Чому не можна «врятувати» майно від арешту, переписавши його на близьких: застереження юриста

Кожен рятує майно по-своєму (колаж: РБК-Україна) Автор: Ірина Костенко
Експерт: Владислав Мартинчук

Інколи стається, що люди у спробі запобігти арешту майна переписують свої квартири чи іншу нерухомість на дружин, мам або ще якихось родичів. Але це призведе лише до погіршення ситцації.

РБК-Україна поспілкувалось з адвокатом судової практики ЮКК «Де-Юре» Владиславом Мартинчуком і розповідає, які ризики існують для українців у подібних «схемах».

Які ризики несе переписування майна на родичів

За словами юриста, переписування власної квартири чи іншого майна на родичів несе в собі потенційно декілька ризиків. Тобто насправді такий спосіб «врятувати» майно не є дуже ефективним.

«По-перше, передаючи право власності на майно до іншої особи, минулий власник втрачає можливість контролювати долю майна. Наприклад, у разі виникнення конфлікту з новим власником, останній цілком правомірно може заборонити користуватись майном», — пояснив Мартинчук.

Крім того, такі правочини — щодо відчуження майна — здійснені з метою недопущення примусового продажу такого майна, можуть бути визнані судом недійсними. Тобто такими, що не породжують правових наслідків.

Що відбувається, якщо суд визнає продаж майна недійсним

У такому випадку майно підлягає поверненню первісному власнику і на нього може бути звернене стягнення (якщо у такої особи наявна заборгованість).

«З такими заявами можуть звертатись державні чи приватні виконавці та кредитори боржника», — уточнив експерт.

За словами адвоката, практика звернення з такими позовами за останні роки стає дедалі більш розповсюдженою.

«У зв’язку з чим, власне, така схема врятування майна перестає бути ефективною», — підсумував він.

Нагадаємо, раніше ми розповідали, як продати квартиру в Україні, якщо ви за кордоном.

Читайте також, чи можуть забрати квартиру за борги під час війни.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

Увага! Під час війни активізувалися інтернет-шахраї, які видають себе за сайт РБК-Україна. Вони використовують наш дизайн, персональні дані редакції та схожу адресу сайту. Єдиний домен РБК-Україна — www.rbc.ua. Про фейкові сторінки з нашою назвою повідомляйте на пошту: sb@rbc.ua.

www.rbc.ua