2 травня Національний олімпійський комітет (НОК) і Міністерство молоді та спорту оприлюднили рекомендації українським атлетам, як поводитися з нейтральними спортсменами — представниками Росії й Білорусі на Олімпіаді. Водночас українці продовжують боротьбу за ліцензії. Результати різні. За два місяці до старту Ігор ми зустрілися з президентом Національного олімпійського комітету Вадимом Гутцайтом у його кабінеті, щоб обговорити, у якому стані та якій кількості збірна України поїде в Париж. Керівник НОК також розповів, як працюватимуть рекомендації, чому збірна не добрала ліцензій і на якому рівні взаємодіють дві головні спортивні структури держави — НОК і Мінмолодьспорту. В інтерв’ю LB.ua Вадим Гутцайт також окреслив, які завдання стоять перед НОК під час і після війни з Росією.
Вадим Гутцайт
До Олімпіади залишилося менш ніж два місяці. На Вашу думку, чи виконала збірна України план кількості ліцензій на змагання?
Складно робити прогнози під час війни, скільки в нас буде ліцензій після змагань. На сьогодні їх 73. Я впевнений, що їх буде більше на 30–40 відсотків. Турніри триватимуть ледь не до початку Ігор. Не варто забувати, в яких умовах ми змагаємося. Звісно, з підготовкою є труднощі. Водночас це ніщо, якщо порівнювати з тим, у яких умовах Збройні сили боронять нас на фронті. Але нюанси є. До прикладу, наші синхроністки, призерки Олімпіади, готувалися в Харкові й пробилися до Парижа лише в парі. Ми всі розуміємо, що тренуватися під обстрілами Росії вкрай важко. Так, у нас недобір, і про це треба говорити чесно. Водночас слід розуміти обставини, у яких ми працюємо. Упевнений, що ліцензій буде більше. Але зараз маємо те, що маємо.
Непереконливо також виступає збірна України з боксу. Зараз у нас одна ліцензія в цьому виді спорту. Останнім часом у федерації відбуваються нездорові процеси, зокрема, через відсутність президента. Як це впливає на якість виступу боксерів?
Ви самі фактично відповіли вже. До федерації є питання, адже в них одна ліцензія, яку Олександр Хижняк здобув на Європейських іграх. Ліцензійні змагання в Італії провалені. Сподіваємося, що на останньому турнірі в Бангкоку наші спортсмени зможуть завоювати ліцензії. Якщо дивитися на проблему системно, то потрібно, щоб вони додали в усіх аспектах роботи. У фаховості головного тренера не маю сумнівів, адже Дмитро Сосновський — великий професіонал, який зміг виховати олімпійських чемпіонів. Проблема ще й у тому, що Кирило Шевченко пішов з посади президента федерації. Знаю, що в червні буде позачергова конференція, на якій обиратимуть нового президента, напевно, нову президію. Сподіваємося, що це допоможе врегулювати ситуацію. Варто пам’ятати, що ми – боксерська країна, а цей статус необхідно підтримувати.
Вадим Гутцайт
Наскільки реальний сценарій, за якого окремі українці відмовляться виступати на Олімпіаді проти нейтральних спортсменів, росіян? Наскільки ми розуміємо, питання бойкоту остаточно зняли з порядку денного?
Якщо ви згадали бойкот, то хочу повернутися до того моменту, коли це слово з’явилося в нашому інфопросторі. Я вислухав багато незадоволених коментарів від глядачів, від спортсменів про це. Хочу задекларувати, що, коли частина дотичних до спорту людей налаштовувалася на перемогу в бійці, я налаштовувався на довготривалу дипломатичну боротьбу. У мене був план, який ми обговорювали на виконавчому комітеті, з президентами федерацій, але люди казали, що в Гутцайта немає стратегії. Напевно, мені потрібно було оприлюднити її в усіх телеграм-каналах, скинути її росіянам, щоб вони знали, що ми хочемо зробити. Що ми маємо в підсумку? Після наших заяв про бойкот увага всього світу вкотре була прикута до України. Зараз ми маємо те, що росіян майже не буде на Олімпіаді. Частина з них відмовилася брати в цьому участь, частина не встигла поборотися за ліцензії. Звісно, невелика кількість спортсменів у нейтральному статусі на Іграх буде, але чи захочуть вони виступати на тих умовах, які висунув Міжнародний олімпійський комітет (МОК), — питання відкрите. У підсумку маємо тенденцію, за якої росіян буде вдесятеро менше, ніж зазвичай (замість трьохсот приблизно тридцять). Ось він, результат нашої роботи. Ті, хто хотів зробити на моєму імені імідж, зробили, але чи порядно це?…
Хоч росіян буде мало, але вони будуть…
Ми виступатимемо. Так, Росія вбила чимало наших спортсменів, їхніх рідних. Ми розмовляємо з кожним спортсменом, намагаємося підтримати. Не варто звертати увагу на будь-які провокації росіян.
