USD28.2033

Зрадники України завжди знаходять притулок у Росії

Ким є Росія для України? Окупантом, загарбником, організатором голодомору і агресором. Ця країна відіграла значну іноді фатальну роль у нашій історії. І фактично завжди ця роль була негативна, така, що суперечила ідеї вільного розвитку української нації. Україні відверто не пощастило з таким сусідом. Але Росія не лише відома тим, що знищувала і намагається знищити українську державність. Не тільки тим, що відверто не визнає права українців на самостійний розвиток. Вона також завжди займала деструктивну руйнівну позицію в плані руйнування України зсередини. І в цьому основна роль відводилась різноманітним зрадникам, які завжди знаходили притулок на території Росії. Історична роль Москви для нашого народу зводилися не лише до того, що вона не визнавала існування цього народу. Вона також надавала притулок усім бандитам, злочинцям та ворогам незалежної України. Принцип поділяй та владарюй чудово освоїли кремлівські правителі і успішно апробували її в Україні. Зрадників вистачало в усі часи і серед усіх народів. З Україною ситуація аналогічна. Відмінність в тому, що поруч з нами розташована держава, яка має і політичну волю, і бажання звести незалежність України нанівець. Саме тому наші зрадники втікають на простори цієї імперії. Вони знають: там до них особлива симпатія та пошана.

Не треба ходити за прикладами далеко. Недавно стало відомо, що беркутівці, яких підозрюють у масових вбивствах на Майдані, отримали громадянство у Росії. Серед них і командир роти Дмитро Садовник, який успішно і не без сприяння українських органів зумів втекти з-під слідства. У Росію емігрували і отримали там політичний притулок або й громадянство багато відомих членів Партії регіонів та її вірних сателітів. Майже всі особи, які так чи інакше причетні до розстрілів Майдану, знайшли нове місце проживання під суверенітетом російської влади. Беркутівці та інші прислужники режиму Януковича знайшли свій притулок в Криму. Саме туди направився і Янукович, шукаючи захисту від гніву свого розстріляного народу. Цікаво, що всі ці злочинці отримали в Росії те, що хотіли. І немає якихось підстав думати, що колись ці зрадники будуть видані Україні добровільно. Навпаки, сьогодні з вуст колишнього прем’єра Азарова лунають думки про створення уряду України у вигнанні. Та й Януковича Путін тримає при собі не для царських потіх, а для користі. Путін добре пам’ятає, що багато українців-перевертнів у свої часи добре прислужилися російській владі, коли вона встановлювала свій контроль над Україною. Хтозна, чи не складуться обставини так, що емігрантів-«регіоналів» теж не доведеться використати у хитрій політичній комбінації? Якщо не всю Україну, то хоча би її частину спробувати відкусити можна. Віра в доброго Януковича ще досі витає у головах окремих малоросів.

Читайте также:

Як Росія використовує енциклопедію Wikipedia, щоб заговорити свої злочини проти України

Читайте также:

Гибридные векторы хищнического аппетита России

Феномен українських зрадників цікавий ще й іншим моментом. Так, у багатьох народів були випадки, коли представники політичної опозиції, знатні роди чи й цілі соціальні групи шукали кращої долі в сусідів або й їхали далеко від домівки. Вони втікали з рідної держави з різних причин. Часто знаючи, що їм загрожує арешт або й смерть, якщо не покинуть кордони власної батьківщини. У роки революцій та війн таких було особливо багато. Але є важливий момент, який відрізняє втікачів з інших країн від українських шукачів притулку в Росії. Справа в тому, що полишаючи межі своє держави – Франції, Німечиини, Польщі, Англії, Італії, Іспанії, Китаю та інших, – політичні емігранти не мали наміру знищувати незалежність своєї батьківщини під тим приводом, що їх образила правляча влада. Так, вони могли бажати падіння того чи іншого режиму, могли збирати навіть армії чи допомогу опозиції. Але дуже рідко на меті в них була втрата незалежності своєю власною країною. Їм могли бути ненависні політичні режими, монархи чи уряди. Але вони любили свою країну і не бажали, щоб вона перетворилась у колонію іншої. З українськими втікачами в Росію ситуація є інакша.

