Учасники Руху “Українська Дія” проаналізували, що пишуть найбільш рейтинґові партії, які беруть участь у цьогорічних виборах Верховної Ради про українську мову в своїх офіційних програмах. Ви будете здивовані, коли почитаєте це!
1. Найрейтинґовіша наразі президентська політична Партія “Слуга Народу” обіцяє підтримувати українську мову передусім бюджетною гривнею.
Її виборча програма каже: “Створимо систему підтримки української мови та культури за допомогою фіскальних стимулів і пріоритетного державного фінансування”.
Це – гарно, але що з правами на використання української мови громадянами України на всій її території та в усіх сферах суспільного життя, як це передбачає Конституція? Телебачення буде, нарешті, українською. Чи “як зараз”?!. А обслуговувати в кафе чи крамниці українською мене будуть, чи знов “каму как нравіцца”?..
Відповідей на ці суттєві питання в програмі партії “Слуга народу”, на жаль, нема…
Переглянутим програму партії “Слуга народу” можна ТУТ.
2. Абсолютно нічого про захист і підтримку державної української мови нема у програмі другої в країні за популярністю політичної сили – “Опозиційної платформи – за життя!”.
Натомість, в її програмі є пункти, які є явно небезпечними для майбутнього української. Так, зокрема, у розділі програми “ОП – ЗЖ” “Україна – правова демократична держава2, Плятформа обіцяє своїм прихильникам наступне: “скасування антиконституційних, дискримінаційних законів про мову, освіту, перейменування церкви; про декомунізацію, люстрацію, тощо; звільнення усіх політичних в’язнів попереднього режиму…”.
Детально переглянути усю програму цієї політ сили можна ТУТ.
Проте, ОП “За життя!” – всім відома явно антиукраїнська сила, ворожість якої до української мови є добре знаною і нікого не викликає здивування.
Подиву гідне починається далі:
3. Наприклад, ви здивуєтесь, але жодного слова про захист і підтримку української мови, як і самого словосполучення “українська мова” немає у виборчій програмі партії “Голос”, яку очолює Святослав Вакарчук.
Ознайомитись із їхньою програмою можна ТУТ.
І про мову, як вже сказано, Ви нічого там не знайдете. Отже, хоч сам Святослав Вакарчук говорить українською і радо позує у вишиванці, як і більшість чільного складу його списку, нічого конкретного про їхні позиції з мовного питання виборці дізнатись не в змозі.
Тож, чи існує така позиція узагалі, або “Голос” діятиме “по ситуації”?.. Наприклад: вони ЗА пропозицію очільника Офісу президента Андрія Богдана про надання московській мові офіційного статусу “на Донбасі”, чи проти?.. А пропозиція Шефіра про перегляд Закону “Про Мову” з метою повного вилучення звідтам будь-яких згадок про мінімальні квоти присутности української на радіо та телебаченні – підходять вони Святославу і його сподвижникам, чи ні?..
Наразі, дізнатись про це ми не можемо, а можемо лише констатувати, що у “мистецтві створення неясних позитивних очікувань” Святослав перевершив самого Зеленського, прихильники котрого в своїй програмі написали-таки про українську мову хоч щось.
4. Проведення колишнім президентом Петро Порошенко своєї минулої виборчої кампанії під ґаслами “Армія! Мова! Віра!”, котрі добре запам’яталися українцям з білбордів, спонукає думати, що в програмі очолюваної ним політичної сили “Європейська Солідарність” питанням української мови присвячене вагоме місце: ґрунтовно розроблений розділ, щонайменше.
Проте, на практиці це не так!
В програмі “ЄС” про українську мову сказано виключно в минулому часі: “Ми досягли історичних проривів у справі зміцнення незалежності України. Підтримка української мови (при забезпеченні прав меншин), отримання Томосу про автокефалію Української Церкви, політика деколонізації – кроки, які стверджують нашу самобутність”.
Напрошується висновок: в “ЄС” вважають, що для підтримки і захисту української мови зроблено вже достатньо, тому до їхніх пріоритетів на майбутнє ці питання не належать!
