Коментатори телефонної розмови президентів України та Росії зупиняються насамперед на розбіжностях, які пов’язані із домовленостями про припинення вогню на Донбасі, пише для “Еспресо” Віталій Портников
Але намагатися зрозуміти, що про це припинення вогню насправді думають Зеленський і Путін, немає сенсу з однієї простої причини: ніякого довготривалого припинення вогню просто не буде.
Припинення вогню не вигідно Путінові із тієї простої причини, що позбавляє його важливого важеля впливу на Україну. Воно є можливим тільки в тому разі, якщо у Кремлі підготують план широкомасштабної дестабілізації ситуації по всій Україні – із вибухами, терористичними актами та замахами на політиків і громадських діячів. Або якщо у Москві вирішать вдертися в Україну на інших ділянках російсько-українського кордону. Але тоді нам буде точно не до припинення вогню.
Для Зеленського припинення вогню – чергова можливість продемонструвати своєму електоратові, що він намагається припинити війну, робить для цього все, що є можливим. Ну а якщо припинення вогню не протримається довго – що ж, винен буде Путін. Так що для Банкової історія із припиненням – просто чергова спроба вплинути на негативні рейтинги глави держави та його віртуальної партії.
Тому думати треба не про наслідки припинення вогню. А про те, що Путін продовжує наполягати на “нелегітимності” місцевих виборів в Україні й на тому, що їхнє проведення – “вихід” України з Мінських угод. Кілька днів тому з такою заявою виступили в російському дипломатичному відомстві. Тепер те ж саме під час розмови із Зеленським повторив і сам Путін.
Навіщо? Адже російський президент прекрасно знає, що проведення місцевих виборів в Україні не має ніякого відношення до виборів на окупованих територіях. І що проведення виборів на окупованих територіях пов’язано із виконанням Мінських угод. Навіть якщо дивитися на ситуацію із позицій Кремля, зрозуміло, що спочатку повинні бути зроблені конкретні кроки, внесені зміни в законодавство, навіть – як кажуть у Москві – до Конституції. І вже потім – вибори на Донбасі.
До виборів на всій решті української території все це ніякого стосунку не має. Взагалі. Але Путін із очевидною регулярністю наполягає на цій тезі. Чому?
А тому, що “відповіддю народних республік” на місцеві вибори в Україні можуть стати свої “вибори” до “місцевих органів влади”. Радше за все саме про це думають у Кремлі – щоб на окупованій території з’явилася своя “легітимна місцева влада”. А як вона може з’явитися, якщо цього не допускають Мінські угоди? А в разі, якщо Україна вийшла з Мінська!
Ось і вся російська логіка. Ось навіщо Кремлеві розмови про український “вихід” – це можливість провести свої вибори! Й ось навіщо Кремлю погоджуватися із припиненням вогню – “порушення” цієї угоди українською стороною стане прекрасним пропагандистським тлом і для призначення цих незаконних “виборів”, і для їхнього проведення.
(Еще нет голосов, оставьте первым)