Ну що? Новорічний спіч не минувся даремно. У своєму новому виступі із приводу Дня Соборності, що вже вдався значно краще, Зеленський згадав свою новорічну промову й висунув нову “креативну” ідею, бо затерту Кучмою-Яником до дір, про спільні цінності: порядність, дотримання законів, толерантність національну і релігійну, але нульову до корупції, готовність захищати свою державу.
Одначе не Зеленському про все це говорити, бо його дії свідчать зовсім про інше. Коли він говорив: “Я не їду на червоне”, подумала, що він має на увазі море, бо їде на Аравійське.
Коли говорив про захист вітчизни, згадала Україну-повію, коли наголошував на повазі до закону, виринула в пам’яті картинка, як беркутівців відпустили до Рашки, знявши з них усі обвинувачення, згадала двох суддів Вовків, які виявилися з руки Зеленського білими вівцями, й адвоката Януковича, який став заступником найсправедливішої та найправеднішої Венедіктової.
Зеленський – брехун, звичайно, патентований і знаменитий, але брехун.
