Фото – Євген Виборов
Коли ти жертвуєш спокійним життям, успішною роботою та стабільним заробітком, що там про тебе люди говорять? Певно, що ти дивак.
Привіт, я Женя і я дивак.
Це історія про те, як і навіщо у 2016 році я залишив свій успішний український бізнес та став співзасновником американського стартапу. Також це історія про те, що спонукало мене до цього кроку. Найскладнішого, найважливішого та найкращого кроку у моєму житті. Ніяких “ключів до успіху” або “10 звичок, що зроблять тебе мільйонером”. Лише проста, але реальна історія, яка, можливо, стане комусь в нагоді.
Сьогодні я співзасновник та головний інженер стартапу, який допомагає людям та швидко розвивається. Але три роки тому я був у пеклі. Мене запросили на роль ведучого технічного консультанта бостонського стартап-акселератора Techstars. Гік аж до самих кісток та власник української IT-компанії, я не мав шансів відмовитися. Такий гарний досвід! Купа безцінних контактів! Та ще й печиво смачне…
Techstars – це тримісячна програма, продовж якої декілька стартап-команди не сплять, не їдять, не роблять нічого окрім продуктів, достатньо переконливих, аби інвестор виписав чек. У Techstars Boston Spring 2016 таких команд зібралося 14.
Що ж до моєї ролі… Я був технічним консультантом або “тим хлопцем, який точно знає, що мені робити з технологіями”. Це наче ти у пеклі 24/7 тиснеш на педалі водночас 14 велосипедів у вогні. До гори ногами. Венозно підключений до кавоварки. Бо про сон ти чув тільки з Wikipedia і клятої контекстної реклами Google.
Це були складні три місяці. Але я б не проміняв їх ні на що. Саме на Techstars я познайомився зі своїм майбутнім партнером. Ентоні прийшов у програму із прототипом YayPay – сервісу з автоматизації дебіторської заборгованості. Прототипом, м’яко кажучи, дуже сирим. Скажімо, серед 14 велосипедів що палають, цей ще й на квадратних колесах.
Але ідея була геніальна. І Ентоні не справляв враження людини, яка кидає роботу на півдорозі. Тому три місяці потому ми вийшли із темряви з червоними очима, тремтячими кінцівками та гідною версією продукту (яку ми, забігаючи наперед, викинули й зробили все наново).
Одразу ж після Techstars Ентоні запропонував мені стати співвласником та головним інженером YayPay. Я сказав “Я подумаю” і думав понад тиждень.
Уявіть себе на моєму місці. Сім років я робив зі своєї компанії в Україні стабільний бізнес, який приносить мені гроші. Достатньо грошей, щоб мати досить детальну картинку мого майбутнього і навіть складати приємні довготривалі плани.
На іншій шальці терезів – життя на вулкані, неясні перспективи та щоденні ризики. Безумовно, побудувати успішний бізнес в США для підприємця – як підкорити Еверест. Це можливість отримати незрівнянний досвід, купу класних контактів та потужне портфоліо для переговорів з інвесторами. Не кажучи вже про дуже привабливі дивіденди. Погодитися на запрошення Ентоні було як добровільно впасти спиною назад, сподіваючись, що тебе хтось спіймає.
Ну, я й погодився. Зважувати потенціал стартапу дуже важко, бо стартап це суцільна невідома. Ти можеш складати графіки, аналізувати схожий досвід, враховувати актуальні тенденції та стан ринку і вже завтра залишитися ні з чим. Але на мій погляд є три ключові фактори, на які можна і треба зважати. Бо якщо твій стартап стане успішним, тебе покажуть по телевізору, а президент потисне тобі руку – саме ці три фактори передуватимуть цьому.
1. Люди. У якомусь сенсі стартап – це ризик для життя. Тому люди, з якими ти працюєш, це люди, яким ти це життя готовий довірити. За три місяці роботи у Techstars ми з Ентоні зрозуміли, що можемо співпрацювати та прислухатися один до одного попри будь-який тиск чи стрес. Окрім того, в нього вже був досвід будування успішних проектів.
2. Ідея. Так, принести гроші сьогодні може навіть додаток, який старить тебе на світлині. Але найкращі ідеї, це ті, що знімають реальні болі та проблеми. Прислухайся до проблем сусідки зліва або того хлопця у черзі за кавою. Якщо ти знаєш, як зробити їх життя краще, скоріш за все, ти знаєш як поліпшити життя багатьох. Ідея стартапу, до якого мене запросив Ентоні, розв’язувала дуже реальні проблеми бізнесів по всьому світу. Я не мав сумнівів, що такий проект розквітне, якщо зробити його правильно.
3. Авантюризм. На мій погляд, потрібно відчувати жагу до пригод, щоб погодитись на життя, складене з постійних ризиків та відсутності прозорих перспектив. Стартапер як Індіана Джонс, що з дикими очима, знервованою усмішкою та абсолютним нерозумінням найближчого майбутнього стрибає за скарбами у невідомі джунглі.
Як на мене, з’єднай ці три елементи й твої шанси на успіх будуть не меншими ніж у Марка Цукерберга чи Стіва Джобса. Я спробував і задоволений результатом.
Так, бізнес у Штатах, це не один крок, зробивши який, одразу отримуєш плоди. Погодившись на пропозицію Ентоні, я ступив на дуже довгу та не просту доріжку. Доріжку щоденної кропіткої праці. І повірте мені, тут це єдиний шлях до успіху.
Але роби свою справу завзято і результати не змусять чекати. В підтвердження своїх слів можу лише сказати, що зараз в нашій компанії вже працює 45 спеціалістів. Окрім того, ми заробили довіру клієнтів та інвесторів і як результат – 16 мільйонів доларів фінансування. Тож, зростаємо та робимо наш сервіс краще!
(Еще нет голосов, оставьте первым)