USD28.2033

Якими є медійні вподобання жителів Донеччини. ІНФОГРАФІКА

Нещодавно GfK Ukraine оприлюднила матеріали дослідження на замовлення USAID та ІМІ, присвячене медіа та політичним уподобанням жителів Донецької області. Звіт про дослідження, що охоплювало січень-березень 2017 року, є досить детальним, тому всю інформацію залишимо для аналізу профільними фахівцями. Зупинимося на тих його аспектах, що безпосередньо стосуються протидії російській інформаційній агресії та вирішення завдань інформаційної реінтеграції Донбасу.

Для жителів регіону телевізійні канали продовжують утримувати першість як джерело щоденних новин. Частка Інтернету зростає досить динамічно, але поки що відстає від телебачення. Це в основному обумовлено уподобаннями, рівнем медіаграмотності та технічними можливостями для більшості цільових аудиторій. Аналізуючи перелік найпопулярніших джерел, спрямованість їхнього контенту і структуру власників, легко розуміти, яку саме інформацію отримують споживачі.

Якими є медійні вподобання жителів Донеччини. ІНФОГРАФІКА

Щодо умов регіону держава та приватний бізнес робить акцент на традиційні ЗМІ. Але в такому випадку ми можемо втратити аудиторію так званих “нових медіа”, насамперед соціальних мереж. Наведена нижче інфографіка насторожує: ресурси російського походження фактично домінують. У контексті зростання частки Інтернету в загальній структурі медіаспоживання це стає дуже небезпечним.

Останній указ президента, який забороняє провайдерам надавати доступ до сайтів VK, “Одноклассники”, Mail.ru, “Яндекс”, трохи нейтралізує ці загрози. Це означає, що відповідні органи розішлють указ президента провайдерам і змусять їх припинити доступ до цих ресурсів. Звісно, існує Dark Net: TOR, різні анонімайзери, через які можна заходити на ті самі ресурси. Свою позицію щодо цього указу я вже оприлюднювала. Вважаю, що:

– Добре, що рішення тимчасове.

– Погано, що не через суд. Нагадаю, що перші російські телеканали Україна забороняла через ухвалу суду про забезпечення позову від Нацради. Чому цього разу не пішли цим шляхом, мені незрозуміло. Він складніший, потрібні докази та хороші юристи, але він більш адекватний на мій погляд.

– У принципі заклики на російських сайтах до вбивства українців або такі, що загрожують територіальній цілісності чи порушують українське законодавство, в суді легко можуть бути доведені (аналог Гаазький трибунал у справі “Радіо Руанда”).

Читайте также:

Крымский коллаборационизм: кремлевские страшилки и украинские реалии

Як показує досвід інших країн, у яких соціальні мережі заборонені, кількість користувачів після заборони скоротилася, але близько 10 відсотків продовжили користування. Думаю, в Україні ситуація після заборони буде подібною, з тим самим показником. Виконати рішення РНБО реально, але на 100 відсотків щось заборонити в інтернеті неможливо.

Взагалі я давно говорила, що, ставлячи за мету захистити інформпростір і заборонити антиукраїнські ресурси, треба йти до суду. Надавати докази і забороняти їх судовими рішеннями, як було вчинено з російськими телеканалами.

Так само вважає голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Верховної Ради – Вікторія Сюмар: “Ми чітко показали, що інформаційна політика цих телеканалів може ставити небезпеку для життя і здоров’я людей. П. 2 ст. 10 Конвенції про права людини чітко передбачає, що якщо існує небезпека для нацбезпеки або життя людей, то може бути обмежене питання свободи слова. Такі рішення краще робити через суд. Цьому більше довіри, оскільки надаються докази того чи іншого втручання”. На думку нардепки, очевидно, що російська ФСБ контролює такі ресурси, як “Вконтакте”, “Однокласники” і займається там ідеологічними вкидання, які фактично є пропагандою війни. Але “видаючи такі укази, потрібно приводити суспільству докази і чітко пояснювати, чому це відбувається”.

Читайте также:

Порошенко переконував європейських партнерів у слушності освітньої реформи

Якими є медійні вподобання жителів Донеччини. ІНФОГРАФІКА

Тепер настав час звернутися до головного питання: поглядів людей, які вже четвертий рік живуть у районі кризової ситуації. Нижче наведено інформацію про їхню зовнішньополітичну орієнтацію:

Якими є медійні вподобання жителів Донеччини. ІНФОГРАФІКА

Як ми бачимо, ані проєвропейський вектор, ані проросійський сьогодні не мають вирішальної ваги. У порівнянні навіть із попереднім роком усе більше зростає бажання нейтральності / позаблоковості, хоча в деяких містах і проросійської оріеєнтації. До речі, багато інших відомих мені досліджень традиційно давали обмежений вибір майбутнього: між Росією та Європою. Як наслідок – ми проґавили розчарування людей та зростання їхнього бажання самостійно обирати свій шлях і майбутнє без огляду на зовнішні цінності та стандарти.

