Каратимуть усіх: грузинський урок для команди Зеленського
Кремлівська реакція на нову хвилю антиросійських настроїв у Грузії демонструє, як змінилася політика Володимира Путіна на пострадянському просторі.
Ще недавно Кремль намагався підтримувати стійкість режимів, які зберігали з ним хоча б відносно нормальні стосунки, й карав тих, хто вибирав шлях опору російській агресії.
Уряд “Грузинської мрії” та її лідера, олігарха Бідзіни Іванішвілі – саме такий, що декларує “конструктивний підхід”. Відновлення економічних зв’язків, підтримка туризму з Росії, небажання допускати ескалації через окуповані території … Зрештою, сама сесія Міжпарламентської асамблеї православ’я, під час якої російський депутат Сергій Гаврилов сів у крісло спікера грузинського парламенту – теж результат цієї політики.
Протести проти Гаврилова організовували опозиційні партії. Не влада. Представники влади засудили факт появи Гаврилова у кріслі спікера, але намагалися втихомирити пристрасті й навіть розігнати акцію протесту. Москва у відповідь на дії грузинської опозиції скасувала авіаційне сполучення із Грузією, що стало серйозним ударом по туризму в цій країні.
Журналіст опозиційного каналу ображає Путіна. Канал “Руставі-2” постійно критикує не тільки Кремль, але і грузинську владу. Представники цієї влади – втім, як і представники опозиції, як і представники самого телеканалу – засуджують журналіста. Його засуджує навіть Михайло Саакашвілі, якого в Москві звично звинувачують у всіх смертних гріхах. Російські ЗМІ називають реакцію колишнього грузинського президента “незвичайною”. Але в парламенті обговорюють можливість заборони імпорту грузинських вин і мінеральних вод. Повторюся, не у відповідь на недружні дії уряду Грузії. А у відповідь на поведінку опозиційного журналіста на опозиційному каналі.
І це – головний урок, який повинна була б винести команда Володимира Зеленського з ситуації в Грузії. Москва більше не виховує уряди. Вона виховує народи.
Можна демонструвати дива конструктивності, виступати за відновлення переговорів, відмову від блокади Донбасу ф навіть за особливий статус окупованих територій. Можна розмовляти російською мовою й навіть відновити подачу води до окупованого Криму.
Це все більше не має для Москви ніякого значення. Будь-яка антиросійська демонстрація в центрі Києва або Львова, будь-яка “неправильна” телевізійна програма на будь-якому телевізійному каналі може призвести до відключення газу, відновлення обстрілів, захоплення кораблів. Тобто – до будь-якого покарання.
Кремль ставить урядам, які хотіли би знайти з ним спільну мову, просте та зрозуміле завдання – заспокоїти “баламутів” у власних країнах. Зробити так, аби в Україні чи Грузії не було людей, які наважилися б виходити на демонстрації проти російського керівництва чи говорити в ефірі те, що може не сподобається депутатам Державної думи. Не тільки уряди, але й народи колишніх радянських республік повинні знати своє місце. Належне місце, за словами російського “сенатора” Олексія Пушкова. Він відверто насміхався над Україною, коли Росія поверталася до ПАРЄ, а тепер підтримує заборону на грузинські продукти. Це його уявлення про належне місце і є.
І це те, що Зеленський повинен зрозуміти ще до початку діалогу з Путіним в будь-якому форматі. Із Росією не вдасться домовитися ні про що. І тому, що Путін не хоче домовлятися. І тому, що в нашій країні дуже багато патріотів, які не погодяться з капітуляцією. А карати за їхню “неправильну поведінку” Кремль буде всіх – і самих патріотів, і Зеленського із його командою, і місцевих колабораціоністів. Може, в цьому й полягає тепер наша національну єдність – у тому, що всі ми разом, як і грузини сьогодні, станемо об’єктом російського “покарання”?
(Еще нет голосов, оставьте первым)