9 березня виповнюється 206 років від дня народження Тараса Шевченка. З цієї нагоди приводимо добірку маловідомих фактів про найвідомішого українського поета.
1. Тарас Шевченко був невисокого зросту — трохи більше 164 сантиметрів.
2. Улюбленим напоєм Тараса був чай з ромом. За словами сучасників, письменник не був ідеальний і дуже любив випити. Він дружив з Віктором Закревським, який заснував свого часу жартівливе “суспільство мочемордія”, на засіданнях якого обирали голову – “його всепьянейшество”. Під час подорожі Україною в 1843 році суспільство відвідував і Шевченко, щоб випити благородних алкогольних напоїв, поговорити про життя і обговорити неприязнь до російського самодержавства. Український етнограф Микола Білозерський писав, що поет у Петербурзі дуже любив відвідувати трактир біля біржі, де збиралися матроси з іноземних кораблів. Випивши, Шевченко ставав надзвичайно збудженим, лаявся, ліз в бійку і постійно бив кулаком по столу. Історик Микола Костомаров навпаки ж говорив, що бачив поета п’яним лише один раз у своєму житті, хоча не заперечував пристрасті останнього до алкоголю.
Тарас Шевченко. Автопортрет
3. У 1975 році один з кратерів на Меркурії був названий на честь Тараса Григоровича Шевченка.
4. 1384 – стільки пам’ятників Тарасові Шевченку встановлено у світі. З них в Україні налічується 1256 монументів, і ще 128 в 35 країнах світу – Бразилії, США, Китаї та інших. Перший пам’ятник Тарасу Шевченку встановили в 1881 році в місті Форт-Шевченко, в тому ж році з’явився і перший монумент в Україні – в садибі Алчевських в Харкові. У цьому місяці планується відкриття монументу Тарасу Шевченку у Флоренції. Це спільний проект творчого колективу у складі Олега Пінчука, Богдана Томашевського і Володимира Шолудько.
Пам’ятник Тарасу Шевченку в столиці США Вашингтоні
5. Найменше в світі видання “Кобзаря” має розмір близько половини квадратного міліметра, що менше за макове зернятко. Створив його український майстер Микола Сядристий. Гортати сторінки збірки можна лише кінчиком загостреного волоска через їхній неймовірно крихітний розмір.
6. За життя Кобзаря більше цінували як художника, ніж як поета. Він був улюбленим учнем Карла Брюллова, а в 1860 році був удостоєний звання Академіка гравіювання від Імператорської Академії мистецтв за гравюру за картиною Рембрандта “Притча про робітників на винограднику”.
Тарас Шевченко. Циганка-ворожка
7. 500 м² – площа найбільшого портрета Кобзаря. Написаний він у Харкові на стіні 17-поверхового будинку за адресою проїзд Садовий, 30, і внесений до Книги рекордів України. Графіті малювали ночами протягом двох тижнів.
8. У 2002 році на території невизнаної Придністровської Молдавської республіки з’явилася оновлена 50-рублева банкнота з портретом Тараса Шевченка на лицьовій стороні. Раніше в обігу тут були купюри в 50 000 рублів із зображенням пам’ятника Тарасу Шевченку перед університетом в Тирасполі.
9. Основну освіту Кобзар отримував всього лише 2 роки в церковно-приходській школі. Багатьма знаннями поет зобов’язаний баронесі Софії Григорівні Енгельгардт, яка навчала його польської та французької мов, але основні знання мов Тарас отримав від лакеїв.
10. Найвідомішій книзі Шевченка – “Кобзарю” – в Черкасах присвячений цілий музей. Збірка переведена на більш ніж 100 мов. За час життя поета Кобзар перевидавався 4 рази, а за часів СРСР його тираж налічував 8 мільйонів копій.
11. Поет завжди одягався досить модно, оскільки добре заробляв в Петербурзі, будучи успішним портретистом. У своєму щоденнику він писав про величезне задоволення від придбання гумового плаща-макінтоша за 100 рублів, що було значною сумою для того часу.
