USD28.2033

Які юридичні механізми можуть бути використані для того, щоб запобігти достроковому розпуску парламенту, – думка експерта

Які юридичні механізми можуть бути використані для того, щоб запобігти достроковому розпуску парламенту, – думка експерта

Відповідно до ст.ст. 143 та 150 Конституції України, неконституційність указу Президента про розпуск ВРУ може розглянути Конституційний Суд України. Суб’єктами такого подання можуть бути щонайменше 45 народних депутатів, Верховний Суд, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини та Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

У 2007 році, уже був випадок оскарження Указу Президента В.Ющенка про розпуск ВРУ в КСУ. Тоді Суд припинив розгляд справи, оскільки В.Ющенко скасував оскаржуваний Указ. В. Ющенко зловживав своїм правом розпускати ВРУ, оскільки, аби запобігти розгляду справи у КСУ, скасовував попередній указ (чим робив його нечинним, а, отже, таким, що не підлягав розгляду КСУ за тодішнім законодавством), натомість видавав новий указ про розпуск аналогічного змісту однак з іншою датою дострокових виборів. За новою редакцією Закону України «Про Конституційний Суд України», такий Указ міг би підлягати розгляду КСУ навіть після втрати чинності. У частині 2 статті 8 нового Закону  закріплено положення про те, що Суд вправі розглядати конституційність положень акту, який, хоч втратив чинність, «продовжує застосовуватися до правовідносин, що виникли під час його чинності». Тобто наявність правовідносин, на які вплинув конкретний акт (як-от, виділення коштів на проведення виборів), є підставою для розгляду такого акту.

Відповідно до статті 152 Конституції України, є 2 підстави для визнання КСУ указу Президента неконституційним: 1) невідповідність положень указу Президента Конституції або 2) порушення встановленої Конституцією процедури його розгляду, ухвалення або набрання чинності.

Читайте также:

В Украине за сутки – 829 случаев коронавируса

Указ про розпуск ВРУ може не відповідати статті 90 Конституції України, яка закріплює 3 підстави та порядок розпуску Ради. В нинішній ситуації Президент може послатися лишень на першу підставу, а саме , що «протягом одного місяця у Верховній Раді України не сформовано коаліцію депутатських фракцій відповідно до статті 83 цієї Конституції». Тому в Указі про розпуск має бути належно обґрунтовано, що коаліцію не було сформовано.

Другою невідповідністю положень указу Конституції може бути порушення строків можливого розпуску Ради. Ця ж стаття 90 Конституції закріплює неможливість розпуску ВРУ в останні шість місяців її повноважень. Є різні позиції щодо визначення дати, від якої починає відраховуватися цей строк, однак найбільш обґрунтованою є позиція, що Президент втрачає можливість розпустити Раду з 27 травня 2019 року.

Читайте также:

В Праге отметили День Государственного флага Украины

Щодо першої підстави, а саме відсутності коаліції, то відповідно до статті 83 Конституції, у ВРУ «формується коаліція депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу». Тобто ключовим є наявність двох ознак: 1) угоди між фракціями та 2) входження в коаліцію більшості народних депутатів від конституційного складу ВРУ. При цьому Конституція не вимагає, щоб усі депутати, які становлять цю більшість належали до фракцій, які сформували коаліцію. На користь цього свідчить і те, що половина народних депутатів обирається за мажоритарною системою в одномандатних округах, тобто теоретично половина обраних депутатів може не належати до жодної політичної партії, та потім до жодної фракції. Окрім того, метою конституційного повноваження Президента розпустити ВРУ за відсутності сформованої коаліції є забезпечення виходу парламенту з кризи. Відсутність парламентської кризи  говорить про існування парламентської більшості.

Читайте также:

За останню добу в Україні зафіксовано 543 нові випадки коронавірусної хвороби COVID-19

Ще одним аргументом на користь існування діючої коаліції є її спроможність призначати уряд протягом 60 днів після відставки попереднього уряду. Так, теперішній уряд було призначено у квітні 2016 року саме коаліцією у складі «Блоку Петра Порошенка» та «Народного фронту», тобто уже після виходу з коаліції «Самопомочі» та «Батьківщини» у лютому 2016 року.

