Ратифікація Римського статуту: чи пришвидшить це шлях Путіна до Гааги

Багаторічна епопея з ратифікацією Римського статуту завершується. Після 24 років з моменту підписання цього документу, Україна його ратифікувала. УНІАН спостерігав за баталіями навколо цієї події.

Верховна Рада ухвалила внесений президентом законопроект про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього. «За» проголосували 281 народний депутат. 

Незважаючи на те, що напередодні профільний парламентський комітет дав зелене світло ратифікації, представники опозиційних фракцій це рішення не підтримали. 

«Ми не почули від представників влади конкретної відповіді, як будуть потім будуть захищені наші військові. І чому ратифікація саме зараз», — пояснила член профільного комітету від фракції «Європейська солідарність» Ірина Геращенко. 

Відео дня

УНІАН розбирався, наскільки великими є ризики для громадян України та що зміниться для нашої держави після цього рішення. 

Довгий шлях до Гааги

Україна підписала Римський статут ще на початку 2000 року, однак тривалий час його не ратифікувала. Але ми в цьому далеко не унікальні. «Автографи» під статутом Міжнародного кримінального суду поставили 137 держав, тоді як ратифікували 124. 

Сполучені Штати, підписавши статут у 2000-му році, за два роки відкликали підпис. Тодішній президент країни Білл Клінтон пояснив, що США не збираються ратифікувати Римський статут, доки повною мірою не ознайомляться з діяльністю Міжнародного кримінального суду (МКС). Згодом вже адміністрація Джорджа Буша-молодшого, маючи на меті захист американських військовослужбовців, взагалі відмовилась від участі в Римському статуті, назвавши його таким, що порушує національні інтереси та суверенітет США. 

Входила і виходила з Римського статуту і наша «улюблена» сусідня країна. У 2016 році, коли судді МКС стали вивчати участь РФ у бойових діях на території Грузії, Кремль відкликав свій підпис під документом.

Україна, звісно, не Росія (та й не США), і зв’язки з МКС вирішила не поривати. Крім того, після підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом у 2014 році, ратифікація Римського статуту є одним із прямих міжнародних зобов’язань нашої держави. 

Також варто зауважити, що цей документ дає можливість користуватися його механізмами і тим державам, які його не ратифікували. Тому ще у 2014 році Україна, приміром, визнала юрисдикцію МКС у справах Майдану, а рік потому — злочинів проти людяності і воєнних злочинів, вчинених на українських територіях. 

Врешті, після 2022 року Міжнародний кримінальний суд розслідував справи про викрадення дітей з України та видав ордери на арешт російського диктатора Володимира Путіна та Уповноваженої РФ з прав дитини Марії Львової-Бєлової.

Разом з тим, повноцінно «оформлювати відносини» з Гаагою Україна також  не поспішала. Серед аргументів називали неефективність суду, ризик переслідування з боку РФ. Як зазначив у 2022 році міністр юстиції Денис Малюська, ратифікація Римського статуту відбудеться після завершення війни з Росією, оскільки військові бояться ордерів Гааги після набуття чинності для України статуту. Втім ситуація, як бачимо, змінилася. Кажуть, цьому сприяла заміна заступника голови Офісу президента Андрія Смирнова на Ірину Мудру.

Величезний страх для воєнних злочинців з РФ

Голова комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко у розмові з УНІАН нагадав, що ратифікація Римського статуту є одним з міжнародних зобов’язань України. Та висловив сподівання, що ратифікація статуту прискорить притягнення до відповідальності російських воєнних злочинців. Мовляв, МКС вже видав ордери на арешт Володимира Путіна, секретаря російського Радбезу Сергія Шойгу, начальника Генштабу Валерія Герасимова… 

«Я сподіваюся, що МКС, після ратифікації нами Римського статуту, прискорить розгляд справ стосовно російських воєнних злочинців. До речі, цікава деталь — Путін і його спільники бояться ратифікації Україною Римського статуту. Вони відчувають, що це збільшує їхні шанси понести відповідальність за свої злочини і рано чи пізно опинитися на лаві підсудних в Гаазі», — зазначає він. 

