USD28.2033

Виборчий кодекс: як обиратиметься парламент після 2023 року?

Виборчий кодекс: як обиратиметься парламент після 2023 року?

Cталася без перебільшення історична подія – Верховна Рада ухвалила довгоочікуваний і багатостраждальний Виборчий кодекс, який почне діяти з 1 грудня 2023 року, тобто вже фактично напередодні наступних чергових парламентських виборів. Злегка затьмарило цю новину хіба те, що рішення прийняли лише з 17(!) спроби. Але тим цінніший результат, якого, судячи із «завзяття» депутатів, могло не бути взагалі.

Головна новація ухваленого документу, покликана змінити якість законодавчого органу, – впровадження повністю пропорційної виборчої системи з відкритими регіональними списками.

Які нововведення ми отримаємо у порівнянні з нинішніми правилами?

По-перше, буде трансформовано територіальну організацію виборів, зокрема передбачено утворення 27 виборчих регіонів, які переважно співпадають з межами областей (крім Києва та Дніпропетровської області, поділених на два регіони).

Відповідно політичні партії, за якими Кодекс закріплює виключне право на висування кандидатів у народні депутати, формуватимуть два списки – загальнодержавний та регіональний. При цьому до регіонального списку зможуть потрапити лише кандидати із загальнодержавного.

Укладаючи кожен із 27 регіональних списків, партії зобов’язані включити до нього щонайменше 5 кандидатів, а в кожній п’ятірці (з першого по п’яте, з шостого по десяте місце і т.д.) має бути мінімум по два представники від кожної статі. Відтак, парламент 10-го скликання може стати безпрецедентно збалансованим за гендерною ознакою.

Партії самостійно визначатимуть порядок розташування кандидатів у обох списках на етапі їх формування. Звичайно, включати одного кандидата до різних регіональних списків тієї самої партії заборонено.  

Читайте также:

Судью, отбиравшую права у “автомайдановцев”, признали невиновной

Як українці обиратимуть депутатів за новою системою?

У виборчому бюлетені буде всього два речення: 1) підтримую виборчий список політичної партії за №… (номер партії, визначений жеребкуванням); 2) підтримую кандидата у народні депутати від цієї партії за №… (номер кандидата у регіональному списку). Тобто виборець зможе проголосувати не лише за партію, але й за конкретного представника цієї партії у своїй області. Важливо підкреслити, що за окремого кандидата в регіональному списку виборець може і не голосувати, тоді вважатиметься, що він підтримує весь список загалом.

Читайте также:

Кабмін затвердив новий проєкт районування областей

Якщо для виборця така система не є складною, принаймні не надто складнішою за існуючу, то в плані підрахунку голосів і встановлення результатів виборів все буде значно важче.

Спочатку ЦВК традиційно вирахує, які партії допустити до розподілу парламентських мандатів. Для отримання такого права потрібно набрати не менше 4% дійсних голосів виборців по всій країні (нині – 5%). Потім буде визначено виборчу квоту – кількість голосів, необхідних для здобуття одного мандату. Далі набрані партійним списком в кожному регіоні голоси поділять на квоту, і отримане ціле число дорівнюватиме кількості мандатів, які партія виборола в межах області.

Своєю чергою, ці мандати розподілять між собою кандидати з регіонального списку, котрих за підсумками голосування ранжуватимуть у порядку зменшення відсотку індивідуальної підтримки. Якщо претенденти наберуть однакову кількість голосів, пріоритет надаватиметься тому, хто займатиме вище місце, яке визначить партія при формуванні списку. Якщо ж за кандидата не проголосує жоден виборець, в черзі на мандат він розташується після всіх, хто отримав голоси, згідно з визначеною партією черговістю.

Читайте также:

Медиадвижение возмущено вызовом на допрос главного редактора агентства “Слідство.Інфо”

Це принципова річ, адже в підсумку вирішувати, хто потрапить до парламенту від регіону, будуть жителі цього регіону, а не партійне керівництво.