12. Тарас Шевченко писав досить безграмотно, що можна помітити в збереженому листі Кобзаря його братові: “Брате микито треба бъ тебе полаять та я не сырдытый. Не хай буде так як робиця… По цилуй старого дида ивана за мене, и поклонысь всій ридни нашій яка есть… Скажи иванови Федёрци не хай винъ до мене напише письмо окроме. – та тилько не по московскому а то и читать не буду – Кланяйся ему. Оставайся здорова – Твій брат тарасъ Шевченко”.
13. 2500 рублів – еквівалент 45 кілограмів срібла – саме стільки було витрачено на викуп поета з кріпацтва. Заробити таку фантастичну суму зміг Карл Брюллов, написавши портрет Василя Жуковського і продавши його на аукціоні. За деякими даними, частина грошей була надана імператорською сім’єю. 400 рублів виділила сама імператриця Олександра Федорівна і по 300 рублів – спадкоємець престолу Олександр II і княгиня Олена Павлівна.
14. Знаменитий “Заповіт” Шевченко написав 1845 року, трохи більше, ніж за 15 років до смерті. А в свій останній день народження висловив бажання бути похованим в рідному Каневі. На наступний ранок, 10 березня, Тараса Григоровича не стало.
Читайте також: Містичний Улас Самчук. 115 років від дня народження письменника
15. В Україні налічується 164 населені пункти, названі на честь Тараса Григоровича Шевченка. Крім того, в його честь названо місто Форт-Шевченко в Казахстані, більше двох десятків населених пунктів в Росії, а також морська затока в Аральському морі і гора на північному схилі Великого Кавказу.
16. 15 років – стільки поет провів в Україні за все життя. У 14 років він виїхав з України з поміщиком Енгельгардтом, якому прислужував з дитинства, і потім приїжджав в Україну лише погостювати.
17. Тарас Шевченко багато разів за своє життя закохувався. Серед симпатичних йому жінок були односельчанка Оксана Коваленко, польська швачка Дзюня Гусиковська, натурниця Амалія Колберг, княжна Варвара Рєпніна-Волконська, дружина полковника Ганна Закревська, Анна Ускова. Після повернення із заслання Тарас закохався в 14-річну актрису Катерину Піунову, а останнім коханням його стала 20-річна служниця Ликера Полусмак. До самої смерті Тарас Григорович мріяв знайти кохання і побудувати сім’ю, але ні з ким не склалися тривалі відносини. Крім цього, є версія, що у поета був роман з дружиною Михайла Максимовича – Марією, адже через 9 місяців після початку їхнього тісного спілкування у Максимовичів народився син. Однак багато істориків називають це чутками, оскільки Михайло був близьким другом Тараса, і останній не міг так з ним вчинити.
18. На думку деяких істориків, Тарас Шевченко може бути сином пана, що підкріплюється метричними записами і недостовірністю місця народження поета. У метриці Кобзаря спочатку була вказана лише мати – Агафія, але запис перекреслено, й іншою рукою записана мати Катерина. Незабаром з’явилися записи про батька, кріпосного Григорія Івановича Шевченка. Крім того, згідно з цим документом Тарас народився в селі Моринці. Через два роки сім’я переїхала в село Кирилівку. Але сам поет в автобіографії стверджував, що народився в Кирилівці.
19. Тарас Шевченко брав участь в діяльності Кирило-Мефодіївського братства, членів якого заарештували за антиімперську діяльність. Причетність поета не була доведена, тому в 1847 році він був відправлений на заслання “за власні окремі дії” (твори антиімперського характеру). Будучи членом організації, Шевченко висував ідеї автономії України в складі федерації слов’янських держав, столицею якої повинен був стати Київ.
20. У Тараса Шевченка дві могили. Як відомо, спочатку він був похований в Петербурзі, але через два місяці труну перевезли до Канева. Зараз на місці колишнього поховання в Петербурзі встановлено пам’ятний камінь. Перепохованням опікувались художник Григорій Честахівський і Михайло Лазаревський, близькі друзі письменника. Всю дорогу труну супроводжували процесії, духовенство, військовий оркестр та гімназисти. Діячі місцевих громад приходили вшанувати його пам’ять, коли труну залишили на ніч у церкві, а в Україні була організована значна церемонія з нагоди перепоховання, в якій взяли участь студенти, діячі культури і прості українці.