1 вересня Росія завдала чергового ракетного удару по Харкову. Зокрема, 6 балістичних ракет суттєво пошкодили харківський Палац спорту. За словами спікера Харківської обласної прокуратури Дмитра Чубенка, влучання відбулися у радіусі 300 метрів. Це означає, що російські окупанти цілеспрямовано атакували спортивну споруду у Харкові.
За інформацією речника Міністерства молоді та спорту України Сергія Бикова, з 24 лютого 2022 року росіяни пошкодили або знищили 523 спортивних об’єкти України, зокрема критичних пошкоджень зазнали 6 льодових арен.
Які українські льодові арени стали ціллю РФ, скільки коштів потрібно для відновлення та як фігуристам підготуватися до зимових Олімпійських ігор – на LB.ua.
Зруйнований Палац спорту у Харкові.
Хронологія знищення українського льоду
З огляду на кількість льодових арен, знищених Росією, можна зробити висновок, що ворог цілеспрямовано б’є по спортивній інфраструктурі.
На початку повномасштабного вторгнення російські війська знищили льодову арену Mariupol Ice Center у Маріуполі. Вона була домашньою ковзанкою для хокейного однойменного клубу. Крім того, на ковзанці тренувалися діти, каталися місцеві й гості Маріуполя.
Арена "Салтівський лід" у Харкові після російської ракетної атаки.
У квітні 2022 року росіяни суттєво пошкодили арену “Салтівський лід” у Харкові. Цей комплекс слугував проведенню ковзанярських змагань, зокрема з шорт-треку і хокею. Щобільше, льодовий комплекс відповідав усім вимогам Міжнародної федерації хокею та був фактично основною ковзанкою для харківських фігуристів.
Наслідки російської атаки на арену "Альтаїр" у Дружківці, Донеччина.
За місяць внаслідок російських обстрілів пошкоджень зазнала льодова арена “Альтаїр” у Дружківці на Донеччині. Саме там свої домашні матчі проводив хокейний клуб “Донбас”, один з грандів українського хокею.
Згарище на місці Льодового палацу в Сєверодонецьку.
У лютому 2023-го росіяни дістали до символу Сєверодонецька – Льодового палацу. Один з артилерійських обстрілів російських окупантів спричинив пожежу в будівлі, яка у підсумку повністю згоріла. На арені, яку відкрили у 1975 році, тренувався місцевий хокейний клуб “Хімік” та фігуристи. За словами тодішнього голови Луганської ОВА Сергія Гайдая, росіяни умисно обстріляли саме Льодовий палац.
Дніпровський "Метеор" після російської ракетної атаки.
За 5 місяців пошкоджень зазнав спорткомплекс “Метеор” у Дніпрі. Споруда має статус Національної бази олімпійської та паралімпійської підготовки. Вона складається зі стадіону, басейну та однойменної льодової арени. До слова, саме на дніпровській ковзанці свій шлях у спорті розпочала перша олімпійська чемпіонка в історії України Оксана Баюл.
У березні 2024-го росіяни атакували Палац спорту в Одесі. Вибух стався поруч з ареною, внаслідок чого у будівлі вилетіли вікна. Сам палац зазнав пошкоджень.
Крім того, частина льодових арен залишається в окупації. Мова, зокрема, про спортивний комплекс в Мелітополі, який відкрили 29 грудня 2021 року, менш як за 2 місяці до повномасштабного вторгнення. Не забуваємо й про палац “Дружба” у Донецьку, який перестав функціонувати у 2014-му.
Чергова ціль росіян – Палац спорту у Харкові
Останньою ціллю ворога стала харківська арена – Палац спорту – єдина, що залишилася у місті. Палац увели в експлуатацію у 1977 році як універсальну ковзанку закритого типу зі штучним льодом. Потім арену розширили й удосконалили. За час функціонування він приймав змагання з волейболу, баскетболу, мініфутболу, художньої гімнастики, хокею й, звісно, фігурного катання.
Наслідки російського удару по Палацу спорту у Харкові.
Споруда прощею 3,5 гектари була одним з основних спортивних об’єктів не лише Харкова, а й України в цілому. Шість прицільних ударів по території Палацу буквально зруйнували ковзанку, на якій тренувалася плеяда українських спортсменів, на якій виховували нове покоління фігуристів. Символічним є той факт, що під час початку повномасштабного вторгнення саме на цій арені відбувалися всеукраїнські змагання з фігурного катання серед дітей.
Вихованці харківського Палацу
Втрата харківського Палацу спорту є вкрай болючою для спільноти фігурного катання й хокею України. Свого часу у харківському Палаці вчився грати у хокей президент ФХУ Георгій Зубко. Він повідомив про це на своїй сторінці в Інстаграмі.
Георгій Зубко на харківському Палаці спорту.
“На цій арені пройшло моє дитинство, тут я вчився грати в хокей. Вони хочуть руйнувати не будівлі, а наші життя. Але ми вистоїмо, а вони відплатять”, – написав Зубко.
Крім нього, на території Палацу упродовж різних періодів його функціонування тренувалися й виступали такі фігуристи, як Оксана Баюл, Лоліта Єрмак, Михайло Лейба й інші.
Оксана Баюл виступає на благодійному льодовому шоу.
У коментарі LB.ua Оксана Баюл розповіла, що Палац спорту у Харкові був місцем проведення дитячих змагань, на якому вона неодноразово виступала в юності.