Як вже зазначалося, кількість отриманих партією мандатів у регіоні визначатиметься шляхом поділу набраних голосів на виборчу квоту. При цьому залишиться певна кількість нерозподілених голосів виборців. Для того, щоб їх використати, ЦВК має підрахувати суму нерозподілених голосів за партію в межах всієї країни, тобто з 27 виборчих регіонів. Ця сума ділиться на виборчу квоту, і отримані мандати розподіляються вже між кандидатами не з регіональних списків, а із загальнодержавного. Такий алгоритм дозволить партіям завести до парламенту людей, котрі не добрали голосів у регіонах, за рахунок невикористаної підтримки в цілому по Україні.

Звісно, всі ці обчислення не стануть перепоною для сучасної техніки, але вказані правила потребують складного диференційованого підрахунку бюлетенів.

Отже, зробимо певні висновки.

Запровадження пропорційної виборчої системи з відкритими регіональними списками дає змогу втілити переваги пропорційної складової (наприклад, посилення ролі і стимулювання розвитку політичних партій, партійної конкуренції) і водночас зберегти зв’язок депутатів з конкретним регіоном та проблемами його мешканців, що є позитивним моментом мажоритарної системи.

Після імплементації Виборчого кодексу теперішнім мажоритарникам доведеться шукати підтримки серйозних партій, які, по-перше, мають прохідний загальнонаціональний рейтинг, а, по-друге, високий рівень підтримки саме в конкретному регіоні. Оскільки відверто токсичні кандидати негативно впливатимуть на авторитет партії, в одіозних політиків буде обмаль шансів потрапити до партійного списку, відтак і зайти до Верховної Ради. Крім того, банально засівати гречкою свій округ буде неефективно, оскільки голосуватиме ввесь регіон, а значить, персональна відповідальність депутата і поле його діяльності розширюються.

З іншого боку, ефективність від нових правил, з огляду на їх складність, залежатиме від якості підготовки виборчого процесу на всіх етапах – починаючи з інформування громадян, закінчуючи компетентними виборчими комісіями і технологіями захисту від можливих фальсифікацій. Виходячи з цього, починати готуватися необхідно вже зараз, а не з 1-го грудня 2023 року.

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"Лучший аргумент против демократии — это пятиминутная беседа со средним избирателем."

© Уинстон Черчилль

Регистрация

(Максимальный размер файла 0,5Mb)

Восстановление паролю

Пожалуйста, введите ваш логин или адрес электронной почты.

Як змінити світ? Почни зі свого будинку

Зеленский поделился, чего ожидает от встречи “нормандской четверки” в Берлине

SpaceX отправила на орбиту еще 57 интернет-спутников Starlink

Журналіст: Проблема Ігоря Коломойського в тому, що він – пірат

Зеленский должен обрубить “наследие Свинарчуков” и дать “Мотор Сичи” шанс на развитие, – эксперты

Фейсбук разрешил своим сотрудникам работать на дому до июля 2021 года

Наталия Холоденко: Обида – вредна для нашего здоровья. Однако каждый раз снова становишься жертвой собственной механики чувств

Ухудшение эпидемической ситуации. Кабмин переходит на чрезвычайный режим работы

Работал с Обамой, Сандерсом и Меркель. В Беларуси политтехнолога Шклярова обвинили в подготовке беспорядков

Google может выпустить складной смартфон к концу 2021 года – СМИ

Ми всі – в небезпеці. Як зупинити другу хвилю коронавірусу

Бойкот для Дуди: як зміниться Польща після виборів і що це означає для України

На предприятии “Киевхлеб” в столице – вспышка коронавируса. Цех-пекарню закрыли на карантин

В Минске задержали украинских журналистов

Лента “Порядочная львовская пани” получила награду международного фестиваля

TikTok откроет информационный центр в Ирландии стоимостью $500 миллионов

Вінничанам розповіли про порядок облаштування та утримання дитячих майданчиків у дворах

У Вінниці затримали зловмисників, які вкрали гроші з автомата для продажу води

МИД: Крым нужен РФ как военная база на пути в Северную Африку и Ближний Восток

Прогнозувати результат президентської кампанії у Білорусі можна вже зараз, проте основна інтрига в іншому