Україна не качатиме газ із РФ. Чи готова Європа і в чому ризик для Молдови

Україна не качатиме газ із РФ (фото: Getty Images) Автор: Юрій Дощатов

Шанси продовження транзиту газу з РФ через Україну до ЄС та Молдови близькі до нуля. Європа знайшла альтернативні маршрути, хоч і дорожчі. Тоді як Молдова досі веде переговори з Москвою щодо постачання газу, побоюючись "гуманітарної катастрофи" у Придністров'ї. У питанні перспективи транзиту газу через Україну розбирався спецкор РБК-Україна Юрій Дощатов.

Зміст

  • Скільки газу з РФ пройшло через Україну
  • Перспектив транзиту стає дедалі менше
  • У кого можуть виникнути проблеми без транзиту газу
  • Чого боїться Кишинів

НАК «Нафтогаз України» отримав від «Газпрому» останній транш оплати за транзит російського газу територією України. Це передоплата за транзитні постачання у грудні. За інформацією РБК-Україна, гроші було перераховано компанії наприкінці минулого тижня. Суму платежу уточнити поки не вдалося, але, за розрахунками видання, за грудневий транзит «Газпром» мав заплатити близько 70 млн доларів.

Фактично це останній прямий платіж від російської компанії «Нафтогазу» за транзитні послуги. Оплату транзиту нафти через Україну нафтопроводом «Дружба» ще 2022 року взяла на себе країна-покупець — Угорщина.

Скільки газу з РФ пройшло через Україну

За 5 років дії транзитного контракту – з 2020 по 2024 рік – через Україну до ЄС та Молдови, за даними на 25 листопада, пройшло 146,6 млрд кубометрів газу. До кінця року, враховуючи постачання у грудні, обсяг може збільшитися до 148 млрд. Це на 36% менше від очікуваного обсягу в 225 млрд кубометрів.

Але зниження поставок не мало відбитися на оплаті транзиту. Договір укладався з умовою «качай або плати». Тобто незалежно від обсягів прокачування «Газпром» взяв на себе зобов’язання оплачувати у 2020 році транзит 65 млрд кубометрів газу, у наступні роки – по 40 млрд.

У перший рік дії контракту російський монополіст фактично виконав зобов’язання щодо оплати. Прокачавши, за відкритими даними ОГТСУ, близько 55,89 млрд кубометрів, він заплатив близько 2,1 млрд доларів. У 2021 році транзит трохи перевищив очікуваний — становив близько 41,7 млрд і був оплачений у повному обсязі. За даними РБК-Україна, загальна сума платежів за транзит у 2021 році становила 1,45 млрд доларів.

У 2022 році, після початку активних бойових дій, транзит скоротився до 20,46 млрд кубометрів через припинення поставок через ГВС «Сохранівка». В 2023 році він впав до 14,65 млрд кубометрів. При цьому сума оплати за поточний рік, за інформацією джерел РБК-Україна, може бути на рівні понад 800 млн доларів.

«Газпром» вже третій рік відмовляється платити за скорочення транзиту через «Сохранівку» — а це в середньому 30 млн кубометрів на добу або 11 млрд кубометрів на рік. «Нафтогаз» подав через це позов до арбітражу, і рік тому сума позову була близько 700 млн доларів. «Сума зростатиме, враховуючи, що попереду ще 2024 рік. Станом на сьогодні накопичення на оплату — 679 млн доларів США», — заявив голова. компанії Олексій Чернишов в інтерв’ю РБК-Україна рік тому.


Україна не качатиме газ із РФ. Чи готова Європа і в чому ризик для Молдови

Перспектив транзиту дедалі менше

Що ближче 31 грудня, коли закінчується контракт «Нафтогазу» з «Газпромом», то менш ймовірним виглядає продовження постачання газу через Україну в 2025 році.

Продовжувати контракт Україна категорично не збирається, а запропонований альтернативний варіант, пов’язаний зі зберіганням газу в українських ПСГ, не зацікавив інших учасників процесу.

Країни, які були основними покупцями російського газу сухопутним маршрутом, вже дали зрозуміти, що можуть без нього обійтися.

Словаччина, яка ще нещодавно намагалася переконати Україну зберегти транзит газу, заявила про підписання пробного контракту на його постачання з Азербайджану. Але не через Україну, як планувала раніше, а “Турецьким потоком”, через який може йти і російський газ.


Україна не качатиме газ із РФ. Чи готова Європа і в чому ризик для Молдови

Прем’єр-міністри України та Словаччини Денис Шмигаль та Роберт Фіцо (фото:Telegram/Денис Шмигаль)

Крім того, Словаччина має і альтернативні маршрути, у тому числі з Німеччини через Чехію. Основний покупець газу Словаччини компанія SPP повідомила, що диверсифікувала контракти на закупівлю газу з компаніями: BP, Exxon Mobil, Shell, Eni та RWE. Якщо транзит через Україну припиниться, контракти планують розширити.

