Українці в Європі / Фото: ТСН.ua
Без даху над головою та грошей.
Тисячі українських біженців можуть втратити притулок в Угорщині. А все через новий закон, який передбачає безкоштовне житло та грошову допомогу лише для певної категорії біженців. Хто саме може розраховувати на те, що і далі буде отримувати допомогу? А кому потрібно пакувати речі та шукати нове пристанище?
Всі подробиці – читайте в ексклюзиві TSN.UA.
Українці втратять притулок
Українським біженцям в Угорщині загрожує втрата притулку через новий закон. Згідно з ним, безкоштовне житло та грошову допомогу отримають лише ті, хто офіційно зареєстрований у зонах бойових дій в Україні. Про це повідомило BBC.
«В Угорщині є спеціальний список з 13 регіонів України, який уряд оновлюватиме щомісяця. Наразі Будапешт прихистив 31 тисячу українців, але невідомо, скільки з них постраждають від нового закону»
Правозахисники зазначають, що найбільше постраждають представники ромської меншини з Закарпаття, які все ще живуть у притулках, які Будапешт планує закрити. Їхня ситуація ускладнюється тим, що багато з них мають паспорти як Угорщини, так і України. Інші країни відмовили їм у притулку через угорське громадянство. Тим часом агентство ООН у справах біженців заявило, що зміна закону означатиме, що приблизно 2-3 тисячі біженців «втратять доступ до субсидованого житла».
«Багато людей стикаються зі значними перешкодами в пошуку альтернативного житла через брак фінансових коштів, а також через небажання власників орендувати житло. Для багатьох ця зміна призведе до втрати роботи та вплине на зарахування до школи, поставивши під загрозу досягнуті досі позитивні досягнення в інтеграції».
Деталі нового закону
Згідно з новим законом, право на державну підтримку, яка включає безкоштовне житло та базову місячну суму, залишаються лише українці, які останнім часом офіційно проживали в Україні на території, яка «безпосередньо постраждала від бойових дій». Така урядова постанова змінює законодавство, яке датується 2022 роком і початком повномасштабного російського вторгнення в Україну.
Життя українців у інших країнах Європи
За даними Агентства ООН, понад 6 млн українців є біженцями за кордоном. Згідно з прогнозом НБУ, ще 400 тис. осіб залишать країну 2024-го через віялові відключення світла та загрозу російських обстрілів. У Bloomberg зазначають, що українські біженці в Польщі здебільшого забезпечують себе самостійною працею – причому 80% їхніх доходів становить зарплата. У Чехії, за даними Мінпраці країни, українські біженці сплатили майже вдвічі більше податків у першому кварталі 2024 року.
Зміни для українців у Польщі
Нагадаю, що нещодавно президент Польщі Анджей Дуда підписав зміни до закону про допомогу громадянам України щодо тимчасового захисту. Про це повідомляли польські ЗМІ. Закон подовжує законність перебування в Польщі українських біженців до 30 вересня 2025 року. У попередній версії документа строк дії тимчасового захисту громадян України закінчувався 30 червня 2024 року. Також поправка передбачає зміни у виплатах громадянам України на виховання й допомогу за програмами «800+» (щомісячна допомога на дитину у розмірі 800 злотих) і «добрий старт» (одноразова допомога у розмірі 300 злотих) відповідно до того, чи вчиться дитина в закладі освіти Польщі. Це означає, що українські діти у Польщі, які навчалися дистанційно в українських школах і не відвідували польські заклади освіти, тепер будуть змушені це робити, щоб не втратити допомогу. Також поправка вказує, серед іншого: максимум 36 місяців, протягом якого студенти можуть брати участь у додаткових безкоштовних уроках польської мови. Рішення стосуватиметься студентів, які почали брати участь у заняттях у 2022/2023 та 2023/2024 н. р.
Скасовується компенсація для орендодавців
Також з 1 липня 2024 року скасували пільги, пов’язані з компенсацією витрат на проживання та харчування біженців, понесених приватними орендодавцями. А фінансування підтримки у вигляді проживання та харчування для біженців з України, які перебувають в особливо скрутному становищі, буде можливе лише на підставі укладеного договору з місцевим воєводою або органом місцевого самоврядування.
Як отримати PESEL
Іншим важливим нововведенням у законопроєкті про допомогу українцям є можливість зміни статусу перебування українців у Польщі: з нинішнього тимчасового захисту на тимчасове перебування до трьох років. Для цього треба буде актуалізувати свої дані у базі PESEL UKR (польська ідентифікаційна система, UKR – призначена для українців), подати відповідне прохання в електронному вигляді до воєводи за місцем проживання. Водночас цей закон запроваджує нове правило підтвердження особи громадянина України, що претендує на отримання номера PESEL в Польщі. Зокрема, єдиним способом підтвердження особи вважатиметься пред’явлення дійсного проїзного документа громадянина України, а заявку на PESEL треба буде подавати «негайно після прибуття» до країни.
Чи депортують українців
Ще раніше деякі європейські країни заговорили про можливу відмову у наданні посвідки на постійне проживання та соцдопомоги українцям призовного віку. А деякі натякали і на депортацію. В свою чергу, у Швейцарії було публічно висловлено позицію щодо необхідності повернення в Україну військовозобов'язаних чоловіків-біженців. Про це повідомляє «Дивогляд» із посиланням на швейцарську пресу. Влада Швейцарії вважає, що чоловіки, які мають військовий обов'язок в Україні, не можуть розраховувати на статус захисту, оскільки цей статус призначений переважно для жінок, дітей та осіб похилого віку, які потребують особливого захисту. Про це заявив радник Вільної демократичної партії країни Крістіан Вассерфален.
Ба більше, він вважає, що Швейцарія має допомогти Україні розв'язати проблему з надлишком кадрів у військовій сфері. Водночас голова Українського Товариства у Швейцарії Андрій Лужницький вважає такі висловлювання цинічними і розглядає їх як «морально-політичну заяву про банкрутство».
Своєю чергою радниця відділу політики громадянства та міграції МВС Естонії Аннелі Вікс заявила, що уряд країни не планує примусово повертати до України громадян, які втекли через повномасштабну війну і законно проживають в Естонії. Це стосується і чоловіків призовного віку.
Аннелі Вікс додала, що якщо громадяни України мобілізаційного віку більше не зможуть обміняти свої протерміновані паспорти в посольстві України, вони лише втратять можливість подорожувати.
Більш різкі заяви лунають з вуст високопосадовців Словаччини. Міністр оборони країни Роберт Каліняк заявив, що потрібно говорити не про відправлення військ НАТО до України, а про повернення українських чоловіків з-за кордону. Він додав, що, на його думку, найбільша допомога українській армії – це люди.
За його словами, під закон про мобілізацію підпадають близько 300 тисяч українських чоловіків, які залишили територію України після початку повномасштабної війни. Міністр звинуватив західні країни та словацьку опозицію в тому, що заклики про збільшення допомоги українським військовим нібито призводять до ескалації.
А от віцепрем'єр Угорщини Жолт Сім'єн заявив, що країна не видаватиме Україні біженців, зокрема, чоловіків призовного віку. Він наголосив, що кожен біженець з України в Угорщині – це вільна людина, яка сама вирішуватиме, чи залишатися їй тут, переїхати на Захід чи повернутися назад.
Нагадаємо, українським біженцям в Угорщині може загрожувати втрата притулку через новий закон. Згідно з ним, безкоштовне житло та грошову допомогу отримають лише ті, хто офіційно зареєстрований у зонах бойових дій в Україні.