Сергій Наумов (фото: пресслужба Ощадбанку) Автор: Руслан Кисляк
Про величезні податки та грандіозні збитки, захмарні заробітки та проблеми з кредитуванням, про позичальників в окупації, біженців та DDOS-атаки, мобілізацію, жінок-інкасаторів та роботу без електрики, про суди з Росією і проблемних позичальників, а також про золоті яйця і здоровий сон – в інтерв’ю голови правління Ощадбанку Сергія Наумова для РБК-Україна.
Зміст
- Про заробітки банку
- Про позичальників в окупації, біженців та DDOS-атаки
- Про перспективи кредитування
- Про мобілізацію, жінок-інкасаторів і роботу без електрики
- Про суди з Росією і проблемних позичальників
- Про золоті яйця і здоровий сон
На третьому році великої війни державний Ощадбанк – серед лідерів з фінансування бюджетних видатків за рахунок податків та дивідендів. Але так було не завжди – банк досі вимушений покривати мільярдні збитки минулих періодів, отриманих, зокрема, через російську агресію.
Наразі банк, як і більшість інших бізнесів в Україні, вимушений виживати в умовах воєнної реальності, підтримуючи при цьому інші бізнеси, простих громадян та державу грошима.
Пріоритетом для банку залишається створення передумов для гарантованого виживання і подальшого розвитку економіки через розширення кредитування. А ще – після війни банк має бути приватизовано. Принаймні частково. І про це в Ощаді теж пам’ятають.
Про податки і збитки
– Почнемо з ретроспективи. В квітні уряд затвердив річний звіт Ощадбанку за 2023 рік, зобов’язавши спрямувати 30% чистого прибутку в розмірі 1,8 млрд гривень на виплату дивідендів до державного бюджету; 5% в розмірі 299 млн гривень – до резервного фонду; 65% чистого прибутку в розмірі 3,9 млрд гривень – на покриття накопичених збитків минулих років. Яку суму податків за 2023 рік Ощадбанк уже сплатив і ще має сплатити? В які терміни?
– За 2023 рік ми все сплатили – авансом ще на початку першого кварталу. Був лист від Кабміну з проханням заплатити авансом не менше 50% річної суми дивідендів. Ми внесли цю суму. Потім у нас був аудит. За його результатами прибуток Ощадбанку виявися більшим, і ми доплатили.
Плюс сплатили податок на прибуток. Дивіденди становили 1,8 млрд гривень, податок на прибуток 4,2 млрд. Окрім цього, ми сплатили 4 млрд гривень до бюджетів різних рівнів.
– Який чистий прибуток заробив банк за перший квартал 2024 року? Скільки податків маєте сплатити за перший квартал?
– За перший квартал чистий прибуток Ощадбанку становить 4,9 млрд гривень. Ми не сплачували з нього податок на прибуток, адже банком було використано в розрахунках до сплати податку на прибуток від’ємне значення об’єкта оподаткування минулих періодів. При цьому протягом першого кварталу ми перерахували до бюджетів інших рівнів близько 1 млрд гривень.
– Чому розподіл чистого прибутку банку за 2016, 2017 і 2018 роки уряд затвердив лише в 2024 році?
– Це швидше юридична формальність. Ощадбанк не зміг свого часу юридично бездоганно оформити розподіл згаданого прибутку, тому що протягом цих років не було повністю сформовано наглядову раду. Але всі нарахування було сплачено своєчасно і в повному обсязі.
– Згідно звіту Ощадбанку, 65% чистого прибутку за 2023 рік в розмірі майже 3,9 млрд гривень підуть на покриття накопичених збитків минулих років. Який наразі загальний обсяг непогашених збитків минулих років? Внаслідок чого і за який період виникли ці збитки? Скільки часу потрібно буде банку для повного погашення збитків?
– Ці збитки виникли ще на початку війни Росії проти України в 2014 році внаслідок економічної кризи та девальвації. І ще з тих часів вони залишаються на балансі банку. До сих пір, заробляючи прибуток, банк спрямовує його частину на покриття збитків минулих років.
