Перші матчі Ліги чемпіонів подарували вболівальникам емоції, яких чекають на матчах найвищого рівня. Шалена швидкість, сейви голкіперів і багато голів – усе це можна було побачити у поєдинку, що відбувся на олімпійському стадіоні Барселони. Водночас під час лондонського матчу, у якому «Арсенал» приймав ПСЖ, було враження, що перемогти хоче (і може) лише одна команда.
Про перші матчі півфіналу Ліги чемпіонів та головні висновки перед другими поєдинками – на LB.ua.
Ламін Ямаль намагається накрутити суперників
Тихий «Емірейтс» та безпорадний Артета
Перед матчем «Арсеналу» й ПСЖ здавалося, що лондонський колектив, який у блискучому стилі здолав «Реал» на шляху до півфіналу, без особливих проблем переможе парижців. Підопічні Мікеля Артети, який, до речі, грав у складі обох команд, зможе знайти підхід до земляка Луїса Енріке і команди суперників. Однак, усе пішло шкереберть фактично зі старту поєдинку.
Хвіча Кварацхелія атакує лівим флангом
ПСЖ, який після минулого сезону відпустив свого лідера Кілліана Мбаппе, зробив акцент на свою академію та вибудував лінію атаки, де ніхто не чекає на м’яч попереду. Хвіча Кварацхелія, Дезіре Дуе й Усман Дембеле постійно поверталися допомагати оборонцям і встигали створювати моменти попереду. В одному з перших моментів вдалося їм вдалося розпакувати ворота іспанця Давіда Раї. Хвіча отримав м’яч на фланзі й відпасував під удар Дембеле. Той в один дотик пробив у правий кут воріт і відкрив рахунок у матчі.
Усман Дембеле святкує гол на старті поєдинку
Після цього парижани створили ще декілька моментів, але забракло влучності, місцями рятував Рая. За логікою гри після пропущеного підопічні Мікеля Артети мали б увімкнутися у гру, але ПСЖ був до цього готовим. Мендеш і Пачо не давали Сака зробити ні кроку з м’ячем. Півзахисники Руїс, Вітінья і Невес зацементували центр поля, тому лондонці виглядали знекровленими. Атмосферу безпорадності перейняв і домашній стадіон «Арсеналу». У цій ситуації варто б подякувати ультрасу з Франції, який підтримував свою команду, створюючи атмосферу півфінального матчу ЛЧ.
Луїс Енріке керує своєю командою біля лінії поля
Під час усього матчу відчувалося, що Луїс Енріке, тренер ПСЖ, банально випереджає свого візаві Мікеля Артету на крок. Це й не дивно, адже у тренерській кар’єрі першого є досвід перемоги у Лізі чемпіонів з «Барселоною». На правду, підопічні Артети намагалися зрівняти рахунок у другому таймі та створили декілька моментів, але пробити Джанлуїджі Доннарумму не вдалося. У матчі-відповіді, який відбудеться 7 травня, зробити це буде ще складніше, позаяк гратимуть команди на «Стад де Франс» – домашньому стадіоні ПСЖ.
Трилер у Барселоні з Ламіном Ямалем у головній ролі
На відміну від першого півфінального матчу ЛЧ італійці й іспанці видали справжню феєрію на олімпійському стадіоні каталонців. Перед поєдинком «Барселона» була фаворитом букмекерів – 1.74 проти 4.50 в «Інтера». Забігаючи наперед, можна зауважити, що букмекери не помилилися, але справдитися прогнозу завадили… кутові.
Гравці "Інтера" святкують гол
«Інтер» відкрив рахунок на першій хвилині матчу: Дензел Дюмфріс прострілив на Маркуса Тюрама, а той п’ятою переправив м’яч у ворота. За 20 хвилин, поки каталонці намагалися оговтатися, італійці забили ще раз. Цього разу Дюмфріс відгукнувся на подачу з кутового й у падінні пробив у ворота Войцеха Щенсни – 2:0.
Ламін Ямаль завдає удару по воротах Яна Зоммера
Після цього підопічні Хансі Фліка прокинулися й почали відповідати. Лідером команди виявився 17-річний (!) Ламін Ямаль. Він змістився з флангу в центр, обійшов Дімарко і філігранно поклав м’яч від лівої стійки у ворота на 24 хвилині. За декілька миттєвостей він пошив у дурні Дімарко ще раз і сильно пробив над голкіпером «Інтера» Яном Зоммером – м’яч поцілував поперечину. Після забитого голу каталонці увімкнулися і відзначилися ще раз. Ферран Торрес вибіг з-за спини захисників і замкнув пас Рафіньї, зрівнявши рахунок. Станом на 38 хвилину рахунок матчу був 2:2.
Ферран Торрес розстрілює ворота Яна Зоммера
Після цього каталонці оточили ворота Яна Зоммера та намагалися забити. «Інтер» натомість продемонстрував якість італійського захисту. Підопічні Сімоне Індзагі буквально усією командою захищалися. Проти Ямаля і Рафіньї завжди грали двоє, а Педрі, лідера півзахисту каталонців, зустрічали усією центральною лінією італійської команди.
Чим ближче до фінального свистка, тим більше помилялися саме гравці «Інтера». Банально, але їм не вистачало сил постійно відбиватися від накатів на ворота. Аж раптом сталося те, за що ми любимо футбол. Той таки Дюмфріс знову першим зорієнтувався під час кутового і вкотре вивів свою команду вперед ударом головою.
Далі – справа техніки. «Інтер» мав би зачинитися на всі замки й завершити матч із такою потрібною перемогою перед домашнім матчем. Каталонцям ця ідея не сподобалася. Буквально в наступній атаці після пропущеного Ольмо з кутового віддав пас на Рафінью, а бразилець в дотик завдав удару. М’яч полетів за чудернацькою траєкторією і залетів у ворота після рикошетів від поперечини й спини Яна Зоммера – 3:3.
Рафінья після голу
Хіба могло бути краще. У фінальній третині гри підопічні Фліка намагалися вирвати перемогу, але на це вже забракло й сил, і часу. Головний рефері гри Клемен Тюрпен дав фінальний свисток одразу якраз під час чергової атаки каталонців. Якщо вони продовжать у Мілані з того ж місця, то мають всі шанси на те, аби потрапити до фіналу ЛЧ.
Окремо варто відзначити Ямаля. Занадто вже зріла гра від 17-річного тінейджера. Справа навіть не у забитому м’ячі. Він по-хорошому нахабний, упевнений у собі й на диво працьовитий. На місці гравців ПСЖ ми б уже розробляли план, як зупинити цього молодика.
Іспанський футболіст "Барселони" Ламін Ямаль
Звісно, за умови, якщо вони пройдуть «Арсенал» у другому матчі. А в цьому, хоч перший поєдинок був для лондонців провальним, не можна бути певним. Це футбол, в якому усе вирішують кутові, рикошети й 17-річні діти, які пропускають школу, щоб зіграти у півфіналі Ліги чемпіонів УЄФА.
