Прем’єр-міністр Нідерландів має завоювати довіру урядів таких країн, як Угорщина, Румунія, Словаччина та Туреччина.
Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте є головним кандидатом на посаду очільника НАТО / фото European Union
Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте та його прихильники мають багато перешкод під час своєї боротьби за посаду наступного генерального секретаря НАТО. Такі проблеми можуть затримати прийняття рішення на тижні. Про це пише Euractiv.
У виданні зазначають, що Рютте є основним претендентом на те, аби замінити теперішнього генсека НАТО Єнса Столтенберга. Дипломати альянсу були впевнені, що наступного очільника оберуть впродовж першого тижня квітня з нагоди зустрічі міністрів закордонних справ НАТО та відзначення 75-ї річниці його заснування.
Проте неочікувана поява кандидатури президента Румунії Клауса Йоханніса на таку ж посаду все змінила, адже багато хто думав, що все вже вирішено для Рютте. Тож тепер він повинен отримати довіру урядів Угорщини, Румунії, Словаччини та Туреччини.
Відео дня
Автори матеріалу наголошують, що через те, що міністри закордонних справ обговорюють це питання під час зустрічі в Брюсселі, незрозуміло, чи вирішать його до останньої зустрічі міністрів, яка відбудеться у Празі 30-31 травня перед самітом лідерів у Вашингтоні (9-11 липня).
«Я думаю, що найпізніше ми хотіли б, щоб це було вирішено до Вашингтонського саміту», — прокоментувала посол США Джуліанна Сміт.
У Euractiv нагадали, що термін повноважень Столтенберга закінчується 1 жовтня. Він обіймав свою посаду десять років. Його мандат поновлювався три рази, серед причин такої постійності, було і збереження альянсу в надійних руках після того, як Росія розпочала війну в Україні. Там додали, що процес призначення є неофіційним та закритим, а список критеріїв, серед яких доступність, стать, національність та національні військові витрати, ускладнюють отримання конкретного уявлення щодо того, хто зможе обійняти цю посаду.
Також журналісти зазначили, що нині Марка Рютте підтримують чотири члени альянсу, а саме Франція, Німеччина, Велика Британія та Сполучені Штати Америки. Тому така підтримка та інших 20 національних урядів мала б гарантувати Рютте «безперешкодний шлях до посади».
Крім того, декілька дипломатів НАТО заявили, що ніхто з прихильників Рютте не перейшов на бік Йоханніса або «іншої темної конячки».
«Тривають дебати щодо кваліфікації обох цих дуже вражаючих лідерів, і ми продовжимо обговорювати усі «за» і «проти», доки не досягнемо консенсусу», — зауважила посол США Джуліанна Сміт.
Водночас президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган після зустрічі з Рютте, яка відбулася в минулому місяці, наголосив, що прагне, аби наступний очільник НАТО більш серйозно ставився до боротьби з тероризмом та «брав до уваги чутливість союзників, які не є членами ЄС», відкриваючи шлях до обговорення.
Проте голова МЗС Угорщини Петер Сійярто повідомив, що уряд прем’єр-міністра Віктора Орбана виступає проти кандидатури Рютте, адже він критикує стан верховенства права в їхній країні.
«Румунія має свого кандидата, в той час, як Словаччина перебуває в розпалі виборчого процесу. Кілька дипломатів НАТО, які підтримують Рютте, заявили, що, на їхню думку, і Анкару, і Будапешт можна буде переконати протягом найближчих тижнів, оскільки голландець підтримує зв’язок з лідерами та їхніми прихильниками і не вважає Йоганніса серйозним кандидатом», — підсумували у публікації.
Вибори на посаду нового генсека НАТО: останні новини
Як писав УНІАН, 12 березня президент Румунії Клаус Йоганніс офіційно повідомив про свою кандидатуру на посаду генерального секретаря НАТО. Він аргументував своє рішення тим, що його країна за понад 20 років членства в альянсі довела здатність виконувати свої обов’язки.
«Ми перебуваємо в безпековому контексті, в якому, на мою думку, настав час для нашої країни взяти на себе ще більшу відповідальність в межах євроатлантичних керівних структур», — зазначив він.
Також повідомлялось, що на цю посаду розглядали й кандидатуру чинного президента Єврокомісії («уряду» ЄС) Урсули фон дер Ляєн. Проте канцлер Німеччини Олаф Шольц відхилив таку кандидатуру через «надто критичне ставлення» до Росії.
