USD28.2033

Якщо хочете мене налякати, пообіцяйте мені “сюрприз” – письменниця

Якщо хочете мене налякати, пообіцяйте мені "сюрприз" – письменниця

Я ненавиджу сюрпризи. Словосполучення “а тебе чекає сюрприз” сприймаю з жахом. І, знаєте, справа зовсім не в тому, що я часто отримувала неприємні сюрпризи. Скоріше неочікувані. І про реакцію на них – трохи пізніше.

Справа в тому, що я сама готувала, дарувала, влаштовувала сюрпризи своїм рідним і близьким. На мій погляд, досить приємні сюрпризи. Але чим більше я застрягаю в цій темі, тим більше переконуюсь, що навіть приємні сюрпризи бувають непотрібними. Або невчасними. Або навіть жорстокими. 

Одного разу ми з чоловіком вирішили без попередження прилетіти до доньки на день її народження. За 8 тисяч кілометрів. Якщо врахувати, що ми зідзвонюємося щоденно, а іноді й по кілька разів за день, то нас чекав ще той квест. У транзитному аеропорту ми чемно брали слухавку і бадьоро рапортували, що “тато зайнятий, а у мами конференція у Львові, тому перетелефонуємо пізніше”. 

Наш літак запізнювався, доньчин чоловік поїхав нас зустрічати. Коротше, коли ми приїхали до будинку, світилося лише вікно спальні. Ображена на весь світ донька збиралася вже лягати спати. І тут – тадам! – ми. 

Після секундного шоку донька розплакалась. Навіть розридалась. І я, якщо чесно, розгубилася. 

Звісно, вона була рада цій нашій незаплановано-імпровізованій поїздці. Звісно, її ще пару днів переповнювали емоції. 

Але тоді я подумала, що не варто так робити. І я б точно не хотіла, щоб хтось із моїх найрідніших прилетів-приїхав без попередження. Бо якось воно… нечесно, розумієте? Ти стаєш емоційно вразливим, навіть емоційно оголеним. Незахищеним. І ти не можеш втримати серце, яке заходиться від шквалу емоцій. Навіть якщо ці емоції позитивні. Вмерти від радості – пам’ятаєте?

Іншого разу, коли мій чоловік категорично відмовлявся гучно святкувати свій день народження, я все-таки вирішила зробити по-своєму. Чоловік пропонував посидіти десь вдвох, я погодилась і … почала готувати інший план. Надивившись американських фільмів. Пам’ятаєте, де приходить винуватець торжества додому чи на роботу, нічого не підозрює, а тут раптом відчиняються двері – і всі рідні або колеги вистрибують з кульками і привітаннями? 

Усі наші друзі знали про сюрприз, вони заздалегідь приїхали в обумовлене кафе, свої авто припарковували де завгодно, щоб чоловік завчасно не помітив. Вимкнули світло, приготували хлопавки і музику. 

А ми тим часом зустрілися і поїхали в те саме кафе “святкувати вдвох”. Протягом дня я була на грані провалу. Спочатку моя подруга подзвонила привітати мого чоловіка і, прощаючись, випадково пообіцяла: “Ну, ми ж сьогодні побачимось!” 

Читайте также:

В Одесу завітали кораблі НАТО. ФОТО, ВІДЕО

– Сьогодні? – перепитав чоловік. І уточнив: – Я чогось не знаю?

Та почала виправдовуватись, що обмовилась. 

Він мені подзвонив і уточнив: “Я точно все знаю про сьогодні?”

Я, зберігаючи спокій, збрехала, що так, звісно. І вже коли ми їхали в кафе, почала вдавати ображену, пропонуючи змінити місце локації та скасувати завчасно заброньований столик, “якщо ти мені не віриш”. 

Не вірив він правильно. Побачив вимкнуте світло в залі кафе – і зупинився на порозі. Але вже було пізно. У цей момент відчинилися двері, засяяло світло, хлопавки вистрілили, усі прокричали “з днем народження!” – і моєму спантеличеному чоловікові нічого не залишалось, як приєднатися до святкування. До святкування свого власного дня народження, який він точно планував святкувати по-іншому. 