Читайте также:

Запах уторгнення, що маскується під революцію та громадянську війну

Не треба забувати, що українці часто полишали і полишають свої домівки та їдуть за кордон. І не обов’язково це Росія. Так само це стосувалося і політичних еліт різних епох. Але ті, хто мігрував в Польшу, Чехію, Францію чи якусь іншу європейську державу, не ставив собі за мету повернутися до влади шляхом перетворення України в колонію. А ось для більшості мігрантів з України до Росії такий сценарій є цілком прийнятним. В тому і полягає принципова відмінність між міграцією в Росію і в інші держави. Москва завжди розглядала політичних мігрантів з України як свій шанс закріпачити нашу країну. Якщо ці втікачі колись верталися до України, то вертались з російським військом і на умовах, вигідних Москві. Вони несли за собою втрату незалежності. Але мало цим переймалися. Адже всі, хто шукав і шукає політичного притулку в Росії, є явними або прихованими ворогами української України. для них Україна може існувати лише як придаток великої Росії. Вони не уявляють себе поза межами «руского міра». І за собою ці мігранти несуть нову хвилю імперіалістичної агресії проти України.

Росія безліч раз вдавалася до таких способів загарбання українських земель. Ще у козацькі часи вона зрозуміла, що неузгодженість між козацькими старшинами та рядовим козацтвом можна використати на свою користь. З допомогою сумнозвісного правила «де два українці там три гетьмани», Москва поступово ліквідувала Гетьманщину. А потім насадила великі кількісті українців малоросійський світогляд. Власне, «регіонали» – це продукт селекції російської імперської системи помноженої на комуністичну систему. Не варто дивуватися, що такі зрадники потім йдуть у війська РФ в Криму. Чи поповнюють ряди російських найманців і воюють проти України на Донбасі. Тих, хто отримав громадянство чи притулок у Росії українцями назвати вже не можна. Це контингент, готовий виконувати волю свого нового господаря. Перспектива втрати української незалежності його не обходить. Те саме можна сказати про Януковича і його друзів!-«регіоналів». А також усіх вбивць Майдану. В Росії справді люблять зрадників. Особливо, якщо мова йде про зрадників з України. Адже це їх надія та опора, ключ до повернення панування над Україною. В цьому руслі українській владі також варто би подумати про підтримку сил, які виступають за розпад Російської Федерації та утворення нових країн на її обширних просторах. В гібридній війні діяти потрібно різнопланово. Якщо наша влада звісно хоче перемогти, а не таємно домовитися про нові угоди.

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"Для политиков реформы – это во-вторых, а может даже в-третьих. Любой ценой удержать себя во власти – вот что для них во-первых."

© Олег Попцов

“Военный” беспредел довел соцсети до белого каления: украинцев отлавливают как собак, “работают в две группы”

Военное положение: сколько получат резервисты за учебные сборы

Икона Божией Матери “Знамение” 10 декабря: история и традиции христиан

Умерла Людмила Алексева: что говорила правозащитница об Украине и Путине

Як Порошенко гальмує охорону природи

День прав человека 10 декабря: история и значение важной даты

Кассы Укрзализныци перенесли: где теперь купить билеты

Донецк умирает от унижения: в сети двумя кадрами показали то, о чем молчат

“Это был ее сознательный выбор”: 50-летняя мать наконец-то перестала кормить грудью дочь. Эта история поставила общественность на уши

Пока весь мир требует освободить украинских моряков, оккупанты готовят свежие обвинения

“Сказали, что все”: целый город в один миг остался без почтальонов, украинцы рискуют остаться без пенсий

Армения окончательно входит в новый этап посткоммунстических политических трансформаций

10 декабря: какой сегодня праздник

“Так поступают террористы”: РФ может увеличить обвинения морякам

В аэропорту Жуляны экстренная посадка самолета МАУ, пассажиров не выпускают: что происходит

Украинским резервистам определили зарплату: жалкие цифры даже стыдно произнести вслух

Тищук: зараз найвдаліший час подавати документи на виключення Росії з РБ ООН

Украинским политзаключенным пообещали стипендии: вместо увольнения – жалкие подачки власти

Чубаров объяснил, что может уничтожить Путина

Супрун собралась спасать Украину квашенной капустой