USD28.2033

Три законопроекти про мову. Вибір кращого

Три законопроекти про мову. Вибір кращого

Прочитала три законопроекти про мову. 5670 – Василенка, 5669 – Головка, 5556 – Лесюка. Вибирала, який кращий. Я не юрист, отже, приміряла ситуацію на себе як споживач послуг. Шукала, який закон вирішує моє наболіле питання українки, яку не хочуть в Україні обслуговувати українською мовою. Мені набридло просити в магазинах, набридло вимагати в транспорті чи в інших місцях: «Обслужіть мене українською, будь ласка». Я хочу, щоб українська в Україні була «за замовчуванням», як у комп’ютері. Чи дискриміную я цим російськомовних? Ні. Бо вони нехай собі розмовляють своєю мовою. Ми не збираємося примушувати їх розмовляти українською. Мені до них діла немає. Але я, українка, хочу послуги в Україні отримувати українською. Крапка.

Отже, три законопроекти. Два з них написані за одним принципом, третій – за іншим. У двох законопроектах 5669-Лесюка, та 5556-Головка говориться про державну мову і про мову меншин в одному законі. У законопроекті Василенка мова йде тільки про державну мову, а про мови меншин пишеться окремий закон.

Пропозиція Василенка. Для державної мови і для мов меншин

Мушу зазначити, що минулого року при Міністерстві культури була створена Координаційна Рада з застосування української мови у всіх сферах життя. Я теж входжу до цієї Ради. Починаючи з перших засідань, я трясла всіх членів: «Давайте щось робити, давайте писати новий закон, бо вже сил немає». Та Раду особливо переконувати і не треба було, бо зібралися там патріоти, громадські діячі, науковці і всі поділяли мою думку. То ж мені повідомили, що є Оксана Сироїд, яка «дарує» нам свій закон, як основу, а ми можемо його доробити-переробити, запросивши юристів на чолі з видатним українським діячем, доктором юридичних наук, професором, представником України в ООН з прав людини, автором Декларації про незалежність, Володимиром Василенком. Запросили. Саме Василенко, посилаючись на досвід багатьох країн, запропонував застосувати принцип двох окремих законів для державної мови і для мов меншин. Цей принцип винесли на обговорення громадської Ради і більшістю голосів було затверджено. Закипіла робота.

Читайте также:

Слава Украине: в Крыму выступают против российской оккупации

Читайте также: Гравці канадської хокейної команди вийшли на лід в українських вишиванках. ФОТО, ВІДЕО

Коли мені кажуть, що це політики знову щось намутили, щось приховують, щось готують, і це їхня ініціатива, то я скажу так – закон 5670 – це той закон, який писався на вимогу активістів і враховувалася думка громадських діячів. Це ініціатива громадськості. Коли законопроект був написаний, виявилося, що є ще два. Усі три були подані до Верховної Ради. Мені цікаво стало, який з них кращий, то ж я почала «примірку».

Законопроект 5556-Лесюка. Почнеться той самий конфлікт

У законопроекті 5556-Лесюка на початку у 5-й статті говориться, що не можна дискримінувати державну мову і не можна дискримінувати мови меншин. Правильно говориться. Потім дійшла до статті 24 про обслуговування. У ній ідеться, що мова обслуговування – державна. І тут же, п.3, в містах селах, де живуть меншини, можливе обслуговування мовою меншини. У мене одразу виникає питання, як це регулюється? Я, україномовна, приїжджаю в село, де живе меншина і мене обслуговують мовою меншини, а я хочу державною, то як це доказати? За цією статтею – ніяк. Якщо я пошлюся продавцеві на іншу, 5-у статтю, і скажу, що не можна дискримінувати державну мову, то і продавець пошлеться на 5-у статтю і скаже, що не можна дискримінувати мову меншини. Почнеться той самий конфлікт, що ми маємо на сьогодні, і даний законопроект нашу суперечку не вирішує. Фішкою цього законопроекту є трендова тема кримськотатарської мови, яка винесена окремо, що є, на мою думку, не дуже коректно стосовно інших меншин.

Читайте также:

Николай Скорик объяснил Рабиновичу, что закон об особом статусе Донбасса необходим для реализации Минских соглашений

Справедливості ради, слід зауважити, що мені сподобалася у цьому законопроекті стаття 16 про мову освіти. У ній ідеться про освіту державною мовою та «ВИВЧЕННЯ» мови меншин, а не «навчання» мовою меншини, що є величезною різницею. Слово «навчання» мовою меншин несе в собі загрозу і велику шкоду для всієї України. У школах з «навчанням» мовою меншини не знають української мови і цьому є підтверджуючі офіційні дані Міністерства освіти: 68% випускників шкіл з навчанням мовою меншини не володіють українською мовою, що веде за собою непристосованість у суспільстві та конфлікти.