А я ще місяць допитувалась, чи точно йому сподобалось? Бо всім сподобалось. І мені сподобалось. А йому – не думаю. Зрештою, він мене заспокоїв: “Було класно”. 

Так, було непогано і весело. Питання лише в тому, чому я вирішила, що маю право за іншу людину вирішувати, як їй святкувати чи не святкувати власний день народження? 

Читайте также:

Не тільки відпочинок: чому варто відвідати Мальту

Мене це і досі муляє. Бо я точно б не хотіла, щоб такий “сюрприз” влаштували мені. То чому вважала за необхідне експериментувати зі своїми рідними? 

Мені колись родичі притягли на день народження величезну коробку. Телевізор. З розмірів коробки було зрозуміло, що там – величезний екран. Мені не потрібний був телевізор. Але, певне, як подарунок – нормально. Родичі ж старалися. Вони всі в цей момент сиділи за святковим столом і зацікавлено спостерігали за моєю реакцією. Я відкрила коробку. І там знайшла ще одну. І далі – ще одну…

Ви здогадалися вже, певне, що там не було телевізора. На самому дні тієї величезної коробки знаходилась якась непримітна пласка штука в сірій обгортці. Я, намагаючись ввічливо посміхатися (насправді – придуркувато), відкрила ту обгортку. А там – прекрасний ноутбук. Справді прекрасний. І білого кольору, як я і хотіла. 

Щоб ви розуміли, що якби я в той час проходила кастинг на роль вдячної іменинниці, то я б його провалила.

Так, я дякувала і всміхалась. А десь там, навіть не на денці серця, а з самого верху, було дитяче і тотальне розчарування. Мені точно не був потрібний телевізор. І мені точно був потрібний ноутбук. І саме такий – за розмірами, кольором, вагою… 

Читайте также:

Мосийчук снялся с выборов в пользу кандидата от Слуги народа

Чому ж тоді я відчувалась ображеною весь вечір і потім, ще й досі, згадую свої емоції та відчуття?..

Колись мій чоловік, сяючи, протягнув мені коробку нової моделі айфону. “Ой, це ж дорого”, – сказала я свою улюблену фразу. До речі, точно так першою фразою це промовляє моя мама, коли я їй щось дарую. І мене це страшенно дратує. Але це вже тема іншої колонки.

Так-от, айфон у мене був, і майже актуальної моделі. І мені точно не потрібно було терміново дарувати найновіший. Усе це пролинуло в моїй голові, поки я відкривала упаковку. А там – маленький пакуночок. З дуже гарним діамантовим перснем. Сюрприз? Звісно! Але мені було дуже тяжко справитися з розчаруванням…

Тому я не люблю сюрпризи. Категорично. З роками все більше в цьому пересвідчуюсь. Навіть якби мені подарували навколосвітню подорож, не питаючи мене про це, не попереджаючи, не враховуючи мої плани, я не знаю, чи стало би це для мене щастям? І це при тому, що подорожі, польоти, пригоди, нові враження і нові країни – моя пристрасть. 

Я не люблю, коли в мою картинку світу втручаються навіть із найпрекраснішими мотивами і намірами. Коли змушують мене проживати штучну емоцію, щоб нікого не образити.

Я тепер намагаюся дуже акуратно обходитися з сюрпризами для інших людей. Навіть для найрідніших, які апріорі можуть витримати багато що. І не образитися. І достойно прожити “сюрпризні” моменти. 

