Демобілізацію прибрали із законопроекту про мобілізацію: що це означає

Фото: Комітет із нацбезпеки прибрав демобілізацію із законопроєкту про мобілізацію (Getty Images) Автор: Марія Кучерявець

У Верховній Раді готують до другого читання законопроєкт про мобілізацію №10449. Але Комітет ВРУ із питань нацбезпеки, оборони та розвідки прибрав із нього норму про демобілізацію військовослужбовців після 36 місяців безперервної служби (це пропонувалося робити за рішенням Ставки).

Про те, як з мобілізаційного законопроєкту прибрали демобілізацію і що це означає — читайте в матеріалі РБК-Україна нижче.

Під час підготовки публікації використовувались: коментар члена комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федора Веніславського, Telegram-канал нардепа Олексія Гончаренка, Facebook- сторінка члена Комітету та нардепа Ірини Фріз, Facebook- сторінка голови оборонного комітету ВРУ Олександра Завітневича та Telegram-канал нардепа Ярослава Железняка.

Як розповів в коментарі РБК-Україна нардеп Федір Веніславський, норму про демобілізацію виключили на прохання міністра оборони Рустема Умєрова. Своєю чергою нардеп Ірина Фріз на своїй сторінці у Facebook написала, що ініціатором виключення демобілізаційних положень був також і головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.

«До прикінцевих положень додано Кабміну: розробити і внести на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо удосконалення механізмів ротації військовослужбовців в умовах дії воєнного стану, їх звільнення та медико-соціальної реабілітації», — повідомила Фріз.

Водночас, за словами нардепів, уряду доручать розробити окремий законопроект, який буде регламентувати питання звільнення з військової служби під час дії правого режиму воєнного стану. Цю тезу підтверджує і джерело РБК-Україна профільному Комітеті. Відповідно, норми щодо демобілізації мають бути врегульовані окремим законом, проект якого має розробити Кабмін.

Що ще увійшло в фінальну версію проекту про мобілізацію

За словами нардепки Фріз, окрім цього були скасовані попередньо схвалені мотиваційні норми, а саме:

  • одноразова доплата у розмірі 70 тисяч гривень військовослужбовцям, які перебувають на «нулі»,
  • щомісячно виплачується винагорода за особливості проходження служби у розмірі 10 000 грн,
  • фіксовану плату за знищену техніку.

Однак пропонується встановити на рівні закону виплату від 4 до 300 розмірів прожиткового мінімуму за знищене (захоплене) озброєння.

При цьому, як повідомляє Фріз, з мотиваційної частини в правках до законопроєкту про мобілізацію залишили:

  • можливість самостійно обрати підрозділ для військовозобов’язаних, які підпишуть контракт з Міноборони;
  • додаткова відпустка та винагорода за знищення або захоплення озброєння чи техніки противника розмір буде встановлено на рівні закону та урядових підзаконних актів;
  • час перебування у відпустках для догляду за дитиною зараховується до строку вислуги у військовому званні;
  • щорічна основна відпустка надається частинами протягом календарного року і основна безперервна частина становитиме не менше 15 календарних днів;
  • право на одноразову компенсацію 50% від першого внеску за іпотечним кредитом та додатково 100 тисяч грн після першого року військової служби та ще 100 тисяч грн після другого;
  • військовослужбовцям їхнім дружинам / чоловікам не нараховуватимуться проценти за користування кредитом, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань перед банками та іншими організаціями, виключення становитимуть кредити на автомобілі та нерухомість;
  • право, протягом трьох місяців з дати укладення першого контракту, отримати сертифікат на купівлю транспортного засобу в розмірі 150 тисяч гривень;
  • врахування у вислугу років одного місяцю служби за три місяці за перебування безпосередньо в районах бойових дій під час дії воєнного стану;
  • у разі необхідності довготривалого лікування за кордоном буде можливість пройти військово-лікарську комісію дистанційно, а відповідна довідка ВЛК буде підставою для збереження грошового та матеріального забезпечення;
  • додаткова відпустка 90 календарних днів без поділу на частини, за бажанням, після звільнення з полону зі збереженням грошового забезпечення;
  • розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця встановлюється на рівні 15 мільйонів гривень.