Щоправда, у Братиславі вже зазначили, що це буде дорожче. «Якщо компанія втратить російські поставки і змушена буде закупити весь необхідний обсяг з іншого джерела і фізично транспортувати його до Словаччини, це коштуватиме принаймні на 140 мільйонів євро дорожче», — повідомили в SPP.

Постачання газу в Австрію через Україну з 16 листопада повністю припинилося за рішенням «Газпрому». Російський монополіст ухвалив таке рішення після заяви австрійської OMV про те, що вона має намір вирахувати з наступного платежа за газ 230 млн євро (+%), які арбітраж присудив на її користь від «Газпром експорту» як компенсацію збитків внаслідок нерегулярних поставок газу від «Газпром експорту» до Німеччини до вересня 2022 року. Ця сума порівняна з місячною оплатою «Газпрому» за газ. У відповідь OMV заарештувала російський газ як покриття арбітражного рішення. Таким чином, зазначає Reuters, співпраця Австрії та Росії в газовій сфері, яка тривала майже 50 років, фактично перервана. Це перший випадок, коли клієнт із ЄС не сплатив за газ «Газпрому», зазначає агентство.

Щоправда, обсяги транзиту через Україну після припинення поставок до Австрії не скоротилися і залишаються на рівні 42 млн кубометрів на добу. Ймовірно, обсяги газу, які раніше отримувала OMV, забирають інші покупці або та сама OMV, тільки через інші компанії, що обходиться їй дорожче.

Санкції США щодо Газпромбанку також знизили ймовірність не лише закупівлі газу, а й будь-якої іншої співпраці з РФ в енергетичній сфері. Вони були введені на початку листопада і практично відразу ж викликали реакцію країн, які щільно працюють з Москвою в енергетичній сфері, зокрема Угорщини, Словаччини та Туреччини.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто назвав санкції «замахом на суверенітет Угорщини». Туреччина просить скасувати санкції щодо Газпромбанку, побоюючись, що не зможе платити за російський газ, який становить майже 42% від імпорту.

Санкції США обмежують прямі платежі за постачання енергоносіїв. Але в РФ, напевно, шукатимуть обхідні інструменти для продовження торгівлі.

Крім того, вже є прогнози зростання цін на газ через очікуване припинення транзиту газу через Україну та санкції щодо Газпромбанку.

На думку директора енергетичних програм «Центру Разумкова» Володимира Омельченка, очікування зростання цін на газ через припинення транзиту дещо перебільшені, оскільки цей ризик уже спрацював. Адже про ймовірність припинення постачання газу через Україну говорять щонайменше кілька місяців.

«На мій погляд, ціни на газ у Європі вже включають ризики припинення українського транзиту. І з диверсифікацією його поставок проблем немає, як і з рівнем заповнення газових сховищ в ЄС (на 1 листопада вони були заповнені на 95% — ред.). Тому подальшого суттєвого підвищення цін на газ не варто очікувати», — сказав він у коментарі виданню.

А ось негативний вплив від санкцій, на його думку, неминучий – насамперед для покупців газу. Вони негативно позначаться на продажах трубопровідного газу до Угорщини, Туреччини, Сербії та Словаччини через «Турецький потік», а також на реалізації СПГ у Європі. Російським компаніям доведеться шукати інші банки та інші схеми розрахунків у твердій валюті (долар, євро)», — зазначив Омельченко.

У кого можуть виникнути проблеми без транзиту газу

Станом на листопад 2024 року практично всі країни Європи зможуть пережити втрату шляху постачання газу через Україну. Сама Україна теж готова до припинення транзиту. Та й «Газпром», за інформацією Reuters, у плані на 2025 рік виходить із того, що постачання через Україну припиняться.

Але якщо транзиту не буде, із серйозними проблемами може зіткнутися Молдова. У всякому разі, так повідомили РБК-Україна в міністерстві енергетики республіки.

Про енергетичну ситуацію в цій країні згадують не так часто, оскільки споживання газу в ній відносно невелике – до 3 млрд кубометрів на рік. Третина йде для правого берега Дністра, решта – для лівого. Припинення транзиту газу через Україну, перш за все, торкнеться саме лівого берега — Придністров’я, де розташована Молдовська електростанція (МДРЕС), яка постачає електроенергією на всю країну.

Якщо газу не буде, в Молдові виникнуть ризики дефіциту електроенергії та дестабілізації у Придністров’ї.


Україна не качатиме газ із РФ. Чи готова Європа і в чому ризик для Молдови

Міністр енергетики Молдови Віктор Парліков (фото: https://www.facebook.com/MinisterulEnergieiRM)

Правий берег Молдови, повідомили в Міненерго РМ, припинив споживання природного газу «Газпрому» з листопада 2022 року, коли РФ «в односторонньому порядку, всупереч контракту між «Газпромом» та «Молдовагазом», обмежила постачання до Молдови до 5,7 млн кубометрів газу на добу. Тоді ж уряд ухвалив рішення залишити весь цей обсяг газу для споживання Придністровським регіоном, включаючи електростанцію у Дністровську.