За відсутності детального законодавчого регулювання порядку формування коаліції та припинення її існування, саме конституційна норма, як норма прямої дії, регламентує існування коаліції. З цього випливає, що наявності 226 депутатів, які підтвердять свою участь в коаліції, достатньо для того, щоб засвідчити її існування.

До 17 травня 2019 року у двох фракціях, які входять до коаліції, («Блок Петра Порошенка» та «Народний фронт») було недостатньо членів, аби становити більшість. Однак, завдяки участі у коаліції окремих депутатів, вдавалося зберігати більшість та ефективно приймати закони. Представники обох коаліційних фракцій стверджували, що більшість була, отже, коаліція існувала. 17 травня 2019 року «Народний фронт» вийшов з коаліції, а спікер ВРУ оголосив про припинення її існування.

Зважаючи на те, що половина парламенту – депутати, обрані за мажоритарною системою, що більшість ефективно приймала закони та навіть зміни до Конституції України, що не було парламентської кризи, а також що уряд було призначено у передбачений Конституцією строк, коаліція існувала до 17 травня 2019 року.

Відповідно до статті 83 Конституції України, коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України повинна бути сформована протягом місяця з дня припинення діяльності попередньої коаліції, тобто до 17 червня 2019 року. У разі, якщо б ця дата не випадала на останні 6 місяців повноважень нинішньої ВРУ та за відсутності сформованої до 17 червня 2019 року коаліції, Президент мав би право розпустити Раду, відповідно до статті 90 Конституції. Однак, оскільки 27 травня 2019 року (остання можлива дата розпуску ВРУ) передує даті 17 червня 2019 року, то навіть за відсутності сформованої до цього дня коаліції, Президент не буде вправі розпустити Раду.

Таким чином, оскільки існування діючої коаліції було припинено лишень 17 травня 2019 року, а 30 днів з цього дня спливає після останньої можливої дати розпуску парламенту, Президент не вправі розпустити Раду на підставі відсутності сформованої коаліції, згідно зі статтею 90 Конституції.

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

    Чтобы оставить комментарий необходимо

    "Вообще говоря, власть не портит людей, зато дураки, когда они у власти, портят власть."

    © Бернард Шоу

    Регистрация

    (Максимальный размер файла 0,5Mb)

    Восстановление паролю

    Пожалуйста, введите ваш логин или адрес электронной почты.

    В США представили гибридный дрон-пожарник

    В Раду внесли закон, запрещающий чиновникам и нардепам отрицать войну с Россией

    Местные выборы. Мэру Умани отказали в регистрации, но допустили к выборам двух его тезок

    “Происходит что-то страшное, такого не помнят и старожилы”: в Крыму пересохла река, питавшая водохранилище

    В реанимации умер один из курсантов, который выжил в катастрофе Ан-26

    Facebook удалил три сети фейковых аккаунтов, связанных с Россией

    Катастрофа Ан-26: Франция выразила соболезнования и предложила помощь

    О “несистемных” кандидатах, природе людей и оруэлловских свиньях

    ЕС сожалеет об отсутствии уголовного дела по мошенничеству на $5 млрд в ПриватБанке

    О “несистемных” кандидатах, природе людей и оруэлловских свиньях

    Крушение Ан-26. Министр обороны назвал предварительную причину катастрофы

    В США суд заблокировал запрет Трампа на скачивание TikTok

    25 років тому Україна вступила до Ради Європи: як це було

    Те, що сталося з цим бортом, – це жахлива закономірність. Катастроф буде більше, бо Україна деградує технологічно, – журналіст

    Катастрофа Ан-26. Нашли тело еще одного погибшего: что известно на утро

    В Израиле открыли электродорогу с беспроводной зарядкой

    Зеленский посетил в больнице курсанта, который выжил в катастрофе самолета Ан-26

    Андрей Головачев: ЕС радикально изменил свое отношение к Украине, признав невозможность реформировать нашу страну

    Штрафы за ответный огонь: в Минобороны заверяют, что откорректировали проект приказа

    Если затягивать решение водной проблемы в Крыму, то рано или поздно встанет вопрос об эвакуации значительной части его жителей на материк, – блогер