Вадим Гутцайт і Віталій Ткачук
НОК разом з Мінмолодьспорту зараз працюють над тим, щоб відшукати прихильників війни серед російських спортсменів і точково відсторонювати їх від змагань. З останнього: ви надіслали лист у МОК про російських каноїстів. Над ким зараз працюєте?
Ми постійно моніторимо, хто з росіян не проходить за критеріями МОК. Це щоденна робота. Насправді в цьому напрямку також повинні працювати міжнародні федерації. Трапляються ситуації, коли міжнародна федерація каже, що вона все перевірила, а ми потім знаходимо росіян, які донатять на свою загарбницьку армію, підтримують війну. Виникає питання, чому ми з України це бачимо, а дехто з федерацій ні. Можливо, вони не хочуть це бачити.
Наскільки реально збірній України організувати перформанс на Іграх, щоб нагадати світу про війну, щоб закликати інші держави допомагати нам?
Цього ніколи не дозволяли на Олімпіаді. Є Хартія МОК, на кшталт нашої Конституції, яку порушувати заборонено. Це можна робити на нашій території. Наприклад, в Українському домі в Парижі. Там ми можемо нагадувати про те, що Україна продовжує боротьбу за незалежність, нагадувати про те, що Росія вбиває наших людей і руйнує інфраструктуру. Робити це безпосередньо на змаганнях заборонено.
Як можуть покарати за порушення? Дискваліфікувати?
Упевнений, що нас можуть дискваліфікувати за подібні спроби. Крім того, це стосується не окремого спортсмена, а всієї команди. МОК багато разів нагадував, що слідкуватиме за тим, щоб не було провокацій. Якщо буде порушення Хартії, то дискваліфікацію виключати не можна.
Вадим Гутцайт
Нещодавно НОК і Мінмолодьспорту опублікували документ з рекомендаціями, як українцям поводитися на Олімпіаді з нейтральними спортсменами — представниками РФ і РБ. Що буде, якщо хтось їх не дотримається?
Я не вірю, що це станеться! Третій рік повномасштабної війни! Як можна не розуміти таких базових речей? Розумію, якби російські спортсмени публічно й щиро засудили Росію, напад на Україну, але ж вони мовчать. Українці повинні діяти серцем, і тут річ навіть не в рекомендаціях. Коли розпочалася війна, то кожен зробив свій вибір. Наші спортсмени — обізнані люди, тому не вірю, що вони не розуміють, хто такі росіяни. Повинна бути відповідальність перед Україною! Якщо сказати просто, то ти представляєш Україну, на тебе там дивляться українці, Збройні сили!
Коли востаннє розмовляли з президентом МОК Томасом Бахом?
Упродовж війни в нас було чимало розмов. Дякую йому за рішення відсторонити від змагань росіян і білорусів на початку вторгнення. Після зміни рекомендацій ми постійно розмовляли, дипломатична робота триває. 6 жовтня я написав листа до нього після того, як Росія створила олімпійські округи на окупованих територіях України. Такі дії порушують Хартії, і я вказав це в листі. 7 жовтня ми вже очно зустрілися, він сказав, що вони розглянуть мій лист за тиждень. Минуло сім днів — і МОК відсторонив Олімпійський комітет Росії. Фактично та сама ситуація була у 2014-му з Кримом, але тоді реакції МОК не було.
Вадим Гутцайт
Наскільки єдиними в діях щодо недопуску росіян і білорусів є НОК і Мінмолодьспорту?
У нас робочі й дружні стосунки з Матвієм Бідним. Ми багато працювали разом. Щобільше, низка людей з моєї команди залишилася в міністерстві. Коли я точно знав, що йтиму з міністерства, то розумів, що НОК і Мінмолодьспорту повинні працювати разом, адже в нас спільні цілі. Кожен виконує свою роботу, спрямовану на розвиток українського спорту.
Чому після того, як виконувачем обов’язків міністра став Матвій Бідний, ви не були разом на низці публічних подій, хоча організатори анонсували присутність обох?
Такі речі залежать від нашого навантаження. Це пов’язано винятково з робочим графіком.
Який зараз бюджет Національного олімпійського комітету?
Він невеликий. Сьогодні в нас майже немає спонсорів. У такий непростий час першими нас підтримали й стали офіційними спонсорами ТОВ «Епіцентр К» й Intersport. Також ми підписали контракт з новим спонсором — компанією спортивного спорядження, яка одягатиме нашу команду на Олімпіаді в Парижі й Лос-Анджелесі. Я постійно зустрічаюся з потенційними партнерами. Не всі погоджуються, але ми працюємо й розуміємо, що під час війни складно всім.
Скільки українських спортсменів, за останніми даними, загинули у війні проти Росії? Скільки спортивної інфраструктури зруйновано?
Приблизно 450 спортсменів загинули, 500 спортивних об’єктів зруйнували внаслідок російського вторгнення.