– Яка сума непогашених збитків на даний момент?
– Станом на 1 травня 2024 року сума непогашених збитків Ощадбанку становила 26,5 млрд гривень. Це вже після відрахування згаданих 3,9 млрд гривень з прибутку за 2023 рік.
Важко сказати, скільки років потрібно для покриття всіх збитків минулих періодів. Думаю, якщо ми зможемо отримати російські активи, то зможемо швидко покрити їх. Тому що вони були наслідком російської агресії проти України, зокрема анексії Криму.
– Ким і як визначається норма відрахувань на покриття збитків минулих періодів?
– Законодавчо визначено, що 5% від чистого прибутку банку потрібно спрямовувати до резервного фонду. Є норма щодо обсягу дивідендів, яку визначає Кабмін. Це 30%. Все, що залишається, йде на покриття збитків. Таким чином і виходить 65%, що визначені урядом на 2024 рік.
Сплатити до державного бюджету більше 30% чистого прибутку у вигляді дивідендів ми не можемо, оскільки банк обмежений параметрами проспекту емісії євробондів. За умовами цього проспекту сплата більше 30% дивідендів розглядається як дефолт. Уряд і міністерство фінансів про це знають, тож вони встановили нам норму виплати дивідендів саме 30%.
Як тільки Ощадбанк сплатить всі бонди, і відповідного обмеження за обсягом дивідендів вже не буде, уряд може визначити іншу норму відрахувань. Швидше за все вона буде більшою, ніж зараз. Але ж треба врахувати й те, як це може вплинути на капітал банку. За великим рахунком усе, що ми заробляємо, належить державі, оскільки вона є нашим акціонером. Єдине, про що постійно дбаємо щодо цього – дотримання норми капіталу. Для нас важливо нарощувати капітал для подальшого фінансування економіки, а це краще зробити за рахунок чистого прибутку, оскільки під час війни знайти кошти на додатковий капітал акціонеру-державі дуже складно.
Про заробітки банку
– На що використовуються гроші, які направляються до резервного фонду?
– Законом визначено норму щорічного відрахування до резервного фонду банку 5% чистого прибутку до досягнення ним (фондом) обсягу в 25% від регулятивного капіталу.
Це означає, що акціонер, а в нашому випадку це держава, не може забрати у банку ці 5%. Ці гроші потрібні банку для формування резерву на той випадок, якщо щось піде не так, зокрема якщо виникнуть витрати, не передбачені операційною діяльністю.
– На чому заробив Ощадбанк в 2023 році? Яка структура доходів?
– 70% в структурі операційних доходів – чистий процентний дохід. Він розподіляється наступним чином: близько 45% – кредитний портфель, 55% – дохід від цінних паперів (ОВДП та депозитних сертифікатів НБУ).
30% – комісійний дохід, а також дохід від форексних та інших операцій.
– На чому плануєте заробляти в 2024?
– Зараз ми разом з консультантами розробляємо середньострокову стратегію розвитку до 2028 року. На поточний рік маємо стратегію воєнного часу, пріоритетами якої є фінансування економіки, підтримка бюджету, фінансування роздрібних клієнтів. У кредитуванні фізосіб особливий акцент – на іпотеці та автокредитуванні.
При цьому кредитний портфель є стратегічним пріоритетом, а надлишкову короткострокову ліквідність вкладатимемо в депсертифікати НБУ та ОВДП.
У цьому році плануємо наростити роздрібний кредитний портфель, а також обсяг позик для малого, середнього і великого корпоративного бізнесу.
Про кредитування
– Наскільки реально збільшити частку кредитування в структурі доходів банку?
– Це залежить від інвестиційного клімату в державі. Крім того, такого попиту, який би ми хотіли мати, немає. Цей попит, на жаль, частково формується внаслідок значних руйнувань інфраструктури, зокрема енергетичної, та виробничих потужностей, а також через дефіцит коштів на їх відновлення. Разом з тим, інноваційних проектів під час війни не так багато.
