USD28.2033

Звернення групи “Перше грудня”: Коли спільний човен перекинеться – провина за це ляже на всіх

Звернення групи "Перше грудня": Коли спільний човен перекинеться – провина за це ляже на всіх

Цей матеріал гострий. Хтось назве його творців агентами Путіна, а хтось порохоботами, залежно від того, який абзац із нього припече. Та це просто мислителі зі групи “Перше грудня”. Про те, яким вони бачать сучасний стан країни. І вони, зважаючи на свій життєви шлях, мають право на таку позицію. Поширюю без коректур, пише Ярослав Юрчишин 

Українське громадянське суспільство, включно з Ініціативною групою “Перше грудня”, не раз остерігало наш політикум та інших активних учасників політичних подій, однак війна всіх проти всіх не лише почалася, а й увійшла в гостру фазу. Знову, як і перед виборами 2010 року, корпоративні інтереси “практичної політики” стають важливішими за будь-які остороги щодо долі України, а розчарування породжує масовий попит на популізм. Ми не можемо змусити політиків слухатись нас – ми можемо лише щоразу нагадувати про сумний досвід історичних поразок українських еліт. Коли спільний човен перекидається, провина за це лягає на всіх.

Ось чому лише загроза втрати державності дає нам моральне право ще раз звернутися до всіх, хто задіяний у нинішньому бою без правил: зупиніться! відступіть на крок! Зробити це ще не запізно. Цивілізований світ живе не “викручуванням рук”, а форматом компромісу – коли в результаті складних домовленостей усі учасники трохи невдоволені, але справа рухається вперед.

Українська влада, передусім президент і його оточення, мають усвідомити, що сучасна держава – це не приватне підприємство, власник якого ставить начальниками підрозділів відданих йому особисто людей. Така концепція влади є хибною, загроза від її продовження стала очевидною. Задля примарної мети ручного управління щоразу нехтуються принципи об’єктивного конкурсного змагання й делегування відповідальності, що фатально впливає на суспільну мораль і на довіру до керівництва держави. Тож, прагнучи безальтернативності майбутніх виборів, президент сам руйнує свої шанси.

Читайте также:

Азовская агрессия и военное положение: итоги 26 ноября

Якщо глава держави хоче надзвичайних одноосібних повноважень, він має просити про це народ, а не імітувати демократичні процедури. Належні соціальні ліфти не можна замінювати ліфтами особистої лояльності. Україна не змириться з таким становищем, оскільки воно суперечить принципам справедливості й верховенства права та порушує мандат, даний президентові постмайданними виборами. Подальше ігнорування цих очевидних правил може обернутися для держави катастрофою.

Читайте также:

Фельгенгауэр: Россия не будет подтверждать или опровергать наличие ядерного оружия в Крыму. Но оно там есть, можно не сомневаться

Своєю чергою, творці “Міхомайдану” мають усвідомити, що останні українські революції стали благословенними, оскільки були оздоровчими, а не руйнівними. У демократичній державі громадянська незгода і тиск на її керівництво, яке вчасно не справляється з потрібними реформами, важливі й допустимі. Проте наміри скинути це керівництво, коли безжальний російський сусід готовий “допомогти братньому народові відновити конституційний порядок”, є безвідповідальними. Ще однієї “революції троянд” не буде – натомість дуже ймовірними є “контрреволюція червоної крові” й реставрація авторитарного режиму.

Отож зупиніться й ви. Вийдіть із психологічної пастки засліпленої боротьби на знищення. Поверніть свою енергію у тверезе правове русло, і тоді вона дасть благодатний результат.

Перші реальні спроби зачепити спрута вітчизняної корупції викликали шалені його конвульсії. Цього можна і треба було сподіватися. Проте чи готові в народі заплатити за звільнення від цього спрута належну ціну? Чи розуміємо ми, що завданням корупційної мафії буде так дискредитувати боротьбу проти неї та дестабілізувати ситуацію, щоб у людей з’явилася ностальгія за “добрим старим спокоєм”?