Я не знаю, як ви, а от я багато років жила в парадигмі “дарувати гроші – моветон”. Тому що “тобі лінь думати і хочеш просто відкупитися”. Тому що “не хочеш витрачати свої зусилля і думати”. Ну, і так далі. Але зараз, аналізуючи свої відчуття і почуття з приводу подарунків-“сюрпризів”, ловлю себе на страшенно крамольній (з точки зору моїх виховних установок) думці: а найменше з подарунків – “сюрпризів” мене дратували гроші. Звичайний міщанський конверт із вибачливими словами: не встигали щось тобі підібрати, ти не образишся? Ні, звісно, ні. Часто той конвертик був вчасним, щоб залатати дірку в особистих фінансах. Або ж подарувати собі сеанс незапланованого, але чудового масажу. Або піти і накупити книжок. Або місяць пити смачну каву в кав’ярні поруч із будинком. 

Такі гроші ні до чого не зобов’язують. І я сама тепер не соромлюсь запитати-запропонувати: а ти не проти, якщо я не буду нічого придумувати і дарувати тобі сто перший підсвічник і просто подарую суму, яку можу, а ти вже сам / сама вирішиш, що з тим робити?

У моєму випадку це спрацьовує. Колись я вже завела таку традицію: коли святкувала черговий день народження і попросила не дарувати мені квітів. І пояснила: ваші квіти – то моя зайва морока. Після свята я маю повзати на колінах по кухні й розпаковувати букети. Потім маю знайти купу ваз і трилітрових банок (ні того, ні іншого у мене не буває достатньо), або чогось, що придатне для наповнення водою, щоб розіпхати ті квіти. Потім стежити хоча б кілька днів за тим, щоб квіти не загинули. Потім ото все виносити на смітник…

Щоб ви розуміли, мої друзі дуже радо сприйняли прохання: “Нарешті хоч хтось це озвучив!” Бо, виявляється, купувати квіти – то ще та морока. Як, правило, в останній момент. Зазвичай це все коштує багато. Зазвичай всі розуміють, що букети в квартирі – ще той клопіт, а напівмертві суцвіття – жалюгідне видовище…

Щоправда, відтоді всі мої друзі щиро впевнені, що я не люблю квіти. Люблю. Але не часто і ті, які люблю чи обираю сама.

Ну от, почала за сюрпризи, а закінчила подарунками. Можна, звісно, розслабитися. І не заморочуватися. І просто сприймати те, що ти не можеш змінити. Або не хочеш.

А можна ще спробувати проаналізувати свої емоції та бажання. І реакцію на дії інших. І зрозуміти досить банальну річ: я таки не люблю сюрпризів. 

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"Все политики делятся на два класса: те кто прикрываясь добром творят зло, и тех кто творит зло не прикрываясь ничем."

Регистрация

(Максимальный размер файла 0,5Mb)

Восстановление паролю

Пожалуйста, введите ваш логин или адрес электронной почты.

Японцам хотят давать субсидии на покупку электрокаров

Изгнанница Скороход подтвердила раздачу “слугам” конвертов. ВИДЕО

Мазур открыл Национальный форум достоинства

Вибухи на Харківщині: сапери підривали нетранспортабельні боєприпаси. ВІДЕО

В Слуге народа появится кодекс поведения: что будет за нарушение

Соучредитель Википедии создал новую соцсеть

Кочетков: Зе-команда сегодня ведет войну на уничтожение за влияние на президента

Сыворотки от дифтерии в Украине достаточно — Скалецкая

“Прочитали й ох**ли”: Яніна Соколова запропонувала Коломойському переїхати до Путіна. ВІДЕО

Верховный суд оспорит судебную реформу Зеленского в КСУ

Не корилися: головний “слуга” пояснив, чому із фракції вигнали двох нардепів

Наказание за фейки: в МКМС рассказали, за что грозит тюрьма

Российских силовиков вновь подкормят за счет бюджетников

Скороход исключили из фракции Слуга народа

НАТО заменит самолеты AWACS авиацией с искусственным интеллектом

Конца эпохи бедности не будет без конца эпохи популизма – Яхно

Сенцова нагородили премією Магнітського. ФОТО, ВІДЕО

SpaceX успешно испытала пассажирский космический корабль Crew Dragon

ВАКС сегодня объявит меру пресечения экс-первому заместителю председателя НБУ

К войне и смерти сотен тысяч человек привела власть реконструкторов – Портников