– Наскільки наявний попит платоспроможний?
– На територіях України, де зберігається відносна безпека і не ведуться бойові дії (в так званій зеленій зоні), рівень «поганих» кредитів (NPL) за новим портфелем не перевищує 1%. Рівень NPL у жовтій зоні дорівнює близько 2-3%. У зоні ведення бойових дій і на окупованих територіях NPL — 79%.
Контактувати з позичальниками в червоній зоні дуже важко. Наразі й до кінця війни ми з ними нічого не робимо. Це, до речі, рекомендація Національного банку і профільних міністерств.
– Яка частка відмов банком позичальникам?
– Це залежить від категорії позичальників. Приміром, що стосується кредитування мікро-, малого та середнього бізнесу – відсотків 30.
– Як змінився рівень відмов порівняно з довоєнним періодом?
– Ми почали видавати більше кредитів, і умови кредитування стали більш лояльними завдяки державній підтримці.
Для прикладу, станом на кінець 2021 року кредитний портфель малого і середнього бізнесу в Ощадбанку становив 9 млрд гривень. Станом на сьогодні ми маємо вже більше 23 млрд гривень.
Ми фінансуємо Харківську, Чернігівську, Сумську області. Сумська область взагалі демонструє рекордне зростання кредитного портфеля. Війна для Ощаду не є стоп-фактором у кредитуванні.
Про позичальників в окупації, біженців і DDOS-атаки
– Як обслуговуються кредити позичальниками з окупованих територій?
– Майже не обслуговуються , але є компанії з окупованих територій, які повертають кредити. Йдеться про релоковані підприємства. Проте їх буквально одиниці.
– Як ви бачите подальшу роботу з клієнтами, які наразі знаходяться на окупованих територіях, після їх деокупації?
– Застосовуватимемо індивідуальний підхід у кожному конкретному випадку на основі аналізу стану позичальника. Але хочу підкреслити, що проблема має системний характер, і скоріше за всього вирішуватиметься вона на рівні усієї банківської системи.
Наприклад, можливий варіант, коли банки не застосовуватимуть жодних вимог до таких позичальників, допоки вони не отримують компенсації збитків у рамках міжнародного права. Думаю, це буде системний підхід для усіх таких позичальників.
– Як Ощадбанк працює з українськими біженцями за кордоном?
– Українські біженці за кордоном можуть користуватись коштами з кредитних чи дебетних карток Ощадбанку, проте в межах встановлених лімітів, і тому купити авто чи нерухомість за їх допомогою на території країн перебування не зможуть.
– У звіті за 2023 рік ви згадали про нечувану DDOS-атаку на Ощадбанк, яка сталася 15 лютого 2022 року, напередодні повномасштабного вторгнення РФ. Розкажіть, будь-ласка, про ту атаку!
– Атаку було здійснено не лише на Ощадбанк. Мішенню були багато державних підприємств і органів влади. Але банк не постраждав, певні проблеми у нас були лише протягом декількох годин. У той день ми задіяли додаткове обладнання і успішно відбили DDOS-атаку. Протягом 2022 року ми докупили відповідне обладнання. Відтоді час від часу такі атаки на банк відбуваються, але вони жодним чином не впливають на його роботу.
– Якщо у звіті банку за 2023 рік згадується DDOS-атака, яка сталася в 2022-му, то напевно тоді відбулось щось дуже серйозне. Чи були втрачені клієнтські дані внаслідок тієї атаки?
– Це була унікальна за потужністю кібератака, але жодної інформації втрачено не було. Зараз усі технічні системи працюють стабільніше, ніж це було до повномасштабного вторгнення Росії.
І знову про кредитування (бо ж про банки)
– Повертаючись до теми кредитування: попри багаторічні розмови про важливість і необхідність кредитування економіки, — віз, як то кажуть, і нині там. Як, на вашу думку, реально активізувати кредитування економіки?
