Ремонт обладнання пошкодженого внаслідок російських обстрілів (фото: Getty Images) Автор: Юрій Дощатов
Україна пройде зиму у "нормальному режимі" подачі електроенергії, обіцяють в уряді. Не виключають, що відключень можна буде взагалі уникнути. Які аргументи "за" та "проти" таких прогнозів, — розбирався спецкореспондент РБК-Україна Юрій Дощатов.
Зміст:
Яким може бути дефіцит електроенергії
Розподілена генерація – до 1 ГВт дотягнути не вдасться
Польський проект фактично «заморожений»
В уряді зберігають оптимізм
До початку опалювального сезону в Україні залишилося менше місяця. Але перспективи з енергозабезпеченням восени та взимку поки не дуже тішать. Ступінь уразливості енергосистеми дуже великий. І це підтверджують події останніх тижнів.
12 вересня, після кількох днів стабільного енергопостачання, «Укренерго» довелося вдатися до відключень через похмуру погоду та, відповідно, зменшення сонячної генерації. Це вказує на те, що зараз система працює практично на межі.
Наприкінці жовтня – на початку листопада температура повітря знизиться, а споживання електроенергії збільшиться через активне використання нагрівальних приладів. І навряд чи заклики економити дадуть ефект. Влітку так і не вдалося досягти суттєвого зниження споживання е/е за рахунок відмови від кондиціонерів. На їхню частку припадало від 1,5 до 3 ГВт, що становило майже до чверті загальної витрати електроенергії влітку.
Взимку пік споживання суттєво зросте. Якщо влітку він був на рівні 12 ГВт, то опалювальний сезон може піднятися до 18 ГВт. Принаймні такий показник був минулої зими.
Міжнародні експерти попереджають, що взимку в Україні може бути дуже складна ситуація з енергозабезпеченням. «Ця зима стане для неї ( України, — ред. ) найсуворішим випробуванням. Ситуація зараз є однією з найгостріших проблем енергетичної безпеки у світі», — заявив глава Міжнародного енергетичного агентства (AIE) Фатіх Біроль.
Яким може бути дефіцит електроенергії
Відновити зруйновані об’єкти генерації потужністю понад 9 ГВт до зими не вдасться. У компанії ДТЕК, де різною мірою пошкоджено майже 90% теплових електростанцій, кажуть, що за оптимістичним сценарієм відновити вдасться 50%.
Практично всі гідроелектростанції також зазнали пошкоджень від обстрілів. Повністю втрачено Каховську ГЕС (335 МВт), Дніпровську ГЕС (майже 1,6 ГВт) не працює. Інші ГЕС та ГАЕС «Укргідроенерго» перебувають у процесі відновлення, повідомив директор компанії Ігор Сирота. Загалом, за офіційними оцінками, втрачено понад 40% гідрогенерації.
Усі ремонтні роботи на атомних електростанціях планують завершити до початку опалювального сезону. Таким чином, узимку мають працювати всі 9 блоків АЕС, підконтрольних Україні.
Якщо відновлювальні роботи по всіх об’єктах будуть проведені максимум, дефіцит електроенергії взимку може все одно становити до 35%, вважають у компанії Yasno. Якщо враховувати, що критична інфраструктура має забезпечуватись е/е без обмежень, то для населення ця цифра буде на рівні 50%, а тому відключення можуть становити до 12 годин на добу, заявив директор компанії Сергій Коваленко.
Під час відключень світла в Україні (фото: Getty Images)
Деякі експерти прогнозують відключення і до 20 години на добу, про що напередодні заявили і в Моніторинговій місії ООН. Але голова Міненерго Герман Галущенко вважає такі прогнози безпідставними. «Якщо не буде ударів, які критично відіб’ються на енергосистемі, ми пройдемо цю зиму в нормальному режимі. Якщо вони будуть, то, безумовно, передбачити вплив на систему таких ударів на сьогоднішній день складно», — заявив Галущенко на початку вересня, виступаючи перед депутатами.
Утриматись від песимістичних прогнозів попросив і прем’єр Денис Шмигаль. «Ніхто сьогодні не може сказати про 4 години, 16 годин або зовсім без відключень… Сьогодні передбачати і робити сенсаційні заяви абсолютно неправильно, і ми так робити не будемо», – пояснив прем’єр.
Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко зазначає, що ситуація залежатиме від погодних умов. «Не дай Боже 2-3 тижні протримаються морози 15-17 градусів, дефіцит буде до 6 ГВт, якщо від 0 до +5, то дефіцит складе 2-2,5 ГВт. І це при тому, що все буде працювати (об’єкти генерації та передачі е/е — ред.) більш-менш без технічних проблем», – сказав він у коментарі РБК-Україна.
Однак, ключові фактори, які впливатимуть на ситуацію – інтенсивність обстрілів та рівень захисту об’єктів. Спрогнозувати активність росіян неможливо. А щодо захисту об’єктів енергосистеми детальної інформації у відкритому доступі немає. Але, за словами екс-глави «Укренерго» Володимира Кудрицького, перший рівень захисту – габіони з піском (захищає від уламків снарядів) – встановлено практично на всіх об’єктах. Другий рівень – залізобетонні конструкції для захисту від «Шахедів» – лише на об’єктах «Укренерго». А будівництво третього рівня для захисту від ракет зараз призупинено через відсутність коштів.
Але навіть встановлений захист не дає гарантій цілісності об’єктів. За словами співрозмовника видання, знайомого із ситуацією, росіяни стріляють досить влучно. Вже були випадки, коли один «Шахед» пробивав загородження, а другий практично безперешкодно проходив в отвір, що утворився, і вражав об’єкт.
Розподілена генерація – до 1 ГВт дотягнути не вдасться
Ще один фактор, який дозволить збільшити стійкість енергосистеми, – нарощування розподіленої генерації. Тобто встановлення газопоршневих та газотурбінних генераторів. Перші зазвичай малопотужні – до 10 МВт, другі потужніші – до 60 МВт.
Про плани наростити до кінця року 1 ГВт потужностей за рахунок таких міні-електростанцій Володимир Зеленський заявив у червні. Найближчими роками обсяг такої генерації, за словами президента, може збільшитися до 4 ГВт. Але поки що суттєвого прогресу в цьому напрямку не відзначається.
Володимир Зеленський виступає на Ukraine Recovery Conference 2024 (фото: president.gov.ua)
Ініціатива реалізується на трьох рівнях. Перший – обладнання закуповують, встановлюють та вводять в експлуатацію держкомпанії: ОГТСУ, «Укрнафта», «Нафтогаз України» та «Енергоатом». Вони займаються великими генераторними установками. І на сьогодні у цих компаній поки що мінімальний показник. За словами Кудрицького, на 12 вересня ними було встановлено лише 60 МВт альтернативної генерації. Лише дві компанії встановили по одному об’єкту. Причому всі роботи від закупівлі до запуску одного з них тривали понад півтора року.
За інформацією джерел видання, обсяг встановленої потужності до кінця року може бути в межах 60-80 МВт – точні цифри ніхто не називає, виходячи з міркувань безпеки.
Закупівлі техніки держкомпанії проводять через тендери, які поки що не дають значного результату. Представники цих компаній у неформальних розмовах з РБК-Україною наголошують на необхідності скасування тендерів для таких закупівель. Джерела видання, знайомі із ситуацією, також кажуть, що тендерні закупівлі треба скасовувати, оскільки це займає багато часу через дотримання великої кількості формальностей. Але поки що РБК-Україна не вдалося підтвердити в уряді, що скасування тендерів планується. Тож очікувати збільшення зміни ситуації із закупівель об’єктів малої генерації держкомпаніями підстав немає.
Другий рівень — обладнання закуповують великі приватні компанії . Вони встановлюють альтернативні джерела генерації передусім свого виробництва. Забезпечивши себе електроенергією, можуть знизити навантаження на загальну енергосистему. Джерела видання, знайомі з розвитком подій в енергетиці, очікують, що приватні компанії до кінця року матимуть змогу встановити обладнання для генерації 200 МВт.
І третій рівень – встановлення мініелектростанцій у регіонах. Цим уже займаються Хмельницький, Житомир та деякі інші міста. За оцінкою Харченка, регіони можуть встановити обладнання для генерації до 140 МВт, плюс Київ – до 120 МВт. Джерела видання в енергетичній сфері називають співставні цифри.
Таким чином, загалом з анонсованого 1 ГВт потужності до кінця року в кращому випадку може бути запущено лише трохи більше половини. Активніше процес піде вже наступного року, кажуть експерти. 1 ГВт або навіть більше розподіленої генерації може бути запущено вже до наступного опалювального сезону.
