У четвер, 25 липня, Служба безпеки України спільно з Військовою прокуратурою затримала російський танкер NEYMA, який блокував українські військові кораблі у Керченській протоці наприкінці листопада минулого року.
По-перше, затримання – позитивний крок, оскільки ми абсолютно чітко знаємо, що це за судно, увесь світ його бачив під час «спецоперації» у черговому акті агресії Росії проти України. Тобто, це не просто вигадки української влади.
По-друге, позитивним є і той факт, що затримання сталося вже за нового президента, адже його критикували під час передвиборчої кампанії за те, що він начебто проросійський, що він, мовляв, здасть Україну і не буде її захищати. Це також позитивний політичний сигнал.
По-третє, добре і те, що наші правоохоронні органи співпрацюють з тими, хто відстежує переміщення таких кораблів, які порушують санкції щодо Криму. Тобто це спрацювало і хотілося б, щоб це відбувалося на постійній основі. Адже до «чорного списку» порушників санкцій внесено щонайменше 350 суден, причому як із російським, так і з прапором інших держав…
Що потрібно ще робити? Треба розуміти, що росіяни вдадуться до зворотніх кроків. Це можуть бути і провокації, і щось симетричне. Адже у нас Азовське море фактично анексоване. І в будь-який момент може бути перекрито (фактично ми це вже бачили). До речі, ця ж технологія може бути застосована і до наших чорноморських портів. Причому, це можуть бути не лише українські судна. Це може бути і створення перешкод для вільного судноплавства під іншими прапорами, просто для тиску на Україну.
Також можуть бути й інші кроки – може піднятися «п’ята колона» і треба буде дивитися, що її представники говоритимуть. Скоріше за все, вони можуть звинуватити Україну у провокаціях, недружніх кроках стосовно «братньої Росії» тощо.
При цьому не виключено, що у відповідь Росія може знову загальмувати процес повернення 24 захоплених моряків, який напередодні анонсувала омбудсмен Людмила Денисова.
Та я виходжу з іншого – Росія не є правовою демократичною державою, вона веде неоголошену війну проти нас і наші громадяни, які вже є її заручниками, є для РФ знаряддям війни. Ми бачили, що їх, як зброю, використовували проти Порошенка, і, безумовно вони розуміють, що цей фактор підриває довіру до президента, тепер уже й до Зеленського.
Коли це знаряддя використають – не так важливо. Але його використання не виключено.
Але якщо ми не будемо захищатися, то програємо. Тому наші дипломати мають спрацювати на випередження – у робочому режимі повідомити наших партнерів про те, що затримання відбувалося за правових підстав. Щоб ми були готові, якщо Росія відповідатиме симетрично. І, у разі затримання українського судна Росією, ми могли б піднімати це питання і залучати політичну й дипломатичну підтримку. Адже у діях РФ у відповідь немає жодних сумнівів. Ми маємо до цього бути готовими і діяти у рамках українського і міжнародного законодавства.