– Ощадбанк хоче і готовий кредитувати. Що заважає? Немає відчутного зростання економіки, немає інвестицій. Інфляція і досить високі кредитні ставки не стимулюють розвиток кредитування. Держава, розуміючи це, пропонує низку пільгових програм – наприклад, державні гарантії, програму «Доступні кредити 5-7-9». На базі цих програм ми продовжуємо кредитувати.
Чому Ощадбанк все ж таки зростає в цих умовах? Тому що на відміну від багатьох інших банків ми маємо менш консервативну кредитну політику. Тому ми «підхоплюємо» клієнтів, які не можуть отримати підвищені ліміти в інших банках. Ощад може надавати значні ліміти. Ми навіть спростили вимоги до позичальників. І, як бачимо, це не спричинило погіршення якості кредитного портфеля. Тож не бачимо причин не продовжувати кредитування.
– Чи правильно я розумію, що основний приріст кредитування відбувається за рахунок субсидійованих державою програм?
– У сфері мікро-, малого та середнього бізнесу — переважно так. Через досить високі кредитні ставки. Але зараз ми поступово переглядаємо таку практику, розуміючи, що такі програми не будуть існувати вічно. Намагаємося наблизити вартість власних кредитних продуктів до рівня тих, які ми видаємо за державними програмами.
– Національний банк констатує ріст частки несубсидійованого кредитування. Чи спостерігаєте ви цей ріст?
– Спостерігаємо, і він надалі буде збільшуватися. Тем не менш велика частина кредитів для малого і середнього бізнесу – державні пільгові програми, зокрема «Доступні кредити 5-7-9%». У кредитному ж портфелі всіх юридичних осіб частка пільгових програм кредитування становить близько 30%, і вона зменшується.
– Я нагадаю, що уряд нещодавно розширив можливості програми «Доступні кредити 5-7-9%» для сфери енергетики, зокрема програму буде розширено для бізнесу за напрямом будівництва і улаштування газотурбінних, газопоршневих та біогазових генераційних установок.
– Таке рішення є, і воно не єдине. Нещодавно уряд значно розширив перелік пільгових програм для посилення енергонезалежності громадян та бізнесу. Є окрема пропозиція для фізосіб, які можуть купувати обладнання для альтернативних джерел генерації за ставкою 0%. Є пільгові продукти для ОСББ та ЖБК. Спільно з провідними українськими банками Ощад підписав меморандум, в якому зобов’язався надавати кредити поза межами «Доступних кредитів 5-7-9%» та в сумі понад 150 млн грн протягом першого року за ставкою, близькою до облікової – 13,5%. У всіх подібних програмах Ощадбанк бере активну участь.
– Пам’ятаю, станом на початок року держава мала значну заборгованість перед банками з компенсації процентів за програмою «5-7-9%». Яка ситуація із заборгованістю зараз?
Наразі заборгованість перед Ощадом складає 1,2 млрд грн.
Ця заборгованість зменшується. Можливо, залишиться якась 4-місячна заборгованість. Але я вважаю ситуацію контрольованою.
З точки зору ліквідності для Ощадбанку це не є великою проблемою. Щоправда, для інших банків це може бути проблемою. Але і обсяги кредитування за програмою «5-7-9%» у цих банках не настільки великі.
Важливо розуміти, що заборгованість держави більше впливає на самих позичальників банків.
– За результатами 2023 року Ощад став основним банком в Україні в період воєнного стану, який надавав іпотеки. Ваша частка на ринку іпотечних кредитів склала 44%. За рахунок чого вдалося це зробити?
– Вже є результати першого півріччя року нинішнього. За цей час нами видано 2068 кредитів на придбання житла на загальну суму 3,4 млрд гривень (з яких 1937 кредитів на суму 3,2 млрд гривень – в рамках програми «єОселя»). Наша частка ринку цьогоріч – 40%.
