Фото: Getty Images
«ЄвроПравда» проаналізувала новий текст угоди із США про надра, який може суперечити наміру України вступити до Європейського Союзу через жорсткі обмеження, що суттєво впливають на економічний суверенітет України.
Деталі: У публікації йдеться, що у лютому важливою проблемою угоди міністра фінансів США Скотта Бессента стала вимога про те, що компанії з США отримають ексклюзивне право на нову розробку українських надр: від руди до природного газу.
Зазначалося, що лише у разі, якщо якесь родовище не зацікавило жодного американського інвестора, Україна має право пропонувати ліцензію українським та європейським бізнесам, але й тоді 50% вартості ліцензії та ренти йдуть у Фонд.
Це напевно не сумісно ані з існуючими домовленостями України з ЄС, ані з принципами конкуренції у Євросоюзі, до якого Україна прагне вступити. У «лютневій» версії угоди цю проблему вирішили, однак тепер вона повернулася.
У тексті нової угоди з’явилися жорсткі обмеження, що суттєво впливають на економічний суверенітет України. Документ передбачає ексклюзивне право американських компаній на розробку українських надр та ключових інфраструктурних проєктів.
Згідно з текстом «березневої» угоди, компанії зі США отримають першочергове право на всі майбутні інвестиції у сфері природних ресурсів та інфраструктури.
Лише у разі їхньої відмови Україна зможе пропонувати участь іншим інвесторам, зокрема європейським. При цьому український уряд зобов’язаний розкривати США всі конфіденційні деталі таких переговорів.
Крім того, угода забороняє Україні пропонувати будь-якому іншому інвестору кращі умови, ніж ті, що були запропоновані американцям, протягом року після їхньої відмови.
Окремий пункт угоди зобов’язує Україну додавати у ліцензії на видобуток «критично важливих копалин» заборону на їхній продаж покупцям з країн, які DFC (Корпорація фінансування розвитку США) визначає як стратегічних конкурентів США.
Відтак існує ризик, що під таке визначення може потрапити й Європейський Союз. Це створює прецедент, коли Україна, що прагне вступу до ЄС, змушена буде обмежити торгівлю з європейськими партнерами.
Найбільш суперечливим є положення, що позбавляє Україну контролю над Фондом, через який здійснюватиметься компенсація США вартості наданої допомоги:
- генерального партнера Фонду, який керуватиме його діяльністю, призначатиме DFC без погодження з Україною;
- більшість у правлінні Фонду матимуть представники США, і їхніх голосів буде достатньо для ухвалення рішень без згоди українських представників;
- двоє представників України у правлінні можуть лише намагатися зірвати кворум, але їхні кандидатури також мають пройти схвалення з боку DFC;
- фонд, який фактично фінансуватиметься коштом українських природних ресурсів та інфраструктури, юридично більше схожий на американську організацію. Податки він сплачуватиме у США, а не в Україні.
Якщо Україна матиме претензії або захоче оскаржити дії Фонду, вона змушена буде звертатися до суду у Нью-Йорку, а не в українські судові органи.
Також адміністрація Трампа повернула до угоди про надра вимогу до України відшкодувати всю допомогу, яку США надали після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році.
Український президент Володимир Зеленський раніше розповів, що Сполучені Штати запропонували Україні нову версію угоди про корисні копалини, яка одразу передбачатиме ратифікацію в парламенті за межами первинної рамкової угоди.
27 березня він заявив, що наразі немає фінальної версії угоди про використання українських мінеральних ресурсів зі США, підписання якої в адміністрації Трампа очікують найближчим часом.
Детальніше читайте у матеріалі «ЄвроПравди»: Трамп з надрами та Україна без прав: як Києву реагувати на нову угоду, яку просувають США
