Тролі, пропагандисти та “корисні ідіоти”: як світ потрапив у пастку російської дезінформації

Дітмар Піхлер — експерт з протидії дезінформації. Фото з особистого архіву

Дезінформація є глобальною проблемою, що не знає кордонів. Вона впливає на різні аспекти суспільства через різних агентів – від академіків і політиків до знаменитостей та інфлюенсерів. 

Як підкреслює в розмові з ТСН.ua австрійський експерт Дітмар Піхлер, медіаграмотність і критичне мислення є ключовими інструментами в боротьбі з дезінформацією.

Ілюзія безпеки у ЄС

Дітмар Піхлер — давній прихильник України й експерт з протидії дезінформації, засновник Центру цифрової медіаграмотності (Zentrum für Digitale Medienkompetenz). Він стежить за подіями в Україні з часів Революції Гідності, тому російські наративи й тактики — для нього не сюрприз. Він пояснює, що сучасна дезінформація спирається на тренди та наративи, які вже існували в інформаційній сфері. В ситуації з Україною, можна говорити, що 2014 рік лише підкреслив дієвість деяких пропагандистських кампаній. А рік виборів, коли зміни очікують мільйони людей, дуже зручний час для розповсюдження дезінформації.

Дітмар Піхлер багато розповідає про важливість України на міжнародних майданчиках. Фото з особистого архіву

«Є ілюзія, що якщо ваша країна, наприклад, така маленька, як моя рідна Австрія, то ви не ціль. Але у соціальних медіа немає кордонів. Тож, якщо ви говорите про те, що відбувається в Україні, якщо ви говорите про Росію в Австрії, тролі знайдуть вас», — ділиться спостереженням Дітмар Піхлер.

Одним із ключових аспектів протидії дезінформації є створення демократичної стійкості, яка дозволить суспільству критично оцінювати інформацію і протистояти авторитарним режимам в інформаційному просторі.

Експерт вважає, що в контексті війни Росії проти України — у світі потрібно заборонити символи Радянського Союзу і Георгіївську стрічку, але також важливо підготувати суспільство до критичного сприйняття інформації.

«Але, що ми не можемо зробити, це цензурувати всі думки, незважаючи на те, наскільки дурними вони є. Тому ми маємо збудувати стійкість у суспільстві, щоб люди були підготовлені до того, що вони отримують, не лише онлайн, а й коли вони йдуть на якісь події, щоб вони могли вербально протистояти», — додав він.

Хто такі «корисні ідіоти» та чим вони небезпечні

Одним з найбільших викликів у боротьбі з дезінформацією є роль так званих «корисних ідіотів» – людей, які несвідомо чи свідомо поширюють російську пропаганду. За словами Піхлера, найбільш небезпечними серед них є академіки та політики.

«Тут впливає статус. Якщо хтось бачить, що коментатор є професором, то легше довіряє сказаному. Якщо ці люди мають радикальну ідеологію, це не лише про гроші, це й про світогляд. Є багато ситуацій, коли академіки просто стали корисним ресурсом для Кремля», — говорить Піхлер. 

Вони не лише поширюють свої думки серед студентів, але й часто залучаються до медіа, створюючи хибний баланс думок.

«Ба більше, деякі ЗМІ запрошують подібних 'корисних ідіотів', щоб показати іншу позицію. Але ще важливіше, що вони також залучені до кола політиків, будучи політичними радниками», — нагадує австрійський експерт.

Політики також грають важливу роль у розповсюдженні дезінформації. У Німеччині, наприклад, діячі з радикальними поглядами часто запрошуються в ефіри ток-шоу, де вони можуть поширювати неправдиву інформацію.

Це створює додатковий виклик для суспільства, оскільки політичні фігури мають значний вплив на громадську думку.

Крім академіків і політиків, до «корисних ідіотів» належать також популярні особи, як то актори чи музиканти, які мають значну аудиторію.

Стівен Сіґал багато років підтримує Путіна й навіть отримує нагороди від царя. Фото: коллаж

«Я думаю, що вони найбільш вигідні Кремлю через можливості залучення аудиторією Наприклад, Стівен Сіґал. Ми знаємо, що сталося з його кар'єрою в Голлівуді, але зараз його можна використати для цілей Путіна”, — згадує Дітмар Піхлер.

Це підкреслює важливість критичного мислення і медіаграмотності, особливо серед тих, хто споживає інформацію через соціальні медіа і платформи розваг.

Чи можна притягнути Маска до відповідальності?

Якщо розглядати ситуацію з Фейсбуком та Інстаграмом, то ці платформи мають певні політики щодо фейкових новин і мови ненависті. Проте, коли мова йде про Х (Твіттер) чи Телеграм й TikTok — сформувалася зона вседозволеності, де відсутня прозорість у правилах й можливостях боротьби з дезінформацією. Водночас, подекуди є відчутний вплив власника платформи. Наприклад, Ілон Маск часто висловлює дуже несприятливі й необєктивні оцінки ситуації в Україні на платформі X, і його заяви можуть сприяти поляризації в суспільствах.

«Проблема в тому, що кожен користувач соціальних медіа повинен думати як журналіст. Є основний принцип — перевірка джерел, порівняння подачі інформації, але люди цього не роблять. Якщо якась новина відповідає їх світогляду, якщо вони знаходяться тільки у своїй бульбашці, то вони бездумно поширюють повідомлення», — впевнений австрійський експерт.

В останні роки Європейський Союз включився у процес, розробляючи закони для регулювання цифрових платформ і навіть штучного інтелекту. Але викликів надто багато й часу на реакцію — обмаль.

«Це складне питання, оскільки ЄС намагається щось зробити. Можливо, це займе багато часу, і навіть може призвести до того, що соціальні платформи вийдуть з європейського ринку. Це може вдарити по іміджу Єврокомісії, особливо якщо молоді люди відчують, що в них забрали улюблені платформи», — побоюється австрійський експерт. 

Піхлер також підкреслює важливість активного використання розвідувальних служб для боротьби з агентами впливу та людьми, купленими Росією, щоб розповідати про пропаганду.

«Суспільство й політики, особливо в Австрії, але також у Німеччині, дуже стурбовані шпигунами, які збирають інформацію про нашу країну для Росії, але можна робити більше для їх розкриття», — каже він.

Але за словами багатьох експертів у сфері боротьби з дезінформацією, насправді кожен може вплинути на ситуацію. Наприклад, навчаючись фактчекінгу та розвінчуючи дезінформацію.

«Кожна людина може вплинути на ситуацію, навіть якщо здається, що самотужки нічого не вдієш. У соціальних медіа всі рівні, і кожен допис може стати вірусним, якщо пощастить», — не втрачає оптимізму Дітмар Піхлер.

Нагадаємо, що основними інструментами для розповсюдження дезінформації про Україну та рішення, що впливають на долю біженців, стали TikTok і Telegram.

Автор: Ольга Консевич

tsn.ua