Читайте также:

Мы заберем у них деньги: Саакашвили анонсировал новый Майдан

Читайте также: Закон о защите языкового инстинкта

Отже, зі статтею про мову освіти в законопроекті 5556-Лесюка великий плюс, але з іншими статтями, які не вирішують конфліктів між російськомовними і україномовними – мінус.

Законопроект 5669-Головка. Українці, приходьте іншим разом або вчіть мову лікаря

Наступний законопроект 5669-Головка, м’яко кажучи, мене здивував. У сфері обслуговування (ст. 30, 31), в медицині я повинна звертатися до лікаря чи юриста тією мовою, яку розуміє лікар чи юрист. Лікар, який не володіє державною мовою повинен забезпечити перекладача. Одразу ж приміряйте ситуацію на себе. Приходите Ви до лікаря, а лікар каже, що перекладач не передбачений в лікарні штатним розписом, отже, або, українці, приходьте іншим разом, або вчіть мову лікаря. Така ситуація категорично не підходить, такий закон не вирішує, а нагнітає вже існуючу напругу в суспільстві, тому ставлю теж мінус.

Але справедливості ради, у цьому законопроекті мене також порадувала стаття 21 про мову освіти. У цій статті мова навчання – державна і присутнє «ВИВЧЕННЯ» мови меншин, а не «навчання» мовою меншин, бо, нагадаю, школи з навчанням мовою меншин не дають необхідних знань з вивчення української мови і ці випускники – постійне джерело конфліктів і напруги в Україні, до того ж в інших країнах шкіл з навчанням мовою меншин за державний кошт немає.

Законопроект 5670-Василенка. Маленька ложка дьогтю

Ну і нарешті законопроект 5670 – Василенка, ініційований громадськими активістами і підтриманий депутатами. Мова обслуговування – державна, але на прохання клієнта (ст. 26) обслуговування може відбуватися іншою мовою. Чудово. Така постановка питання мене дуже задовольняє. Це те, що я і хотіла. Мене обслужать українською, а якщо російськомовні хочуть російською, то цим законом передбачені їхні права і немає дискримінації.

Тобто, цей закон у сфері обслуговування вирішує конфлікт ще в зародку і не порушує прав російськомовних. Чому ж тоді вони кричать? Чому цей закон так ганять? Причина тільки одна – російськомовні не уявляють, як це продавець зі своїм «вєлікім і могучім язиком» опуститься до рівня українця. Статус «державна» для них – порожній звук. Російськомовні не визнають, що в Україні саме українська мова – мова міжнаціонального спілкування. Те, що цей продавець може вдома, в парку, на вулиці і в кафе розмовляти своєю мовою – їх не цікавить. Їм головне не розмовляти з нами державною мовою, не вчити її. Тільки в цьому причина. Бо законопроект підстав для криків не дає.

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"Правительство давно усвоило, что легче всего взять деньги у бедных. Конечно, их у бедных немного – но зато бедных до xpeна..."

В Днепре на мусорке обнаружили изувеченное тело дворника: подробности

Россию признали агрессором: в ПАСЕ Украина одержала победу

Нам бы так: китайцы за ночь построили железнодорожную развязку

«Украинцы съедают друг друга»: известный художник раскритиковал «страну-помойку»

Безвиз с ЕС: в какие страны украинцы ездят чаще всего

«Должны умереть с голоду»: раскрыта правда об украинских безработных

ВНО-2018: абитуриентов лишили непопулярного предмета

Дивовижна флора і фауна Антарктиди: український полярник вражає відкриттями

Комментарии излишни: как украинцы засоряют Киев «опасными отходами»

Россия обнаглела в ПАСЕ: вице-спикер Госдумы намекнул о захвате Украины

Главное за день: «чертова дюжина» ЦИК и скандальный закон в ПАСЕ

Какими обещаниями Путин будет “кормить” избирателей

На Вінниччині висихають хвойні дерева

Страшная смерть подростка: работникам дендропарка грозит тюрьма

Не розуміє мову – немає ефіру: Ар’єв розповів про казус на російському ТБ

Технологии и аграрии: о чем в Давосе рассказывала невестка Порошенко

Вспышка кори: медики зафиксировали новые смерти

Злочини проти Майдану розслідує прокурор-антимайданівець – Наші гроші

Выборы президента: политолог пояснил тактику главных фаворитов гонки

На Украину свалится “стихийное бедствие”: кому готовиться к худшему