Успішність Ощадбанку в цьому виді кредитування базується на багатьох чинниках. Насамперед ми оперативно впроваджуємо всі інноваційні зміни до державної програми «єОселя» та активно реалізуємо наші стандартні програми кредитування, адаптуючи їх під потреби ринку. Наприклад, активно акредитуємо забудовників, у яких наші клієнти можуть придбавати житло: лише за перші 6 місяців цього року Ощад акредитував 14 забудовників та 19 об’єктів будівництва. Розпочато кредитування на придбання приватних будинків, у тому числі каркасних та модульних.
Банк співпрацює з багатьма держадміністраціями, які за рахунок коштів своїх бюджетів для визначених категорій позичальників роблять ці кредити фактично безвідсотковими. У нас найбільша мережа і працює ціла сітка спеціальних іпотечних відділень, що робить Ощад доступнішим для клієнтів.
– На початку літа споживачі скаржились на неможливість придбати житло за програмою «єОселя» через затримки у фінансуванні з боку держкомпанії «Укрфінжитло». Якою мірою Ощадбанк і його клієнти відчули це на собі?
– Звісно, фінансування цієї програми має певні обмеження, проте ми намагаємось компенсувати це власними іпотечними програмами.
– За результатами 2023 року Ощадбанк став лідером автокредитування – ваша частка на ринку склала 54% за кількістю проданих авто. За рахунок чого вдалося це зробити? Який наразі попит на автокредити?
– Це не дуже багато. Просто ринок зовсім маленький, а ми дуже великі. Плюс не так багато гравців на цьому ринку зараз. Але Ощад не має на меті стати монополістом на ринку автокредитування.
За перше півріччя 2024 року реалізовано 2010 кредитів на придбання нових авто на суму 1,7 млрд гривень. Частка ринку Ощадбанку за 6 місяців поточного року становить 44%.
– Нещодавно ви написали в авторській колонці для одного з українських медіа, що депозитний портфель юридичних осіб в Ощадбанку протягом 2023 року зростав шаленими темпами. Це свідчення того, що бізнес не поспішає інвестувати кошти в розвиток під час війни, надаючи перевагу «заморожуванню» коштів на рахунках у банках. Чи є, на вашу думку, перспективи змінити настрої бізнесу до закінчення війни? Як це зробити? Що для цього можуть зробити банки? І чи можуть взагалі щось зробити?
– Загалом у великого бізнесу зараз є кошти. Через низку обмежень воєнного часу багато компаній не мають змоги виплачувати дивіденди чи розраховуватись за зовнішніми боргами, тому тримають кошти на рахунках у банках. Багато великих компаній отримують пряме закордонне фінансування, тож не потребують додаткового фінансування. Можна констатувати, що зараз бізнес не поспішає інвестувати в розвиток, володіючи значними обсягами ліквідності на рахунках.
Думаю, що зараз багато компаній будуть інвестувати в енергонезалежність, зокрема за рахунок кредитних коштів. Не варто забувати й про фінансування обігових коштів компаній, посівної кампанії. Сільгосппідприємства традиційно займають значну частку в кредитному портфелі більшості банків.
– Кого ще плануєте кредитувати? Можливо з тих, кого не фінансували досі?
– Ми зокрема запустили програму кредитування ветеранського бізнесу. Кредити можна отримати навіть без досвіду підприємницької діяльності. Фінансуємо через придбання франшизи на існуючий та успішний бізнес.
Плануємо запустити факторинг. Зараз у процесі розробки процедури нормального класичного факторингу. Чекаємо відповідних змін у законодавстві, що наблизить нас до правил, які діють в Європейському Союзі.
Взагалі Ощадбанк має стратегію воєнного часу, де чітко прописано перелік галузей, які слід підтримувати в першу чергу. Наприклад, під час війни ми не фінансуватимемо будівництво нових торгово-розважальних центрів.
– Ви принципово не фінансуватимете ТРЦ?
– Під час війни ми цього робити точно не будемо.
