Путін танцював з очільницею МЗС Австрії, а тепер взявся для фото за руки з Меркель, Ердоганом і Макроном. Чи можна трактувати такі речі серйозно? Інколи преса бачить більше, ніж є насправді, пише у своєму блозі на “Новому часі” колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко. А потім з якихось формальних речей починає вибудовувати фантасмагорійні прожекти та робити свої висновки.
Захід уже в цілому зрозумів, що таке сучасний російський режим. Сьогодні про це свідчать конкретні дії з боку США, Європи та ЄС: ціну Росії вже знають. І навряд чи речі на кшталт того фото говорять про якісь зміни. Сирія, про яку йшла мова на тій зустрічі, стала для Заходу провалом. Із нього треба виходити, а тому зараз заходилися шукати механізми. Та як на мене, це не дасть жодних результатів. Путін уже одного разу наголосив, що коли хтось якось щось провокуватиме в Сирії, то він виступить на боці Асада. Тобто цим самим він перекреслив усі досягнуті домовленості.
Це фото – ніякий не сигнал. Іноді доводиться і за руки потриматися. Зараз у Європі з’явилася дипломатія танців – Путін танцював із керівницею МЗС Австрії, ну а тепер дипломатія ручкання.
Зовнішньополітичний курс Німеччини із відходом Меркель не зміниться, так само як і роль цієї країни в загальноєвропейських справах. Меркель – це ціла епоха в німецькій політиці. Й епоха доволі позитивна. У кожнім разі Меркель стала другою канцлеркою після Гельмута Коля, який так довго тримав штурвал управління державою. Та всьому приходить кінець, і німецькі політики не те щоб нової, але іншої генерації пропонують гасла, які є зрозумілішими для виборців. І це не дуже позитивний тренд для ХДС/ХСС і соціал-демократів.
Хоча я би не робив надто серйозних висновків із тих двох поразок на місцевих виборах. Все ж таки місцеві вибори – це один рівень відповідальності, а загальнодержавний – зовсім інший. Я би навіть сказав, що це досить поспішний крок із боку Меркель. Але те, що в такий спосіб вона реагує на певні проблеми та поразки партії, викликає повагу. Це такий правильний європейський підхід – нашим політикам повчитися б.
Німеччина разом із Францією продовжать іти шляхом зміцнення європейськості, стандартів ЄС тощо. Так само незмінною залишиться зовнішня політика щодо Росії та України.
Зрештою, ми не Сирія. І дуже добре, що багато хто нарешті це зрозумів – як в Україні, так і поза нею. А тому варіант, що невдовзі лідери держав зберуться на аналогічному форумі й вирішуватимуть наші проблеми, я для України виключаю.
(Еще нет голосов, оставьте первым)