USD28.2033

Європейський шлях українського бізнесу: складно, але безальтернативно

Український бізнес поставили в жорсткі умови: або він виходить на європейські ринки, або змушений скорочувати виробництво аж до цілковитого припинення діяльності. Такий «шок» переживуть далеко не всі підприємства, тому Україну в найближчому майбутньому очікує глибока рецесія.

Про це пише forbes.uа.

Уся надія і відповідальність лягає на плечі ефективних підприємців, які здатні адаптуватися в нових умовах. Саме той сектор підприємців, який зможе вийти і закріпитися на ринках ЄС, і стане базою нової української економіки і сформує нову бізнес-еліту країни.

Нинішня геополітична обстановка поставила перед українським бізнесом складну дилему: або він пробивається на європейські ринки, або приречений на занепад. Російський ринок для українських підприємців за будь-якого розвитку подій в найближчому майбутньому буде вкрай нестабільним, а внутрішній національний ринок у зв’язку з різким зниженням доходів населення не зможе навіть частково адсорбувати продукцію зі східного напрямку.

Безумовно, можна пошукати нові можливості в Азії та Африці, однак для більшості галузей економіки ці регіони можуть бути лише екзотичним доповненням до основного напряму діяльності.

Щоб вижити в нинішніх умовах, українському бізнесу необхідно протоптувати дорогу на європейські ринки. Тим більше, що митні перепони для нього ЄС зняв у односторонньому порядку. Зміна географічних орієнтирів проходить досить складно, однак Україна вже зробила певні кроки.

Багато національних підприємств усвідомили необхідність розширення горизонтів діяльності ще до революційних подій в Україні. Вони небезуспішно намагалися закріпитися не тільки на європейських товарних ринках, а й активно діяли на фінансових майданчиках країн ЄС. Акції українських компаній сьогодні котируються в Лондоні й Варшаві.

Попереду всіх у європейському напрямку спочатку рухалися найбільші українські фінансово-промислові групи, зокрема СКМ, ІСД, Group DF, бізнес-угрупування Клюєвих, «Укравто», Ferrexpo та ін. Щоправда, специфіка стратегії українських ФПГ полягала не в підвищенні якості української продукції та приведення її до європейських стандартів і правил, а в купувлі готових активів у країнах ЄС, які вже виробляли продукцію, що відповідала європейським нормам. Таким чином, ФПГ експортували не стільки вітчизняну продукцію, скільки капітал, який в Україні формувався часто напівлегальним шляхом.

Читайте также:

За отопление можно платить меньше, если знать нюансы законов, запомните всего один момент

Крім ФПГ у ЄС зуміли пробитися й кілька компаній середнього масштабу, перш за все, з харчової промисловості та аграрного сектору. Ці компанії орієнтовані на експорт своєї продукції, тому першими пройшли процедури сертифікації продукції за європейськими стандартами.

Саме цей сегмент виявився найбільш підготовленим до переорієнтації на європейські ринки і, відповідно, найменш вразливим у торговельній війні з РФ. Закриття російських ринків обернулося для аграріїв втратами в першому півріччі в розмірі $2,5 млрд. Однак вони зуміли пом’якшити удар завдяки нарощуванню в ЄС експорту на $1,3 млрд. Найбільші українські аграрні компанії «Нібулон» і «Кернел-Трейд» збільшили постачання зерна в Німеччину, Нідерланди, Італію в кілька разів.

Читайте также:

Курс биткоина на 16 июля: главная криптовалюта немного окрепла

Аналогічні зрушення стосуються і харчової промисловості, яка трохи повільніше, але все-таки успішно адаптувалася до нових умов. Українські виробники м’ясної продукції завдяки нульовим митним зборам істотно наростили постачання м’яса, виробники соків вибрали квоту менш ніж за півроку. Позитивну динаміку показують також пивовари, кондитери та виробники лікеро-горілчаних виробів. Усе це свідчить, що за умови виконання вимог ЄС у сфері технічного регулювання українські підприємства можуть конкурувати на європейських ринках.

Куди складніше переорієнтуватися компаніям, які виробляють продукцію з високою доданою вартістю. На відміну від сировинних галузей українському машинобудуванню, легкій, деревообробній та будівельній промисловостям важко дається зміна географічних орієнтирів.

Однак обумовлено це не стільки високою конкуренцією на відповідних ринках ЄС і потужнішою системою державної підтримки (на ринках сільськогосподарської продукції конкуренція ще жорсткіша, а державна підтримка фермерів набагато вища), скільки труднощами в адаптації українських підприємств до євростандартів. Сертифікація продукції з низькою доданою вартістю відносно проста і недорога, тому не дивно, що найвища динаміка зростання експорту в ЄС спостерігається в сегменті зернових.