До речі, серед пріоритетних галузей зараз також – оборонні підприємства, муніципалітети. Частка Ощадбанку на ринку кредитування муніципалітетів зараз становить 61%.
– В програмі європейської фінансової допомоги Україні Ukraine Facility є блок реформ, що стосуються фінансових ринків. Зокрема, йдеться в програмі, «фінансовий сектор має бути здоровим, спроможним та прозорим, щоб забезпечити українським підприємцям стійку підтримку, розширюючи доступ до фінансування та залучення додаткових ресурсів». Як плануєте розширяти підтримку українського бізнесу, зокрема ММСБ?
– До кінця року на кредитування сектору ММСБ у нас заплановано плюс 4 млрд гривень від того, що ми мали на початок року. Ризик-апетит до кредитування ММСБ у нас достатньо великий. Окрім того, ми полегшуємо кредитний процес – розвиваємо мобільний додаток, маємо окремий сервіс онлайн-кредитування. Для ФОПів реалізували можливість віддаленого відкриття рахунків. Працюємо також над подальшою діджиталізацією послуг для малого і середнього бізнесу. Хочу відзначити, що портфель ММСБ Ощадбанку добре диверсифікований. На кожний сегмент – мікро-, малий та середній бізнес – у нас припадає по 30% кредитного портфеля.
– При цьому аналітики прогнозують на 2024 рік продовження зниження обсягів кредитування в сегменті корпоративного бізнесу та тренд на залучення пасивів…
– Тренд на залучення пасивів триватиме. Не скажу щодо всієї банківської системи, але Ощадбанк працюватиме над збільшенням кредитного портфеля.
Про мобілізацію, жінок-інкасаторів і роботу без електрики
– Ви якось згадували про нестачу кваліфікованих спеціалістів. Яка в банку ситуація з бронюванням військовозобов’язаних працівників від мобілізації? Як це впливає на бізнес?
– Це, безумовно, впливає на бізнес. Хоча порівняно з підприємствами реального сектора економіки частка мобілізованих працівників в Ощаді, можливо, дещо нижча. Таких у нас близько 10% від загального обсягу військовозобов’язаних. Думаю, в інших банках ситуація аналогічна.
Щодо бронювання – у нас немає жодних привілеїв. Хоча, оскільки ми є державним банком і об’єктом критичної інфраструктури, то це потенційно дає нам додаткові аргументи у збережені існуючої кількості заброньованих людей. Але це не дає нам ексклюзивного права бронювати всіх.
Слід також враховувати той факт, що в Ощадбанку 72% працівників – жінки.
– Я чув, що деякі банки вже набирають на посади інкасаторів жінок.
– Не бачу в цьому жодної проблеми. Якщо жінки працюють в поліції, то чому вони не можуть працювати в інкасації? Якщо буде необхідність, ми це робитимемо.
Активно працюємо з вишами, залучаємо до роботи молодь.
Наразі в банках великий дефіцит юристів, спеціалістів комплаєнсу, айтішників, ризик-менеджерів.
– Куди вони всі поділися?
– Багато людей поїхали з країни – переважно жінки з дітьми.
– Як впливають на роботу мережі відділень Ощадбанку перебої з електропостачанням?
– Цей вплив на роботу мережі останнім часом посилився. Звісно це впливає як на продажі, так і на операційні витрати, зокрема через необхідність кожного разу запускати електрогенератори і витрачати паливо.
Щоденно я отримую інформацію щодо роботи всіх відділень. Більшість з них все ж таки працюють, хоча і з перебоями. 450 відділень мережи Power Banking мають електропостачання і зв’язок постійно. Інші відділення в разі відсутності електрики працюють в режимі консультацій. Тем не менш, ми продовжуємо виконувати наші планові показники.
Про суди з Росією і проблемних позичальників
– Розкажіть про стан речей з позовами Ощадбанку до РФ щодо компенсації збитків через воєнну агресію.
