фото: climate-chance.org
Країни-учасниці Кліматичного саміту ООН COP-29 погодили нову колективну угоду щодо кліматичного фінансування у розмірі 300 мільярдів доларів на рік, цю суму називають вкрай недостатньою.
Деталі: У публікації зазначається, що під час саміту COP29 у Баку, Азербайджан, в суботу багаті країни зобов’язалися надавати бідним країнам 300 мільярдів доларів щорічно до 2035 року, щоб допомогти їм впоратися з дедалі катастрофічнішими наслідками кліматичної кризи – цифра, яку багато країн, що розвиваються, критикували як вкрай недостатню.
Угода була досягнута після більш ніж двох тижнів складних переговорів і суперечок.
CNN пише, що виникали побоювання, що переговори зірвуться, оскільки групи, що представляли вразливі малі острівні держави і найменш розвинені країни, покинули переговори в суботу.
Але о 2:40 ночі за місцевим часом у неділю, більш ніж через 30 годин після дедлайну, угода була досягнута між майже 200 країнами.
300 мільярдів доларів підуть вразливим, біднішим країнам, щоб допомогти їм впоратися з дедалі більш руйнівними екстремальними погодними умовами і перевести свою економіку на екологічно чисту енергію.
Обіцяна сума, однак, не дотягує до 1,3 трильйона доларів, які, за оцінками економістів, необхідні для того, щоб допомогти країнам, що розвиваються, впоратися з кліматичною кризою, і це викликало шалену реакцію багатьох країн, що розвиваються.
Саміт COP29 значну увагу приділив фінансам – життєво важливому кліматичному питанню, але одному з найгостріших у політичному плані.
Багаті країни, які в переважній більшості несуть відповідальність за історичну зміну клімату, домовилися у 2009 році надавати країнам, що розвиваються, 100 мільярдів доларів на рік до 2020 року. Це зобов’язання, яке вже вважалося вкрай недостатнім, було виконане лише у 2022 році, на два роки пізніше встановленого терміну.
Завдання в Баку полягало в тому, щоб досягти нової цифри.
Нова угода, узгоджена в суботу, вимагає від багатих країн, включаючи США і європейські держави, надавати по 300 мільярдів доларів щороку до 2035 року, що складається з державного і приватного фінансування.
Хоча в угоді також йдеться про ширші амбіції щодо збільшення суми до 1,3 трильйона доларів, країни, що розвиваються, хотіли б, аби багаті країни взяли на себе набагато більшу частку цієї суми, і щоб гроші надходили переважно у формі грантів, а не кредитів, які, як вони побоюються, ще більше занурять їх у борги.
«Велика сімка» закликала виділити країнам, що розвиваються, до виділення 500 мільярдів доларів. Але багатші країни відкинули вищі цифри як нереалістичні за нинішніх економічних обставин.