З програмою партії “Європейська Солідарність” можна ознайомитися ТУТ.
5. Ні слова не сказано про українську мову і в виборчій програмі політичної партії Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”, ознайомитись із якою можна ТУТ.
6. Нічого не згадує про українську мову і виборча програма Політична партія “Сила і Честь”, яку очолює Ігор Смешко. Переконатися в цьому можна ТУТ.
7. Захист української мови впродовж останнього часу зробив одним з наріжних каменів своєї публічної риторики лідер Радикальної Партії свого імени Олег Ляшко.
Проте, про українську мову у виборчій програмі РПЛ сказано лише наступне: “Поки ми в парламенті – нікому не дозволимо забрати у нас мову, розбазарювати наші землі і топтатися по українській душі”.
Що б це мало значити конкретно? Квоти для української мови на радіо та телебаченні будуть збережені на існуючому рівні, розширені до якихось прийнятних показників, чи, навпаки, узагалі скасовані? А українські переклади новинок світової літератури фінансуватимуться державою, чи “як зараз”?!.
Ознайомитися із виборчою програмою Радикальна Партія Олега Ляшка можна ТУТ.
8. В програмі партії “Громадянська позиція”, яку очолює Анатолій Гриценко, про українську мову та культуру сказано наступне: “Ми запровадимо нову культурну політику, спрямовану на об’єднання країни. Україну об’єднають мова, духовність та народні традиції. Державне фінансування розвитку національних культури й духовності, включно з державним замовленням, становитиме не менше 1% ВВП”.
Це – безумовно краще, ніж в Ляшка, але теж – розмито і незрозуміло. Фінансування музею – це “розвиток духовности”, так?.. А якщо екскурсії в ньому для українських школярів проводяться московською мовою, то входить це фінансування в обіцяний Гриценком “1 процент2, чи ні?..
В цілому, однак, можна зробити висновок: Гриценко, як і Зеленський, обіцяє відкупитися від української інтеліґенції гривнею. Хоча, можливо, її “95 Квартал” освоїть на українофобські “комедії” типу “Останній м..ль”?..
З программою партії “Громадянська Позиція” охочі можуть запізнатися ТУТ.
9. Єдина політична сила, котра зупиняється на питаннях підтримки та захисту української мови – це ВО “Свобода”, за списками котрої, як відомо, зараз йдуть і представники инших політичних сил, котрі позначають себе самі словом “націоналістичні”: “Національний Корпус”, “Правий сектор”, Українська Добровольча Армія (Дмитра Яроша), тощо.
З програмою цих політичних сил можна ознайомитися ТУТ.
В ній сказано:
“1. Захистити статус української мови як єдиної державної. Зобов’язати всіх чиновників (Президента, депутатів) вживати українську мову на роботі та під час публічних виступів.
2. Позбавляти ліцензій ЗМІ, які порушують мовне законодавство, принижують національну гідність українців, поширюють дезінформацію або ведуть антиукраїнську пропаганду.
3. Підтримувати україномовне книговидання, кінематограф, аудіо- та відеопродукцію, програмне забезпечення.»
Можна було б, звісно ж, ще більше та конкретніше. Проте, на тлі инших – круто.
Проблєми у ВО “Свобода” та инших “записних націоналістів” як правило були, як пам’ятаємо, із практичним виконанням.
Але то – вже наступна тема…
Поки що ж – загальні висновки:
Усі політичні сили, які мають найпотужніше фінансування, і, як наслідок, найбільшу присутність в інформаційному просторі та найвищі рейтинґи підтримки виборцями, свідомо ухиляються від будь-якої визначености своїх позицій стосовно політики підтримки та захисту української мови.
Переважна більшість з них пише на цю тему у своїх програмах або цілком позбавлені конкретики абстрактні фрази “за все добре”, або не згадує за українську мову взагалі.
Чи не варто, шановні друзі, нам змусити їх окреслити свою позицію конкретніше?