«З певними запобіжниками, але не порушуючи права громадян, в чіткій співпраці з громадськими об’єднаннями, встановлено норми по догляду за особами з інвалідністю І,II, III», — додала Фріз.

Також у своєму Telegram-каналі нардеп Олексій Гончаренко опублікував основні положення остаточного варіанту документа, який вчора завершив розглядати Комітет. Згідно з яким:

  • залишається норма про право на демобілізацію людей з інвалідністю;
  • демобілізація у зв’язку зі звільненням з полону, якщо військовослужбовець не висловлює бажання продовжити службу,
  • визнані обмежено придатними мають повторно прийти військово-лікарську комісію протягом 12 місяців,
  • військовослужбовці у разі укладення першого контракту мають право на компенсацію 50% від першого внеску за кредитом, забезпеченим предметом іпотеки,
  • ті, хто отримав 2-3 групу інвалідності після 24 лютого 2022 року (окрім військовослужбовців), мають пройти повторний медогляд,
  • передбачається обмеження консульських послуг для чоловіків від 18 до 60 років, які не мають військово-облікових документів,
  • вводиться обмеження на керування транспортними засобами чоловікам відповідного віку за вимогою ТЦК.

Як розповів РБК-Україна нардеп Веніславський, в законопроекті передбачили можливість для чоловіків, які перебувають за кордоном, дистанційно оновити дані в ТЦК, а саме зробити це через електронну адресу, телефонний дзвінок або через електронний кабінет.

«Повертатися в Україну для оновлення своїх персональних даних не потрібно», — наголосив Веніславський.

Що далі

Очікується, що вже сьогодні законопроект про мобілізацію винесуть на розгляд Верховної Ради.

Голова оборонного комітету ВРУ Олександр Завітневич написав у Facebook, що 10 квітня, законопроєкт буде у парламенті.

«Завтра — фінальна таблиця законопроєкту буде в залі парламенту», — проінформував вчора Завітневич.

Він наголосив, що під час війни, коли ми боремося за існування України як суверенної держави, «депутатський корпус повинен брати на себе відповідальність за непопулярні та важкі рішення».

Своєю чергою нардеп від «Голосу» Ярослав Железняк пояснює, що рекомендації профільного Комітету не є остаточними, оскільки в його повноваженнях — лише надати рекомендації. Тобто остаточні рішення будуть ухвалюватися лише в залі парламенту.

За словами Железняка, сьогодні має бути таблиця до другого читання у Верховній Раді, в якій буде понад 4 тисяч правок, що будуть розділені на дві групи:

  • враховані комітетом (те що увійшло у рекомендації до другого читання), яких відносно небагато,
  • відхилені (таких дуже багато).

Нардеп припускає, що сьогодні в Раді почнеться розгляд з відхилених правок і навряд чи 10 квітня парламент зможе проголосувати за законопроект.

«Далі зранку четверга (якщо пройдуть всі відхилені правки) почнеться найголовніше: розгляд врахованих правок Комітетом», — вважає Железняк та додає, що вже потім, 11 квітня може пройти фінальне голосування за закон в цілому.

Законопроект про мобілізацію

Нагадаємо, що 25 грудня Кабмін вніс до Верховної Ради законопроект щодо мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Але через низку зауважень його було відкликано 11 січня. Тож 30 січня в Раду внесли оновлений законопроект, який уже пройшов перше читання.

Після чого Комітет ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки розглянув понад 4 тисячі поправок до законопроекту, які були подані нардепами.

Вже 9 квітня стало відомо, що Комітет затвердив текст законопроєкту про мобілізацію до другого читання.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

www.rbc.ua