“Коли я була дитиною, в Україні було декілька баз підготовки, зокрема у Дніпрі, Києві, Харкові й Одесі. У цих містах фігурне катання розвивалося потужно. Крім того, була хороша ковзанка в Сєверодонецьку, яку росіяни теж знищили. Хоч моя рідна арена – це дніпровський “Метеор”, але й знищення Палацу не залишило нікого байдужим, адже у дитинстві я неодноразово там виступала. Харків фактично залишився без льоду, і ця тенденція продовжується по всій Україні”, – сказала перша олімпійська чемпіонка в історії України.
Оксана Баюл під час виступу на Олімпійських іграх-1994.
За її словами, росіяни цілеспрямовано цілять в українські ковзанки.
“Путін воює проти нашої волі, віри й майбутнього. Ковзанки – це якраз про розвиток, про майбутнє, про дітей. Він хоче, щоб на території України була випалена земля, але – вдавиться. Ми все одно будемо розвивати фігурне катання”, – зауважила Оксана.
Ще однією фігуристкою, для якої руйнування Палацу було особистою трагедією, стала Лоліта Єрмак. Вона – уродженка Харкова, яка тренувалася саме на ковзанці цього комплексу.
Лоліта Єрмак (по центру) під час проведення льодового шоу.
“Я провела там більше часу, аніж вдома. Коли ти займаєшся фігурним катанням, то повинен відмовитися від багатьох речей, зокрема від вільного часу. Твій найближчий друг – це ковзанка. Саме там пройшло не лише моє дитинство, а й багатьох харків’ян. Важко насправді усвідомити важливість Палацу спорту для міста. Там тренувалися юні фігуристи, там розважалися й весело проводили час гості. Фактично це був хаб веселого настрою і любові. Його знищила Росія…”, – сказала Лоліта.
Єрмак переконана, що росіяни намагаються нівелювати спроможність України підготуватися до Олімпійських ігор-2026, щоб задовольнити свої амбіції.
“Для їх пропаганди фігурне катання відіграє важливу роль. Як на мене, саме тому вони націлилися на український лід. Якщо не ми, то ніхто – це мотивація росіян. Їх не допустили до міжнародних змагань, тому вони намагаються завадити нам туди потрапити. Льодових арен усе менше, тому ситуація близька до критичної,” – пояснила українська фігуристка.
Реалії підготовки українських фігуристів
Методичні обстріли льодових арен, очевидно, вкрай негативно вплинули на розвиток фігурного катання в Україні. Ситуація з підготовкою українських фігуристів до змагань була складною й до повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Після – стала нестерпною, адже росіяни знищили левову частину українських ковзанок. Одним з тих, хто зіштовхнувся з цією проблемою, став член збірної України з фігурного катання Іван Шмуратко. У розмові з LB.ua він розповів, що проблема пошуку ковзанки для тренувань суттєво впливає на якість підготовки.
“Я витрачаю купу ресурсу для пошуку місця для тренувань. Є одна льодова арена, на якій займався в міжсезоння. Дякую їй за велику допомогу, але назвати яка це саме ковзанка не можу з питань безпеки. Не хочу, щоб вона стала ціллю росіян”, – сказав Іван.
Українець Іван Шмуратко під час виступу.
Він також зауважив, що проблема не тільки у пошуку місця для тренувань, а й у банальному плануванні тренувального процесу.
“Я не можу розпланувати свої тренування на рік, навіть на пів року, хоча це вкрай необхідно для підготовки до сезону. Як спортсмену, мені необхідно прораховувати робочий процес хоча б на місяць. Це стосується не тільки мене, а й колег. Без ковзанок фігурне катання в Україні розвивається дещо сюрреалістично, якщо це взагалі можна назвати розвитком. Я досі іноді тренуюся на ковзанках торговельних центрів…”, – пояснив Шмуратко.
Іван Шмуратко на змаганнях з фігурного катання.
Попри все, він налаштований поїхати на Чемпіонат Європи, світу й здобути персональну олімпійську ліцензію, щоб взяти участь в Олімпійських іграх-2026 в Італії. Під час розмови він також зауважив, що не може пояснити маніакальне бажання росіян руйнувати українські ковзанки.
“Шукати логіку в їхніх діях складно. Льодові арени – це цивільна інфраструктура, тому, очевидно, вона не становить для них загрози. Росіяни руйнують усе, до чого можуть дотягнутися, тому й знищують наші ковзанки. Ймовірно, такі новини підбадьорюють їхнє населення, підживлює їхню пропаганду. Знищити життя, розвиток, дітей – ось це їхні цілі й бажання”, – підсумував український фігурист.
Загалом для відновлення пошкодженої спортивної інфраструктури, зокрема й льодових арен, за інформацією Мінмолодьспорту, потрібно щонайменше 300 мільйонів євро. Очевидно, ця цифра зростатиме в умовах російських ракетних обстрілів. До прикладу, на побудову льодової арени у Мелітополі витратили 94.2 мільйони гривень.
В умовах боротьби з допуском представників РФ і РБ до зимової Олімпіади, знищені росіянами льодові арени стають черговим аргументом для України у дискусії на цю тему. Тим, хто підтримує руйнування українських ковзанок, точно не місце на італійських льодових аренах у 2026 році.