На думку Мережка, відкладати ратифікацію до нескінченості неправильно, оскільки це ставить під сумнів й репутацію України. 

«На сьогодні МКС – це, по суті, єдиний міжнародно-правовий механізм, який дозволяє притягнути російських воєнних злочинців до відповідальності. Стати повноправним членом сімʼї держав-учасниць — в наших інтересах. Це прискорить процеси притягнення до відповідальності російських воєнних злочинців», — наголосив парламентар.

При цьому, за його словами, Верховна Рада також формально обмежує коло осіб з РФ, якими міг би зайнятися суд: «Там йдеться тільки про російських високопосадовців. Тобто, це формулювання значно обмежує коло осіб, принаймні з формального погляду, щодо яких МКС міг би мати юрисдикцію».

Після ратифікації статуту Україна зможе взяти участь в Асамблеї держав-учасниць МКС, зможе — в перспективі — пропонувати свого прокурора і суддю МКС, а також отримати кошти на виплати компенсацій жертвам воєнних злочинів. Однак варто зазначити, що ці нові можливості суду не будуть безкоштовними для платників податків. Приміром, у 2024 році, відповідно до розрахунків Секретаріату суду, внесок України мав становити понад 230 тисяч євро…

Перестороги й запобіжники для українців

Головна пересторога, про яку багато йшлося як в попередні роки, так і зараз – ризики ратифікації Римського статуту безпосередньо для українських військових. Втім, за словами Олександра Мережка, боятися не варто. Він пояснює, що суд  береться за розгляд конкретної справи тоді, коли держава не хоче або не може притягнути до відповідальності осіб, підозрюваних у порушенні законів та звичаїв війни та інших міжнародних злочинів. До того ж, за його словами, для громадян України передбачений запобіжник. 

«Нам це не загрожує, оскільки Україна дотримується норм міжнародного гуманітарного права і наша система правосуддя є достатньо ефективною. Крім того, в процесі ратифікації Статуту передбачено додатковий запобіжник у вигляді заяви, по суті, застереження до статті 124 Римського статуту. Йдеться про своєрідний мораторій щодо юрисдикції МКС стосовно громадян України на сім років», — пояснив Мережко.

Своєю чергою, не бачить ризиків для українських військових з ратифікацією Римського статуту і викладач Національного університету «Києво-Могилянська» академія» та колишній заступник міністра юстиції Сергій Пєтухов. 

«Ніяких додаткових ризиків для українських військових це не створює. Це настільки очевидно, що підтвердить будь-який юрист-міжнародник. Публічна комунікація цього питання ведеться з 2017 року, коли були внесені відповідні зміни в Конституцію», — зазначив він.

З ним погоджується виконавчий директор  Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко: «В Україні фіксують усі воєнні злочини та злочини проти людяності. І розслідують, наскільки це можливо. Але допоки не було чутно про обвинувачення українських військових, тому ці побоювання якраз є марними».

Експерт переконаний, що ратифікація лише закріпить відтермінування переслідування громадян України за воєнні злочини Міжнародним кримінальним судом у розумінні Римського статуту. 

«До часу ратифікації такого обмеження не було (як і фактів переслідування з боку МКС), тому така «обережність» виглядає більш ніж дивно. Але вже як є», — наголосив Павліченко.

«Головний аргумент противників ратифікації – нібито після неї МКС зможе судити українських військових. Відкрию «велику таємницю»: МКС вже 10 років має право це робити. У 2014-му та 2015-му роках Верховна Рада двічі визнавала юрисдикцію суду на всій території України: спочатку щодо злочинів проти людяності, згодом – щодо воєнних злочинів», — додає політолог Петро Олещук.

***

МКС – та структура, до якої Україна апелює, аби Росія, разом з її «видатними» політиками, чиновниками та воєначальниками, понесла відповідальність за її агресію, воєнні злочини, геноцид, злочини проти людяності, вчинені в Україні. І, цілком ймовірно, ратифікація Римського статуту дасть нам більше інструментів та можливостей для справедливого покарання агресора. 

Ярослав Конощук

www.unian.ua