Зруйнований стадіон у Чернігові
Ще одним викликом для України під час війни став відтік українських дітей за кордон. Як їх повернути?
Це вкрай болюче й одне з найважливіших питань. Війна закінчиться, тому нам потрібно думати про дитячий спорт. Без цього в нас не буде майбутнього. Кількість олімпійців зменшуватиметься, якщо не буде молодого покоління. Звісно, лише привабливі умови, відновлення спортивної інфраструктури можуть заохотити людей повернутися. Крім того, батьки мусять кудись повертатися. Якщо будуть домівки, робота, стабільність, то люди повернуться. Ця проблема стане викликом для України, адже потрібно, щоб люди повернулися.
Яким чином Україна може впливати, аби українських дітей не перехопили інші держави?
Наші діти підготовлені, адже тренери якісні, хоч завжди не вистачало інфраструктури. Ми повинні заохочувати їх виступати за нас. Це питання любові до України й стабільності безпосередньо в Україні. У момент, коли ми переможемо, важливо, щоб наші люди займалися спортом.
Першочергово це стосується ветеранів, які зараз проходять реабілітацію.
Абсолютно! Наші воїни повинні соціалізуватися і реабілітуватися завдяки спорту. Захисники, які отримали поранення на фронті, займаються фізичною активністю, і це допомагає їм відновитися. Ми зобов’язані подбати й підтримати їх. Цього року Національний олімпійський комітет України спільно з партнерами реалізує Всеукраїнський проєкт «Олімпійці — захисникам і захисницям України», в рамках якого ми передаємо шпиталям і реабілітаційним центрам сертифікати для придбання спортивного інвентарю й обладнання в мережі магазинів наших партнерів. Ми дуже вдячні їм за підтримку. Це буде направду головним завданням, адже наші захисники — це стрижень держави. Мусимо зробити все, аби вони змогли відновитися. Повинні допомогти їм повернутися до нормального життя.
Вадим Гутцайт і Віталій Ткачук
У ЗМІ з’являлися ваші досить компліментарні коментарі про Сергія Бубку. До нього є обґрунтовані претензії, пов’язані з відсутністю реакції на повномасштабне вторгнення Росії. Крім того, в одному журналістському розслідуванні йшлося про те, що компанія, пов’язана з ним, продавала пальне окупантам. Як ставитеся до Сергія Бубки як громадянина України?
Це дуже складне питання для мене, адже із Сергієм Бубкою я пройшов довгий шлях. Усе своє життя працюю у спорті й сподіваюся, що продовжу це робити. З 2005 року був членом виконкому НОК, тому в нас багато спільного. Після повномасштабного вторгнення кожен зробив свій вибір: як жити, де жити, як відповідати і як допомагати своїй країні під час війни. Я не хочу відповідати за дії іншої людини, зокрема за те, що вона зробила або чого не зробила. Відповім за себе. З першого дня повномасштабного вторгнення я в Україні й працюю. Звісно, є критики, але якби нічого не робив, то не було б і розмов. Мені приємно, що є люди, які цінують те, що я роблю. Це додає сил.
Цьогоріч молодіжна збірна України з футболу вперше в історії візьме участь в Олімпіаді. Ви нещодавно зустрічалися з президентом УАФ Андрієм Шевченком. На Вашу думку, на що здатна наша молодіжна команда?
Я завжди очікую від наших спортсменів перемоги. У нас молода й амбітна команда. Проблема лише в тому, що Олімпіада проходить тоді, коли гравці можуть бути потрібні своїм клубам. У них паралельно може бути кваліфікація на єврокубки.
Вадим Гутцайт
Чи спробує НОК вплинути на українські клуби, щоб вони відпустили гравців на Олімпіаду?
Будемо сподіватися, що всіх відпустять. Я розумію, що Олімпійські ігри — це не футбольні змагання, але під час війни важливо, щоб ми показали свою силу на Олімпіаді. Хочу, щоб президенти клубів зрозуміли політичну складову цього питання. Ми віримо в те, що вони приїдуть у повному складі й продемонструють свою найкращу гру.
Хто з українських спортсменів здатен привезти медаль з Парижа?
Кожен спортсмен на це здатен. Олімпіада в Парижі буде дев’ятою для мене, тому я вже бачив багато випадків, коли медаль здобували ті, на кого не ставили. Наприклад, на минулих Іграх Парвіз Насібов здобув «срібло», хоча не був фаворитом. Свого часу Владислав Третьяк став третім у фехтуванні, хоча був 60-м у загальному рейтингу. У вирішальний день може статися Боже осяяння, тому на перемогу здатен кожен. Прізвищ не називатиму, тому що вірю в кожного.
Що порадите українським спортсменам як олімпійський чемпіон і тренер олімпійських чемпіонів?
Поставити мету, вірити в неї й працювати кожного дня. Щоб перемогти на Олімпіаді, потрібно перемогти себе.