– Ми ведемо реєстр збитків. Ще в 2022 році ми першими серед українських банків подали позов проти Росії до Європейського суду з прав людини. Але ми не вказали суму позову – на тому етапі цього не вимагалось. Зараз ми підраховуємо суму, і вона кожен день змінюється. Загальної методики підрахунку збитків наразі немає, але спільно з багатьма держорганами працюємо над її розробкою.
Ще в 2018 році ми виграли суд за позовом про втрату кримських активів. Зараз відбувається процес легалізації цього рішення в інших юрисдикціях – США, Великої Британії, ЄС. Розпочали процес пошуку активів РФ по всьому світу. Що знайдемо, будемо забирати.
А потім – наступний позов. Просто так це не залишимо.
– Хто є найбільшими проблемними позичальниками Ощадбанку? Розкажіть, будь-ласка, про кейси Eldorado і Gulliver — як наразі рухаються справи з урегулювання цієї проблемної заборгованості?
– Щодо Eldorado – триває процедура досудової санації. Є рішення суду про передавання столичного ТРЦ Gulliver в управління Національного агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Але рішення не зрозуміле. Я вважаю ситуацію такою, що шкодить інтересам банка і позбавляє банк платежів по кредиту, які весь цей час надходили від позичальника.
Ми не втратили ТРЦ як заставу. Наразі йдеться лише про передавання комплексу в управління АРМА. З юридичної точки зору все залишається так, як було. АРМА не може продати цей актив.
Ми розглядаємо декілька сценаріїв подальшого розвитку ситуації. Впроваджений буде найбільш вигідний для банку сценарій з точки зору NPV (Net Present Value, чистої поточної вартості).
– Які ці сценарії?
– Перший сценарій – ліквідаційний, примусове стягнення боргу та застави. Для Ощадбанку це означитиме втрату більшої частини кредиту.
Наступний сценарій – реструктуризація боргу. Наразі незрозуміло, як це буде, але будемо боротись за кредит.
Про золоті яйця і здоровий сон
– Ще наприкінці січня заступник міністра фінансів Юрій Драганчук заявив, що уряд готується до продажу двох державних банків, на які вже нібито є потенційні покупці. Мова начебто про Укргазбанк та Сенс Банк. Як ви оцінюєте перспективи виходу держави з капіталу банків під час війни?
– Заступник міністра фінансів знає більше, ніж я. Але зараз мова точно не про Ощадбанк.
Якщо оцінити належні державі банківські активи, то, звичайно, першими можуть бути продані Укргазбанк та Сенс Банк. Вони більш готові до потенційного продажу.
Що стосується Ощадбанку, то, на мою думку, його продаж може статись не раніше закінчення воєнного стану.
– Наскільки ви вважаєте розумним рішенням з боку держави продавати «курку, яка несе золоті яйця»?
– Я не можу коментувати це замість акціонера. Наскільки я розумію, є зобов’язання України перед МВФ, є розуміння, що велика частка державних банків не сприяє конкуренції на банківському ринку. Ми зробимо так, як захоче наш акціонер.
– Коли це можливо?
– Продати Ощадбанк – можливо. Коли саме – наразі немає відповіді.
– Може розкажете ще про якихось поганих позичальників, які не дають вам спокійно спати?
– Усі погані позичальники не дають нам спати спокійно. Але ж ми працюємо з цими боржниками і не даємо спокійно спати їм.
– Чи важче стало домовлятися з проблемними боржниками під час війни?
– Не сказав би, що стало важче. Як дехто не сплачував до війни, так вони й зараз не сплачують. Але за деякими кейсами якраз зараз вдається домовитись.
– Не платять через об’єктивні проблеми чи просто через небажання платити, бо як казав «класик» — борги віддають лише слабаки?
– Дехто – через небажання, але, звісно, всі нарікають на важке фінансове становище.
Тим не менш, я зараз можу констатувати, що новий кредитний портфель Ощадбанку – якісний. І дисципліна позичальників за новим портфелем навіть вища, ніж була до війни.
