За минулий рік Банкова отримала чимало відкритих сигналів невдоволення, тепер підуть конкретні дії?

Влада Порошенка загнала сама себе в глухий політичний кут. Західні партнери, на яких сподівалися у Києві, починають відвертатися. Все через невиконання президентом взятих на себе зобов’язань. Тому Банкова, судячи з усього, вирішила вибрати для себе політику прискореної ізоляції всередині себе в стилі Януковича після «геніального» рішення посадити Тимошенко.

Насправді, треба віддати належне США і Європі, які майже три роки з серйозними обличчями вислуховували обіцянки Порошенка. Довгий час західні партнери робили вигляд, що не помічають прискорену розбудову в Україні владної і корупційної вертикалі під головну особу. Ні, іноді, звичайно, американці били по руках, як у випадку з генпрокурором Шокіним. Однак підсумок все одно був один: Київ продовжував розповідати красиві казки, нічого не виконуючи.

Читайте також: Про що Трампу говорити із Путіним

За минулий рік Банкова отримала чимало відкритих сигналів невдоволення «політикою великого кидка».

По-перше, американці перекрили фінансові потоки. У 2016 році був отриманий тільки один транш від МВФ у розмірі мільярда доларів. Замість планованих 4,6 млрд.

По-друге, США відмовилися надавати демонстративну підтримку Порошенку, чітко розділяючи країну і владу. Січневий візит віце-президента Байдена, який за кілька днів йшов у відставку, по суті, нічого не означав. Вояж став прощальною гастроллю політика, а не сигналом, що демократи готові битися за Порошенка з республіканцями.

Мало того, Банкова примудрилася ще й влізти у внутрішні розбірки американців під час президентських виборів, недалекоглядно підтримавши Клінтон. У підсумку ми отримали відвертого ворога в особі якщо не нового президента Трампа, то точно серед окремих впливових членів його команди.

По-третє, ЄС переніс на невизначений термін введення безвізового режиму з Україною. Мало того, прив’язали надання фінансової підтримки до відміни заборони на експорт лісу з України.

Насправді, європейців можна зрозуміти. Вони втрачають мільярди євро від санкцій проти Росії. А Київ зовсім не демонструє бажання проводити будь-які реальні реформи і боротися з корупцією. Але ж у європейських лідерів на носі вибори. І тема фінансових втрат від санкцій буде однією з ключових.

2017 рік також почався для Порошенка досить сумно.

По-перше, ПАРЄ прийняла дуже жорстку резолюцію щодо проблем з демократією в Україні.

До слова, документ пройшов не особливо поміченим в ЗМІ і в суспільстві. А там чимало важливих аспектів критики нашої влади, які враховуватиме при прийнятті рішень і Євросоюз, і США.

Єдина реформа, яку помітили в ПАРЄ, – судова. Але її похвалили авансом. Оскільки, є підозра, ми побачимо ще немало скандалів, пов’язаних з «ручним» управлінням суддями з боку Банкової.

Багато місця в документі приділено тотальній корупції в Україні. Причому європейці відверто натякають на владу Порошенка, говорячи про тісне переплетення політичних і економічних інтересів.

Не забули в ПАРЄ написати і про те, що не втратили з поля зору спроби Банкової маніпулювати виборчою системою. Розкритиковано «закон про партійну диктатуру», що дозволяє викидати кандидатів зі списку вже після закінчення виборів. А також затягування переходу до пропорційної виборчої системи, яку на Банковій бояться, як вогню. Адже не секрет, що Порошенко і Ко збираються на парламентських виборах знову отримати більшість, скуповуючи у збіднілого електорату голоси у мажоритарних округах.

Читайте також: Коли, де і як пройде зустріч Порошенко і Трампа

Не оминули європейці і тема утисків опозиції, необхідність переглянути дискримінаційний закон про люстрацію, а також закликали відмовитися від спірних мовних законів. Ці пункти в резолюцію були включені з подачі представника Опоблока Новинського, який з недавніх пір входить в українську делегацію в ПАРЄ.

А тим часом провладна частина делегації на чолі з Ар’євим та Геращенко насилу домоглася, щоб з підсумкової частини резолюції прибрали правки німецьких депутатів про необхідність провести вибори на Донбасі. І залишили обтічне поняття про необхідність виконувати Мінські домовленості.

Критикує ПАРЄ нашу владу і за відсутність прогресу у розслідуванні розстрілів людей на Майдані.

Найсмішніше, на Банковій нічого розумнішого не придумали, як дати «фас» на ПАРЄ після цієї резолюції. І вже пішли окремі заяви близьких до Адміністрації президента депутатів: мовляв, ПАРЄ – це «рука Путіна». Раніше це клеймо вже отримало ОБСЄ.

По-друге, новообраний президент США Трамп не демонструє жодного бажання зустрічатися з Порошенком. Хоча Київ через різні канали і намагається буквально випросити спілкування.

Варто відзначити, що, в піку Порошенко, в США вже завтра розпочинаються офіційні оглядини нової адміністрацією Тимошенко. Саме з цим пов’язаний її екстрений візит до Вашингтона. Блогери з так званого пулу Банкової взяли цю дратівливу тему у розробку, відразу ж обізвавши поїздку Тимошенко виключно туристичною. Тим часом у соцмережах вже гуляє народна творчість, у якій президент Трамп готує указ про дострокове звільнення президента України Порошенка П.О. і призначення на його місце Тимошенко Ю.В.

Здається, якщо Юля отримає «добро» від когось впливового у Вашингтоні, то ми побачимо значну активізацію її дій всередині країни.

Але ось що цікаво. Замість того, щоб намагатися повернути втрачену довіру з боку Заходу, показувати реальні реформи, Порошенко навпаки вибрав стратегію «всі хто проти – агенти Путіна!». Тобто – технологи Банкової починають вибудовувати новий імідж Порошенко – президента, орієнтованого на свою країну, а не на Захід чи Схід. І саме з цим пов’язане так зване закриття Липецької фабрики, яка… продовжує працювати. У підсумку маємо: «хто нас не підтримує – той проти нас».

Задумка, може, і хороша. Але чи підходить вона Порошенку, довіра до якого тане?

Країна на межі тотальної бідності. Тому можна намагатися з президента зліпити подобу Манергейма, Пілсудського або Де Голля, але в підсумку все одно вийде гібрид Ющенка з Януковичем…

Поки ж Порошенко знаходиться в міжнародній облозі. Господар Банкової і його свита ламають голову, як з неї вийти, одночасно мріючи про другий президентський термін…