USD28.2033

Завдання Зеленського у відносинах з ЄС – домогтися якомога більшої кількості коштів, доступу до фондів та програм

Завдання Зеленського у відносинах з ЄС – домогтися якомога більшої кількості коштів, доступу до фондів та програм

Президент Володимир Зеленський відбув з першим закордонним візитом до Брюсселю і багато хто вбачає у цьому певний символізм. Але не варто переоцінювати значення перших візитів.

Президент Ющенко перший візит здійснив до Москви, а Янукович – до Брюсселю, але це жодним чином не допомогло Ющенку у відносинах з Росією, а Януковичу – з ЄС.

Важливо, не куди летить глава держави, а що він там говоритиме і ще більш важливо – що він робитиме вдома після повернення з закордонних візитів.

Україна має погану славу країни, де політики часто говорять одне, думають інше, а роблять щось третє. Сподіваюсь, новообраному президенту вдасться переконати партнерів, що погані традиції залишились у минулому. Але зробити це буде не просто. Тим більше – в Брюсселі.

Слід враховувати, що в самому ЄС зараз дуже непроста ситуація. Протягом 2019 року в ЄС проходять серйозні трансформації. Як в країнах членах (Німеччина, Франція, Італія), так і в цілому в структурі Євросоюзу – вибори до Європарламенту, перезавантаження керівництва Європейської Рад та Єврокомісії, вихід чи невихід Великої Британії з ЄС – лише цих питань достатньо, щоб зрозуміти, чим зайняті думки європейських політиків.

Позиції євроскептиків посилюються, хоч і не так, як цього побоювалися на початку року, але достатньо, щоб це вплинуло на модифікацію внутрішньої та зовнішньої політики в ЄС. Як саме – побачимо ближче до кінця 2019 року.

Різкі зміни політики щодо третіх країни не у традиціях ЄС, тому за усіх варіантів розвитку ситуації в Євросоюзі Україна залишатиметься серед пріоритетів зовнішньої політики ЄС, однак акценти будуть зміщуватися. І візит нового українського президента значною мірою визначить – куди саме. Чи дадуть новий кредит довіри, “blank check”, як кажуть євробюрократи, чи ж вже за декілька місяців почнуть все наполегливіше запитувати щодо боротьби з корупцією, активізації внутрішніх реформ, кроків по врегулюванню конфлікту на сході, “трансформації України з проблеми на рішення” як часто люблять висловлюватися в Брюсселі.

Читайте также:

Означает ли роспуск ЦВК – начало конца эпохи мэра Кличко?

Чи переконає Зеленський своїх співрозмовників у готовності здійснити таку трансформацію, чи надасть він керівництву євроінституцій бачення карти модернізації країни і швидкого впровадження системних внутрішніх реформ – побачимо вже незабаром. Щодо врегулювання конфлікту на Донбасі та відновлення суверенітету над Кримом, поки що особливої новизни з боку новообраного президента не спостерігається, якщо не враховувати експромт з “консультаційним референдумом”.

Глава держави поки що не продемонстрував ні нового бачення, ні нових підходів, ні нової команди у цьому відношенні. Чи повторення того, що робив і через що пройшов його попередник, дасть кращий результат – риторичне запитання. Але на відміну від попередника, у Зеленського немає п’яти років на повторення того ж експерименту: говорити про війну, але вести мирні переговори, заявляти про турботу про українців на неконтрольованій території і забороняти їм перевозити з собою більше декількох кілограм продуктів, але найгірше – далі жити звичайним життям, яке однак щодня переривається повідомленнями про вбитих і поранених на Донбасі.

Читайте также:

Є багато обставин, які роблять “згорілу хату” скандалом, що повинен мати наслідки

Що змінилося за останні роки і що підтвердили президентські вибори – це неготовності далі жити у парадигмі нескінченного конфлікту, щоденних трагедій на лінії конфлікту і пустої риторики у телевізорі. Тому рано чи пізно, але таки прийдеться давати відповідь на головні питання: як зупинити кровопролиття, що робити з Мінськими домовленостями, якщо виконувати – то як, якщо відкинути – то яка альтернатива. Давати відповідь і своїм громадянам, і партнерам в Брюсселі.

Повторення риторики попереднього президента у більш чи менш переконливій версії ледь чи буде результативним. У Зеленського є декілька альтернатив, причому не обовязково взаємовиключних. Ефективна дипломатія не лише не відкидає сильну армію, але навпаки – можлива лише завдяки їй. Посилення санкцій не суперечить, а посилює пропозицію повернути захоплені території і повернутись до верховенства міжнародного права у двосторонніх відносинах. Прямий діалог не обов’язково означає здачу інтересів, а страх перед ним є проявом слабкості чи комплексу неповноцінності. Навпаки, сильний лідер і сильна країна однаково спроможні захищати свою позицію і у форматі прямого діалогу, і під час багатосторонніх переговорів. Одне не відкидає іншого, а навпаки – надає тактичної переваги лідеру і країні, яка не очікує милостині, а спроможна на нові ініціативи та нестандартні рішення.

