Масові протести в Хабаровську дали привід знов замислитися над політикою Росії після Путіна
Масові протести в Хабаровську дали привід знов замислитися над політикою Росії після Путіна. А це станеться ще за наше з вами життя.
Стаття “Хабаровский тупик Кремля” дуже глибока та допоможе зрозуміти тектоніку процесу, занурившись в психологію людей, які вважають себе “іншими”. Зараз ця тема активно обговорюється в російських соцмережах, де вже лунають порівняння з українським Кримом, де провели референдум щодо відокремлення А чому Далекий Схід не може зробити того ж?
Я люблю моделювати ситуації, і в даному випадку все свідчить про те, що коли Росія дійде до чергової зміни влади після того, як діючий президент її втратить, то всі сьогоднішні заяви можливих претендентів про те, що Крим вони ніколи не повернуть, нічого не варті. Це їх думка на старті процесу.
Будь-яка зміна влади в історії Росії супроводжувалася жорсткими зачистками від противників. За останні 400 років тричі влада принципова змінювалася. Перший раз це було коли прийшла династія Романових у 1613 році. Цей довгий період відомий як “Смутное время”. Тоді декілька десятиліть Росія займалася лише вирішенням внутрішніх питань. Наступний злам відбувся в 1917-у, коли Романови були скинуті. Країна на довгий час поринула в хаос та наступну ізоляцію до 1945 року.
1991 рік приніс весну для людей та став чорним роком імперії. У тому ж році Горбачов передав Китаю острів Думанський за який 1969-го року точилися бої між країнами, а 2005-го Путін під час демаркації кордону передав сусідам ще декілька островів. Кожного разу після повного перезавантаження влади в Росії її очільники завжди йшли на територіальні поступки в обмін на зовнішню підтримку задля придушення опозиції. Поступки зовнішньому світу можна було побачити навіть і під час важкої зміни одних царів або цариць іншими, або під час зміни генсеків, коли необхідно було заручитися підтримкою ззовні або окремих груп в самій країні.
Чим довше стискувати пружину, тим сильніше вона розтискнеться. Влада Путіна вже консервується, що призводить не до вирішення питань, а лише до їх ще більшого накопичення. Серед них й Мінський процес, який може бути розрублений як Гордієв вузол після зміни керівника Кремля.
(Еще нет голосов, оставьте первым)