Роботи з відновлення зруйнованих об’єктів енергетики в Україні (фото: Getty Images)
Польський проект фактично «заморожений»
Трохи поліпшити ситуацію з електроенергією могла ініціатива польського прем’єра Дональда Туска. У липні він заявив, що Польща готова виробляти електроенергію для України на своїх ТЕС. Але поки що жодних дій щодо реалізації цього проекту немає. «За цим проектом немає нічого нового, окрім заяв, які були зроблені польською стороною ще влітку», — сказав співрозмовник видання.
Надій, що налагодити виробництво електроенергії для України все ж таки вдасться, практично немає. Співрозмовник РБК-Україна зазначив, що навряд чи варто очікувати, що Єврокомісія піде назустріч Польщі та скасує податок на шкідливі викиди, які утворюються під час роботи ТЕС. До того ж, для поставок електроенергії потрібно буде змінювати правила доступу до міждержавного перетину. «Доступ надається за конкурсом, а в даному випадку треба буде давати постійний доступ без будь-якого конкурсу», – зазначив співрозмовник.
Ще один шлях невеликого збільшення електроенергії у системі – імпорт. Передбачалося, що у вересні технічні можливості для імпорту збільшаться з 1,7 до 2,2 ГВт. Але поки що рішення ENTSO-E – європейської мережі операторів – з цього питання немає. Та й особливої потреби зараз у збільшенні імпорту теж немає. Поки що продавати електроенергію в Україну не дуже вигідно, оскільки її ціна в Європі вища.
«І це поки що дестимулюючий фактор, щоб порушувати питання про збільшення імпорту», – сказав співрозмовник видання, знайомий із ситуацією. Але він запевнив, що у разі потреби питання збільшення технічних можливостей для постачання е/е до 2,2 ГВт буде вирішено за кілька днів.
В уряді зберігають оптимізм
Незважаючи на ризики обстрілів, брак генерації, а можливо, ще й вихід з ладу відремонтованого обладнання, в уряді зберігають оптимізм. Чиновники прогнозують, що до кінця жовтня, а то й до початку листопада проблем з енергопостачанням не буде.
За оптимістичного сценарію, який в уряді поки що розглядається як базовий, нинішню зиму вдасться пройти як і минулу – практично без відключень світла. Вони можуть бути лише у дні сильних морозів – понад 10 градусів. Про це на умовах анонімності заявив один із високопосадовців Кабміну.
Аргументами на користь такого прогнозу було названо: високий рівень захисту енергооб’єктів, введення в експлуатацію додаткової генерації та збільшення імпорту. Щоправда, поки що позитивні очікування не знаходять конкретного підтвердження за межами урядових кабінетів ні в експертному середовищі, ні серед учасників енергоринку.
У галузі складається враження, що влада швидше намагається створити оптимістичну картинку до зими. І щоб якнайдовше зберегти період «без відключень світла» відкладають ремонт обладнання на одному з блоків Південноукраїнської АЕС. На ньому наприкінці серпня після чергової атаки було пошкоджено циркуляційний насос, призначений для відведення тепла від активної зони реактора.
Це технічна несправність, яку в «Енергоатомі» назвали «зауваженням» до роботи одного з блоків, ніяк не впливає на ядерну безпеку роботи об’єкта. Однак вона не дозволяє працювати блоку на повну потужність, через що він не дає в систему 400 МВт електроенергії.
Щоб відремонтувати насос, потрібно кілька днів, але для цього реактор загальною потужністю в 1 ГВт потрібно буде повністю відключити, тобто скоротити обсяг генерації ще на 600 МВт. А це ризики дефіциту в системі та необхідності мінімальних відключень.
Декілька джерел видання підтвердили, що прийнято рішення провести ремонт насоса на блоці ПУАЕС лише після завершення всіх планових ремонтів на інших станціях. Відстрочення ремонту, незважаючи на те, що з технічного погляду це не оптимальний варіант, пояснюється необхідністю якомога довше не застосовувати відключення електроенергії.
Такий підхід виправданий бажанням зберігати безперебійне електропостачання поки це можливо.
Але відкладати ремонти, особливо за умов непередбачуваної ситуації з обстрілами, досить небезпечно. По-перше, це порушує регламент та збільшує ризики експлуатації обладнання. По-друге, може погіршити ситуацію з відключеннями у разі серйозних пошкоджень у системі через можливі обстріли.