Читайте также:

Опыт показывает, что любая судебная реформа в Украине заканчивается еще большим подчинением судов Администрации президента

Не менш важливо зрозуміти, що не можна здолати корупцію засліпленою боротьбою без правил, з порушенням законодавства, моралі та здорового глузду, бо тоді результати є протилежні задуманому. За збереження тісного зв’язку влади та бізнесу кримінальні антикорупційні справи перетворюються на вибіркове переслідування “чужих”, дискредитують боротьбу проти корупції та дестабілізують ситуацію. Так, корупція в Україні досягла таких розмірів, що без справедливого судового покарання головних винуватців не обійтись. Проте памʼятаймо, що остаточним успіхом у цій боротьбі буде не кількість відрубаних голів, а блокування каналів незаконного збагачення.

Варто й нашим олігархам затямити, що спроби втримати ситуацію в давній і комфортній для них безконтрольності загрожують не лише Україні, а й їм самим. Бо із втратою державності прийде на українську землю інший господар, який матиме своїх власних васалів і перерозподілить грошові потоки на свою та їхню користь. Краще виявитися мудрими громадянами та, змінивши правила гри, залишитися в економічному житті країни, ніж утратити все разом із нею.

Знову і знову звертаємося до суспільства з нагадуванням: будьмо вимогливі не лише до керівництва держави, а й передусім до самих себе. Гниття і розклад, що їх ми виразно бачимо “нагорі”, є лише екстрактом того бруду, в якому погоджується жити українське суспільство “внизу”. Якщо не хочемо бути рабами чергового тирана – перестаньмо бути рабами своїх негідних інстинктів. Про це волають до нас тисячоліття цивілізаційного досвіду людства. Бо це не Бог щоразу карає нас невдалими лідерами – це ми самі незмінно породжуємо їх, бо поки що не варті кращих.

Нарешті, звертаємо свій заклик до молоді, яка ще не втратила здорового глузду в довколишньому політичному хаосі: візьміться солідарно за руки і станьте критичною масою бажаної суспільної трансформації. Країну, в якій вам щасливо житиметься, зможете створити лише ви самі. Увімкніть свій творчий інтелект і почніть розчищати все довкола від скверни. Це не утопія – треба лише справді повірити, що вам це під силу.

В’ячеслав Брюховецький

Іван Дзюба

Євген Захаров

Йосип Зісельс

Мирослав Маринович

Володимир Панченко

Мирослав Попович

Всеволод Речицький

Вадим Скуратівський

Юрій Щербак

Ігор Юхновський

Ярослав Яцків

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"Политики всегда всё врут!"

© Владимир Андреев

Консул: Список тех, кто голосовал “против” украинской резолюции по Крыму, весьма красноречив

В России упростили выдачу гражданства для “поддержки украинцев”

Що продемонструвало голосування Генасамблеї ООН щодо мілітаризації окупованого Криму

Оговорка по Фрейду: Бойко раскрыл суть УПЦ МП

Маємо кардинально повернути аграрну політику обличчям до селян – нардеп

Законы Украины скорректируют под переход армии на стандарты НАТО

“Батькивщина” будет голосовать за продление моратория на продажу земли

У НАЗК нагадали, які подарунки не можна приймати чиновникам від святого Миколая

У Чорне море увійшов розвідувальний корабель ВМС Британії

Украину прорекламируют на CNN за 15 млн грн

Підсумки президентських виборів у Грузії

НАПК – нардепам: Дорогие подарки Святому Николаю придется вернуть

Над ринком землі потрібно ще багато працювати, – Вадим Івченко

Ватикан признал субъектность Православной церкви Украины – Зоря

Лукашенко запевняє, що “мирної інкорпорації” Білорусі до складу РФ не буде

Штаб ООС: жоден український військовий не постраждав

Є кілька причин, чому реакція Заходу на новий виток російської агресії була слабкою

Потребуємо більше віри – чому й у що саме

Брюссельська поразка Помпео: ЄС і США не вдається порозумітися

Епифаний прокомментировал фейки о захвате храмов УПЦ МП