Для правого берега постачання газу було диверсифіковано за рахунок закупівель у різних трейдерів та транспортування його різними маршрутами. «Ми протестували та підтвердили комерційну життєздатність імпорту зрідженого природного газу зі США, ставши одним із покупців першого вантажу у терміналі Олександропулос у Греції, та транспортували його через «Вертикальний коридор» (Україна приєдналася до «Вертикального коридору» у січні 2024 року — ред.) в підземні газосховища в Україні. Наразі ми виступаємо за створення комплексного продукту для всього «Вертикального коридору», що полегшить транспортування газу до українських сховищ, створюючи бізнес-можливості для наших системних операторів та зміцнюючи енергетичну безпеку регіону», — зазначили у Міненерго РМ.

Якщо статус-кво збережеться і транзит буде продовжено, то це забезпечить соціальну стабільність у Придністровському регіоні, зазначають у Міненерго Молдови. Якщо ж постачання припиняться, то Придністровський регіон «може опинитися на межі гуманітарної катастрофи».

«З огляду на те, що в регіоні є російські збройні сили, склади зброї та боєприпасів, а також те, що ми закуповуємо значну частину електроенергії у МДРЕС, ми не хочемо дестабілізувати регіон і не перешкоджатимемо продовженню постачання газу «Газпромом» у Придністровський регіон», — повідомили у Міненерго.

Але про всяк випадок у Кишиневі підготували резервні сценарії – план із 44 заходів для забезпечення енергією та газом у холодний період. Він передбачає два основні сценарії, один з яких — відмова «Газпрому» постачати газ до Придністровського регіону альтернативними маршрутами (через Туреччину) після закінчення транзитного контракту з Україною 1 січня 2025 року. «Це (відмова від поставок через Туреччину — ред.) може призвести до кризи в Придністровському регіоні і, ймовірно, спричинить хвилю внутрішньо переміщених осіб на правий берег», — йдеться в коментарі Міненерго Молдови.

Поки що Кишинів не порушував публічно питання про свої побоювання у зв’язку з припиненням транзиту. Проте джерела видання кажуть, що у робочому порядку тема порушується на різних міжнародних зустрічах.

Позиція уряду Молдови, зазначили в Міненерго країни, полягає в тому, щоб не перешкоджати зусиллям «Газпрому» постачати газ до Придністров’я через Україну та іншими маршрутами. «Однак ми висловили побоювання українським колегам щодо можливих ризиків, пов’язаних із перериванням транзиту традиційним маршрутом, а також невизначеністю з цього питання», — кажуть у Міненерго. Там бояться, що якщо 100-відсоткової ясності з транзитом не буде до кінця грудня, то «Молдовагаз» не встигне забронювати потужності на альтернативних маршрутах постачання газу, і тоді керувати ситуацією доведеться в режимі ad hoc.

Чого боїться Кишинів

Міністр енергетики Молдови Віктор Парліков днями провів переговори з керівництвом «Газпрому». Але про жодні конкретні домовленості щодо постачання газу до Придністров’я після 2024 року за підсумками переговорів він не повідомив.

Втім, якщо альтернативний газ буде знайдено, а зробити це нескладно, враховуючи потребу в невеликих обсягах, то не зрозуміло, хто платитиме за нього.

Витрати в цьому випадку на закупівлю газу збільшаться, а Кишинів зайвих грошей не має. Досі газ через Україну діставався Придністров’ю практично задарма. «Обсяги, які споживаються на лівому березі Дністра, не оплачуються «Газпрому» вже багато років, а тарифи для споживачів у регіоні значно нижчі від реальної вартості газу. Населення там звикло до дуже низьких тарифів, що навіть близько не покривають реальну вартість газу», — зазначили в Міненерго РМ.

Є ще один момент. У Молдові бояться, що якщо в Придністров’ї, яке контролює РФ, буде не російський газ, то можуть виникнути проблеми з генерацією та постачанням електроенергії на правий берег Дністра. Співрозмовник видання знайомий із ситуацією, зазначив, що такі побоювання Кишинева дуже серйозні. «Питання у тому, що Молдовська ДРЕС знаходиться на непідконтрольній Кишиневу території. І якщо немає газу через Україну, то немає електрики для правого берега. Це може стати принциповою позицією РФ», — сказав співрозмовник.

Якщо Молдова залишиться без генерації Молдовської ДРЕС, то поставки електроенергії з Румунії не покриють її потреби.

З огляду на ці побоювання співрозмовники видання припускають, що найближчим часом Молдова може звернутися по допомогу до ЄС, а можливо й до США.

www.rbc.ua