Висвітлення в західній пресі парламентських виборів у Латвії, що відбулися цього місяця, нагадало мені мою улюблену з дитинства вправу “з’єднай за крапками”, пише для “Тижня” Едвард Лукас
Невпевненою ручкою я проводив лінії між, здавалося б, навмання розкиданими крапками, поки не проступали фігурки, тло й інші елементи малюнка. Якщо все правильно зробив, жодна крапочка не лишиться осторонь і кожна лінія впишеться в картинку.
Однак гра “з’єднай за крапками” не замінить справжнього креслення, під час якого треба уважно роздивлятися зображення й переносити деталі на папір. Замість того, щоб розбиратися в латвійській сумбурній політиці та неоднозначних результатах виборів, іноземні журналісти, особливо ті, які мало або й узагалі нічого не знають про цю країну, воліють вигадувати безглузді заголовки, як-от “Результати виборів у Латвії можуть спричинити кризу в ЄС, бо проросійська партія взяла гору”. Так написало британське базікало – таблоїд Daily Express.
Одначе серйозніші видання, які мали б щось тямити, теж хибили. Наприклад, у New York Times з’явився такий заголовок: “Латвію накрила хвиля популізму – на виборах у лідери вибилася проросійська партія”. Взагалі-то “проросійська” “Згода” (Saskaņa) втратила одне місце в парламенті й 43 тис. голосів порівняно з попередніми виборами. The London Times (де, зізнаюся, щотижня виходить моя колонка) написала: “Проросійська партія готується прийти до влади після виборів у Латвії”.
Такі заголовки, поза сумнівом, вписуються в панівний наратив європейської політики, якого деякі люди тримаються. Популісти наступають. Зловісний вплив росіян проникає всюди. Справді, такі тенденції мають місце. Проте не всюди.
Для початку “Згода” не “перемогла” на виборах й аж ніяк не прийшла до влади. За умов багатопартійної політичної системи та пропорційного представництва найбільша політсила не обов’язково формує уряд. Кількома тижнями раніше те саме сталося по інший бік Балтійського моря: антиіммігрантським “Шведським демократам” не вдалося скористатися успіхом на виборах так, як вони сподівалися. Це не завадило зазвичай доволі адекватному ізраїльському виданню Haaretz написати: “Вибори у Швеції: неонацистська партія претендує на домінантний статус, але до влади не добралася”.
Сум’яття посилює й місцевий чинник: люди, які, нагнітаючи паніку, сподіваються заробити таким чином для себе певні політичні дивіденди. Маріс Кучинскіс, який невдовзі піде з посади прем’єр-міністра Латвії, заявив, що коаліція на чолі зі “Згодою” (набравши майже 20% голосів, партія й справді буде найчисленнішою в новому Сеймі) приведе до “радикальної зміни позиції Латвії щодо Європейського Союзу та питань безпеки, що, на мою думку, дуже небезпечно”.
Ну звісно! Що ж іще казати цьому прем’єрові? Він втратив багато голосів і прагне лишитися при владі. Його партія, так само, як усі латвійські консерватори й центристи, зацікавлена в тому, щоб наголошувати на небезпеках приходу конкурентів до влади. Особисто я вважаю, що “Згода” не буде готова урядувати в Латвії, доки не почне надавати безпосередню підтримку Україні. Якби вона була рішучішою й розірвала свої прокремлівські зв’язки, то цілком могла б. Такий досвід має Центристська партія в Естонії, яка керує коаліційним урядом із 2016 року. Нічого особливого ця політсила при владі не досягла, а Естонія лишається надійним членом ЄС і НАТО.
Питання тут не в політиці Латвії, де невдовзі з’явиться новий уряд, попри галас, скарги й похмурі прогнози. Насправді проблема в тому, що паніка в мас-медіа формує уявлення аутсайдерів, а це може завдати справжньої шкоди. Якщо аутсайдери вважатимуть, що Латвією керують проросійські популісти, до цієї країни ставитимуться як до негідної союзниці. Поза сумнівом, такий варіант цілком влаштовує Кремль.
P. S. За офіційними даними ЦВК Латвії, на виборах до Сейму XIII скликання перше місце посіла партія “Згода” (Saskana), яка набрала 19,8% голосів і фактично повторила успіх на попередніх виборах (у 2014 році вона здобула 23% голосів). Друге місце – центристська “Кому належить держава” (Kam pieder valsts, KPV LV) із 14,2%. Третє – “Нова консервативна партія” (Jaunā konservatīvā partija) з 13,6%. Ні центристи, ні консерватори не були представлені в парламенті попереднього скликання.
(Еще нет голосов, оставьте первым)