Читайте также:

Опубликован рейтинг стран с самым дешевым бензином. Угадайте, где Украина

Однак чим складніша продукція, тим більше регламентів і стандартів має прийняти підприємство. Витрати на сертифікацію продукції істотно зростають у міру збільшення доданої вартості, тому українські підприємства вищих переділів раніше дуже неохоче розвивали європейський напрям діяльності − і виявилися абсолютно непідготовленими до виходу ринки ЄС.

Для того, щоб хоча б залагодити технічні деталі (не кажучи вже про пошуки партнерів і ринки збуту), підприємству середнього розміру, яке виготовляє електротехнічну продукцію, необхідно близько року. До цих проблем додається фактор витратності при отриманні різноманітних сертифікатів і дозволів.

Разом з тим багато високотехнологічних українських підприємств зрозуміли, що без проникнення на європейські ринки вони не зможуть вижити, тому почали шукати можливості в країнах ЄС. Зокрема, «Мотор Січ», яке тривалий час було орієнтоване виключно на співпрацю з російськими підприємствами, зараз веде переговори про спільне складання вертольотів у Польщі.

Український виробник трамваїв, тролейбусів і електровозів «Електронтранс» намагається брати участь у тендерах на постачання продукції в європейських країнах і активно шукає партнерів для налагодження спільного виробництва. Компаній, яких втрата східних ринків змусила активно діяти на європейських, досить багато, і є надія, що більшість із них зуміє лишитися на плаву.

Однак, частина українських підприємців не змогли вчасно усвідомити нових викликів, тому до останнього моменту не докладали жодних зусиль для того, щоб диверсифікувати ринки збуту. Багато хто сподівався на швидку стабілізацію відносин з РФ і/або на те, що їм вдасться пролобіювати закриття внутрішніх ринків для того, щоб розширити на них свою присутність.

Показовим прикладом у цьому контексті стала автомобілебудівна галузь, а особливо найбільша компанія галузі «Укравто». Таріел Васадзе цього року регулярно ходив на всі заходи за участі вищих представників влади і невимушено розповідав, що без державної підтримки і захисту ринку від іноземної продукції його корпорація не вистоїть.

Однак він так і не зміг пролобіювати рішення про закриття ринку або надання чергового пакета пільг. Ринки країн МС для українських автомобілів поступово звужуються, а внутрішній ринок практично завмер, у результаті чого корпорація розпочала масове скорочення виробництва і зниження завантаження потужностей. Очевидно, що іншого результату для корпорації з таким управлінням важко було очікувати.

Парадоксально, але саме агресивна зовнішньоекономічна політика Росії стала найбільш дієвим фактором того, що вітчизняні підприємці почали переорієнтуватися в західному напрямку. Якщо раніше постачання продукції в ЄС для багатьох компаній було справою престижу та іміджу, то зараз це стало справою виживання. Безумовно, шлях на європейські ринки досить складний.

Однак чим раніше український бізнес усвідомить, що в найближчому майбутньому йому немає альтернативи, тим швидше цей шлях пройде. Що найважливіше, від успіху українського бізнесу залежать не тільки прибутки, а й успіх і глибина інтеграції всієї країни в Європейський Союз.

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"«Когда у власти не хватает аргументов, она начинает втягивать в политику детей». "

Псевдовыборы в Донбассе: Геращенко назвала цель Кремля

The Telegraph: США, Россия и Китай отказываются поддержать инициативу Франции в области кибербезопасности

Волошина: Казус Зеленського вказує на повну дезорієнтацію українського суспільства

УПЦ МП разорвала общение с Варфоломеем и отказалась объединяться

Це все звична для наших “антикорупціонерів” клоунада – політолог про історію з “втечею Продана”

Иерархи УПЦ МП, встретившиеся с Порошенко, пока не открывают имен

Среди украинских политиков популярно бегство на лечение из Украины – нардеп

Андрей Шевченко: «Видим перспективу в молодых игроках»

Королева Елизавета II покинула рейтинг фаворитов королевской семьи: названо новое имя

В Украине выдали первую лицензию на продажу продукции из конопли

“Реал” купить екс-зірку “Барселони”

“Нет необходимости”: РФ отказалась обсуждать “выборы” на Донбассе

Вихователька дитсадка випустила чорно-білий реп-кліп

“Я бы месил его весь вечер” – боксер бросил вызов Усику

В Украине запустился YouTube Music

Несколько тезисов о популизме и президентской гонке

Ученые назвали неожиданную пользу чая

Разрывать общение с Константинополем не стали 6 епископов УПЦ МП

У Вінниці утеплили ще один садочок

Rocket Lab успешно провела первый коммерческий запуск ракеты