Після поїздки Володимира Зеленського в Оман пройшло два місяці. Але Україні так і не розповіли, з якою метою був візит. Або і так зрозуміло?
З несподіваного візиту Володимира Зеленського до Оману минуло два місяці. На жаль, є підстави стверджувати, що ця поїздка стала “чорним лебедем” для українського президента та спричинила низку суттєвих викликів для України.
Тема перебування Зеленського в Омані зараз відійшла на другий план. Органи статистики не звітують про стрімке зростання товарообігу з цією державою, оманські інвестори не оббивають пороги українських підприємств. Хіба що Андрій Єрмак, який супроводжував родину Зеленських під час цього авантюрного візиту, очолив президентський офіс.
Його попередник, Андрій Богдан, 7 лютого, відповідаючи на запит парламентарія від Європейської Солідарності Володимира Ар’єва, повідомив, що президентська поїздка до Оману носила приватний характер, тому організаційно-протокольний супровід не здійснювався.
Буквально за кілька днів після цього, одразу після рокіровки Богдан – Єрмак на посаді шефа ОПУ, Радіо Свобода оприлюднило розслідування “Оманлива відпустка”. Його автор Михайло Ткач припустив, що в Омані одночасно перебували Зеленський та один з стовпів режиму Путіна, секретар Радбезу РФ. Єрмак пообіцяв подати на Радіо Свобода до суду.
Дійсно, прямих підтверджень перемовин Зеленського з кимось з російських керівників в Омані наразі не існує.
Однак вона прозвучали в публічних заявах самого президента, який побачив прагнення закінчити війну в очах Володимира Путіна та низки представників української влади, які немов Пилип з конопель почали виступати за відновлення постачання води до Криму.
Звісно, виключно з гуманітарних та гуманістичних міркувань. Щоправда, не зовсім зрозумілі джерела їхнього гуманізму, якщо кількість загиблих та поранених українських військових на Донбасі не зменшується.
Незрозумілий вояж до Оману був ускладнений 18-годинним поверненням президента звідти після катастрофи рейсу PS 752 авіакомпанії МАУ в Тегерані 8 січня.
Аномально тривале повернення Зеленського та його подальша позиція у питанні загибелі українського лайнера продемонструвало всьому світу, що наша держава не має ефективної системи реагування на несподівані та болісні виклики.
На жаль, подальший розвиток подій, зокрема, ситуація навколо коронавірусу, лише підтвердили слабкість України.
І тому продовження перебування в омані є небезпечним для нашого суспільства та держави.
(Еще нет голосов, оставьте первым)