Тут мав бути пост про прапор. Але сьогодні я отримала ось це. Плачу. Не від гордості, що військовий віддав мені свою нагороду. Ні. Я не варта її.
Я плачу від того, що живу у країні, де є стільки мужніх і відважних. Чесних і справедливих. Наші вояки і є прапор. Символ нації.
Знаєте що сумно? Що ми, українці, не цінуємо належним чином тих, хто щоденно ризикує життям заради нашої теплої, спокійної кави зранку.
Війна триває…
Я дуже прошу вас… Сходіть на Парад 2019: Марш Захисників України, відвідайте паради у вашому місті чи селищі.
Скажіть тим воїнам, яких побачите на вулиці: Завдяки тобі
Відвідайте військові госпіталі. Допомагайте волонтерам.
Фонд Повернись живим, Сергій Притула, Yuliya Tolmachova – це люди, яким я довірю.
Розповідайте своїм дітям, хто дбає про їхній сон.
Запишіть малих на ПЛАСТ / PLAST. Щоб вони знали і цінували українську історію і національну ідею.
Робіть все можливе для того, щоб не залежно від того, хто при владі, ми точно розуміли, хто герой, а хто антигерой.
Дорогі мої, ВОЇНИ! Я дуже ціную всі ваші послання і подарунки, які ви мені шлете з війни. І на якому б телеканалі я не працювала, які б проекти не робила, я ніколи не зраджу вашій довірі і подвигу. Ви для мене і є символ. Ви і є прапор. Повертайтеся живими!!!!
З днем прапора, українці!