Читайте также:

Названы самые популярные имена для новорожденных

Невизначеність у відповідях може також означати зневіру та розчарування в політичних силах та їхніх лідерах, які виступають за реалізацію того чи іншого вектору політики.

Щодо подальшої інтерпретації політичних запитів, то вони досить прості та зрозумілі. На першому місці перебуває найболючіше питання – зупинити війну. Але загальні декларації та заклики вже набридли. Люди хочуть знати не космічні, а реальні шляхи вирішення проблеми та відчувати кроки щодо їх реалізації. Це головний критерій відношення до планів / дій міжнародних гравців, держави та місцевої влади, еліт усіх рівнів.

Відповідно, подальші коливання за шкалою: проросійські / проєвропейські настрої напряму залежать від наведеного вище. Нам дуже допомагає факт того, що російське керівництво не розглядає питання включення тимчасово окупованих територій до складу Російської Федерації. Але цього мало, необхідні сильні проукраїнські мотиватори для місцевого населення. Ураховуючи чинник інформаційної дифузії через лінію зіткнення, проукраїнські та проєвропейські цінності й настрої у випадку їхньої переважної наявності в регіоні рано чи пізно знайдуть своїх прибічників і на тимчасово окупованих територіях.

Мені здається, що штучне створення протестних настроїв серед жителів тимчасово окупованих територій до рівня, коли вони будуть готові вийти на масові протести або взятися за зброю, щоб вигнати окупантів самотужки – на сьогодні є утопією. Це може настати пізніше, але сьогодні нам слід створювати для цього об’єктивні передумови.

З огляду на наведені матеріали дослідження прослідковується, що нам слід робити і чого краще уникати в медіасфері.

Отже, щонайменше нам не потрібно:

– втручатися нецивілізованими методами в редакційну політику ЗМІ, які користуються популярністю в регіоні та нав’язувати їм той чи інший контент;

– займатися цензурою та забороняти для поширення в ЗМІ речі, які є відомими й очевидними для людей;

– нехтувати переконаннями та цінностями місцевих жителів;

– нав’язувати їм у ЗМІ віртуальну реальність (історичну, економічну тощо);

– застосовувати щодо громадян України (крім членів озброєних терористичних формувань російських окупантів і колаборантів ОРДЛО) те, що має ознаки інформаційних та психологічних операцій.

Будь-які спроби зазначеного відразу будуть використані російськими пропагандистами і ми однозначно отримаємо “ефект бумерангу”.

Доцільними кроками є:

– заохочення гравців українського медіаринку виробляти та поширювати проукраїнський і проєвропейський контент;

– досягнення максимального технічного покриття території регіону українськими медіаресурсами. Це напрямок, де держава має грати вирішальну роль. Якщо необхідно – то сприяти доступу до розвинутих технологій на пільгових умовах. При цьому слід розуміти, що майбутнє залишається за новими медіа;

– перешкоджання всіма доступними та законними способами поширенню ворожого контенту;

– сприяння поширенню медіаграмотності населення, особливо серед молодого покоління;

– позбавлення терористів та їхніх покровителів можливостей у ЗМІ для перехоплення ініціативи. Це вимагає передусім випереджувального створення і використання позитивних інформаційних приводів.

Зрозуміло, що наведене вище вимагає часу, зусиль, ресурсів, ефективного менеджменту тощо. Але варіанти щодо іншого вибору в нас також обмежені. Нехтування можливостями призведе до того, що порядок денний подій на Донбасі і його перспективи будуть визначати сторонні гравці. Отже, вибір за нами.

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"В политике приходится делать много такого, чего не следует делать."

© Теодор Рузвельт

Денег нет, но вы держитесь: сеть поразили невменяемые цены на продукты в Крыму

Не все и сразу: стало известно, когда в Украине сработают реформы

Мурашки по коже: прощание с украинским героем растрогало сеть

Скандал в НАБУ: антикоррупционеры взялись за своего “разговорчивого” агента

Снежный апокалипсис: сотни домов погрузились во тьму

Сделано в Украине: ВСУ похвастались новейшей техникой

Минские соглашения: журналист указал на тревожную деталь

Ублажали свои хотелки: сколько украинские чиновники потратили на “командировки”

Когда украинские пленные вернутся домой: названы новые сроки

Теперь точно: ученые назвали кровавую дату судного дня

Боевики “ЛДНР” жестко атаковали украинских бойцов, есть раненые

Враги Украины: что не пускает нас в Европу

Боевики “ЛДНР” устроили охоту на организаторов простестов за Украину

Будет хуже: спасатели предупредили украинцев об опасности

Путину выставили счет на миллиарды, придется раскошелиться

И смех, и слезы: в сети всплыли редкие фото солдат Вермахта

Человек с рынка: Гонтарева подытожила свое правление в НБУ

Такого еще не видели: украинские дороги от снега расчищают… трансформеры

Как летальное оружие поможет окончить войну на Донбассе

Последствия длительной войны: украинская нация начала привыкать к смертям