Фото: Абітурієти вищих навчальних закладів (Getty Images) Автор: Катерина Гончарова
Експерт: Іннола Новикова
Верховна Рада ухвалила у другому читанні закон «Про розвиток індивідуальних освітніх траекторій». Якщо закон приймуть, студентів чекають суттєві зміни. Наприклад, вони зможуть навчатись за індивідуальним планом і самі вибирати тривалість навчання.
Чого чекати українським студентам? Пропоновані Верховною Радою зміни в коментарі для РБК-Україна аналізує доктор економічних наук, проректор Київського аграрного університету Національної академії аграрних наук України Іннола Новикова.
Що зміниться для студентів: головне
Стандарти вищої освіти будуть оновлювати поступово впродовж наступних місяців. У Міністерстві освіти і науки кажуть, що викладачі отримають більше можливостей, а студенти матимуть вищу якість освіти.
«Перш за все хочу відзначити, що законопроект прийнятий вже у другому читанні, але на сьогодні в закладах вищої освіти не передбачено механізму впровадження цих змін. Їх ще треба буде розробити», – каже Іннола Новикова.
- Студенти зможуть індивідуалізувати освітні траєкторії за допомогою міждисциплінарних освітніх програм.
Мають створити модель «вступу на галузь» через міждисциплінарну освітню програму. Вона передбачає вибір спеціальності не відразу, а після одного або півтора року навчання в університеті. Також, за планами, на бакалаврському рівні зʼявляться міждисциплінарні освітні програми, які відповідатимуть конкретним запитам регіонів, роботодавців.
«Це дуже гарна та цікава ідея. Вона має дати можливість студентам вивчати саме ці дисципліни, які їм буде необхідні в майбутньому. Студенти можуть спочатку вступити на галузь, або напрям освіти і тільки після ознайомлення з основними спеціальностями і програмами зробити конкретний вибір на користь тієї, яка буде цікава та корисна для них у перспективі», – вважає співрозмовниця.
Фото: Зʼявляться освітні програми відповідно до конкретних запитів регіонів і роботодавців (Getty Images)
Наприклад, студент вступає на напрям 07 «Управління та адміністрування», а потім вже обирає, чи він буде навчатися на освітній програмі 071 «Облік і оподаткування», чи 072 «Фінанси, банківська справа та страхування», 073 «Менеджмент». Або обрати міждисциплінарну освітню програму, наприклад «ІТ менеджмент» та будь-які інші.
Загалом ця ідея не нова. В деяких країнах ЄС є система спеціалізації та обрання освітньої програми протягом одного або двох років після вступу. Також студенти в України будуть мати можливості розширити свої компетентності за рахунок вивчення дисциплін з інших освітніх програм, отримати знання з інших спеціальностей.
«Зараз важливо мати додаткові знання до професійній підготовки, це і ІТ, і психологія, і охорона довкілля і багато іншого», – переконана Новикова.
- Студенти зможуть скористатися гнучкішими темпами навчання і зберегти строки навчання.
Студенти контрактної форми матимуть можливість самостійно визначати тривалість навчання в університеті: закінчити 4-річну бакалаврську програму за три роки або поєднувати навчання з роботою і завершити необхідні 240 кредитів ЄКТС за 6-8 років.
«Це особливо актуально, бо не всі студенти мають можливість опановувати знання в тому темпі, якій пропонують заклади вищої освіти. Не всі можуть бути присутніми на заняттях, хтось має більше досконалі базові знання і може швидше освоїти необхідні компетенції в рамках конкретних дисциплін, комусь для навчання треба більше часу. Саме тому студенти можуть самостійно обрити час навчання», – звертає вона увагу.
Важливо. Ця норма стосується тільки контрактної форми навчання і не застосовується для регульованих спеціальностей, таких як право, медицина, правоохоронна діяльність тощо.
Фото: Студенти на контрактній формі зможуть обирати тривалість навчання (Getty Images)
- Учасники академічної мобільності зможуть визнати результати навчання, здобуті у формальній, неформальній та інформальній освіті.
Це особливо актуально для тих студентів, які поєднують навчання в українських вишах та за кордоном. Для цього буде створено відповідний порядок.
«Ця норма, напевно, пов’язана з одного боку з військовим станом і тим, що зараз багато українців навчається за кордоном. А з іншого – з розширенням міжнародної співраці між закладами України та інших країн. Студентам це дозволить перезарахувати дисципліни в українських закладах. Також це, на мій погляд, буде стимулювати перегляд планів навчання, щоб адаптувати їх до міжнародних стандартів як за назвою, так й за суттю», – коментує Іннола Новикова.
Зміни для закладів вищої освіти:
- університети отримають більшу автономію. Вибіркових дисциплін має стати більше.
«Частково можу з тим погодитись. Це дійсно дозволяє вишам розширити самостійність в напряму збільшення вибіркових дисциплін, удосконалення освітніх програм з метою отримання необхідних компетентностей студентами. Але це може призвести до того, що студентам при обранні дисциплін буде важко формувати компетентності, які є обов’язковими», – додає фахівець.
За її словами, українські заклади вищої освіти зараз знаходяться в умовах жорсткої конкуренції з іноземними. І необхідно дуже швидко адаптуватися до змін.
«Тому реформи потрібні. Варто тільки не забувати, що всі зміни мають бути на краще та дозволяти вдосконалювати, а не погіршувати ситуації у вищій освіті», – зауважує доктор наук.
Нагадаємо, уряд України цього року планує запустити масштабну реформу вищої освіти. Мова буде йти про зміну підходів фінансування.
Крім того, в Україні об’єднують університети і скорочують кількість закладів вищої освіти. Це роблять через те, що студентів в Україні стало значно менше.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