Читайте также:

Інформаційне пожирання – ось що роблять з Україною (про)російські медіа

У випадку переговорів із сильнішим суперником завжди краще мати поряд з собою сильних союзників – але при цьому точно не слід себе обманювати ілюзіями щодо того, хто є сьогодні нашим справжнім союзником і на що ці союзники спроможні і готові піти.

На що наші партнери з ЄС точно готові піти – так це щонайменше на збереження санкцій, якщо вони бачитимуть зрозумілу логіку дій та стратегічний план української сторони по врегулюванню конфлікту, та на оплату частини чеку на реформи і відбудову Донбасу – якщо будуть впевнені, що ці кошти не будуть розкрадені чи змарновані.

Тому президенту в Брюсселі можна порадити поменше пустої риторики і побільше конкретики. Євроінтеграція залишатиметься формальним офіційним пріоритетом зовнішньої політики України, але щонайменше декілька десятиліть відносини України та ЄС базуватимуться на основі Угоди про асоціацію, яка на найближчі 20-30 не передбачає надання Україні статусу країни-кандидати чи навіть потенційного кандидата.

Тому для України не залишається іншого вибору, аніж прагматичне використання тих можливостей і підтримки з боку ЄС, які існують зараз для вирішення поточних проблем. Завданням української дипломатії у відносинах з ЄС має бути домогтися якомога більшої кількості коштів, доступу до фондів, програм, проектів – те, зрештою, заради чого ЄС і було створено.

У коротко- та середньотермінову перспективу доцільно проштовхувати концепцію ЄЕП – поширення на Україну та її сусідів, принаймні тих, які цього хочуть, весь свободи руху товарів, послуг, капіталів і робочої сили. Причому робити це треба так само, як наші західні сусіди – разом із жорстким відстоюванням національних економічних інтересів, якщо потрібно – з використанням протекціонізму та підтримки будь-яких проектів, що створюватимуть робочі місця в Україні.

Окремо потрібно буде визначити місце ЄС у процесі мирного врегулювання на Донбасі і відбудови регіону. Тут ЄС може зробити те, що вже робило багато разів у подібних випадках – організувати донорську конференцію на відновлення та реконструкцію Донбасу, зібрати необхідні кошти – не менше 10-15 млрд. дол. на 3-5 років – для відновлення інфраструктури та економічного зростання на сході країни.

Володимиру Зеленському слід бути наполегливим та послідовним у нав’язуванні свого порядку денного. Це як у футболі – не забиваєш ти, забивають тобі. Не зможеш сформувати і запропонувати обговорення і роботу над тими питаннями, які в інтересах твоєї країни – доведеться працювати над питаннями, які сформульовані іншими. В України є моральне і політичне право вимагати допомоги і підтримки, а в її нового президента – шанс отримати таку допомогу і підтримку. Сподіваємось, він його не втратить.

 

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"В политики идут не те, кто знает, что нужно делать, а те, кто знает, что нужно говорить."

© Стас Янковский

Huawei выпустил интеллектуальную “флешку” нового поколения

Новий формат чи скасування санкцій: що буде, якщо Україна вийде з Мінських домовленостей

Школьное питание: Елена Зеленская хочет запустить онлайн-анкетирование

У Дніпрі міська влада саботує декомунізацію. Активісти готові йти в поліцію та до суду

Конфликт в Минздраве. Заместитель Скалецкой подал в отставку

Apple планирует создать свои приложения для Windows

Покинутий фронт “газової” війни: час звернути увагу на Південь

Отопление не подорожает из-за отмены ограничения на тарифы – Гончарук

Міноборони зобов’яже військових знати англійську мову

Рябошапка о реформе ГПУ: Ни одно из дел Майдана не будет потеряно

Audi представил новый электрокроссовер

Росіяни угробили українські судна, познімали навіть унітази – командувач ВМС Воронченко

Директор Нацмузея истории через суд пытается отменить приказ о проверке

Завтра практично повсюди посилиться вітер до штормових значень, очікується мороз – синоптикиня

Экологи подняли тревогу: вырубку Карпат на самом деле упростили

Изобретательница биопластика получила международную премию

Верховний суд остаточно визнав, що Саакашвілі видворили з України законно

До 2024 года планируют вдвое сократить количество детей в интернатах

“Самый лучший в мире зять”: чому Стефанчук має піти у відставку

Дипломаты Запада сделали заявление о гибели командира бригады ВСУ