Російський диктатор Володимир Путін / Фото: Associated Press
Наймолодші призовники російської армії, які ще вчора не мали досвіду бойових дій, сьогодні опинилися в епіцентрі великої війни в Україні.
Довга «священеа» обіцянка Росії не залучати молодих призовників російської армії до бойових дій руйнується у Курській області.
Про це пише The New York Times.
Досі в Росії було стандартною практикою, що строковиків не відправляють на передову. Це передбачено законом і прийнято всіма батьками, які сподіваються вберегти своїх синів від війни. Але блискавичне вторгнення України в Курську область перекреслило цей договір.
Москву заскочили зненацька. Несподівано війна прийшла й до призовників. Сотні з них потрапили в полон, десятки вважаються зниклими безвісти та потенційно мертвими.
Рішення Москви відправити молодих, ненавчених солдатів на поля битв в Афганістані та Чечні допомогло зміцнити внутрішню опозицію, яка змусила Кремль припинити ці конфлікти. Тож під час перших хаотичних днів вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року, коли виявилося, що кілька сотень новопризваних солдатів перебувають у підрозділах, які перетнули кордон, Путін наказав військовим командуванням відправити їх додому.
«Тільки професійні військовослужбовці будуть виконувати поставлені завдання», — заявив тоді Путін.
Однак, коли Україна прорвалася у Курську область, Путін не відкликав строковиків. Деякі новоспечені солдати з віддалених регіонів повідомили своїм сім’ям, що їх відправляють до Курська як підкріплення.
Несподівана небезпека для строковиків викликала запеклу боротьбу в мережі між прихильниками війни, які звинувачують батьків у пестощах до своїх синів, і батьками, засмученими тим, що давня традиція була порушена.
Командир «Ахмату» Апті Алаудінов записав звернення, в якому закликав батьків перестати «нити» про те, що їхні сини мають воювати.
«У мене до вас одне запитання: яка користь цій країні від вас і ваших дітей?» — заявив він.
Росіяни обурилися критикуючи відсутність належної підготовки, погане озброєння та малу кількість нащадків еліти, які служать.
«Перед тим, як відправляти призовників у бойові умови, навчіть їх поводитися зі зброєю та забезпечте їх сучасними засобами ведення війни. Не варто захищати кордони Батьківщини голими руками», — написала росіянка Олена.
Для вигнання українців з Курська Росії знадобиться близько 30-40 тисяч росіян, кажуть військові аналітики. Той факт, що вони повільно розгорнули сили такого розміру, є ознакою того, що їм бракує необхідних резервів.
Кремль заявив, що набирає 30 000 солдатів на місяць, і це число, ймовірно, дуже завищене. Відсутність резервів для розгортання в Курську може свідчити про те, що втрати РФ величезні.
«Росія стикається з браком робочої сили. Цих військ не існує. Тому Росії потрібно використовувати призовників», — сказав Павло Лузін, російський військовий аналітик, ставлячи під сумнів твердження Путіна про те, що країна розгорнула майже 700 000 солдатів на сході України.
Ще однією причиною того, що Росія не відправила більш досвідчених солдатів до Курська, може бути її рішучість зберегти динаміку на сході України, куди вона просувається з нищівними ударами. Для Путіна нагорода у вигляді захоплення ключової території там може бути вартою ризику протестів сімей строковиків.
Використання строковиків у війнах — табу для режиму, пов’язане з побоюваннями, що це може розпалити національний антивоєнний рух.
У радянські часи Росія мала кількамільйонну призову армію. Родинам відправлених до Афганістану розповідали, що солдати будують школи та саджають дерева. Якщо вони поверталися в цинковій труні, родинам наказували її не відкривати, а причиною смерті зазвичай вказували «виконання інтернаціонального обов’язку».
У 1980-х роках, після того як Михайло Горбачов послабив обмеження на інакомислення, по всій країні почали спалахувати протести, і він вирішив вийти з Афганістану. За десятиліття було вбито 15 000 осіб, що набагато менше, ніж бійня в Україні.
Чеченська війна, яка розпочалася в середині 1990-х, породила ряд вуличних протестів. Згідно з повідомленнями в тодішніх незалежних російських ЗМІ, ненавчених призовників кидали в криваві міські бої, до яких вони були абсолютно не готові.
Інтенсивний тиск з боку батьківських груп не тільки змусив припинити війну, але й підштовхнув Кремль переписати правила, щоб призовники не потрапляли в бойові дії.
Після вторгнення під Курськ понад 12 тисяч людей підписали петицію проти використання строковиків, але про вуличні протести не повідомлялося. Загалом росіяни набагато менше турбуються про долю колишніх строковиків чи військовослужбовців-контрактників, яким платять близько 2000 доларів на місяць за війну в Україні, ніж солдатів строкової служби, які не мають іншого вибору, окрім як служити й заробляти близько 25 доларів на місяць.
Чисельність призовників в Курській області тримають у таємниці. Головком ЗСУ Олександр Сирський заявив, що Україна взяла в полон майже 600 військових у регіоні.
«Заяви Алаудінова та російських військових блогерів є ключовим свідченням того, що ставлення Кремля до використання молодих призовників у бойових діях може змінитися», — зазначає видання.
Одна відома військова блогерка Анастасія Кашеварова навіть звинуватила самих строковиків у тому, що вони потрапили в полон. «Полонені виглядали настільки розслабленими, чистими та добре одягненими на оприлюднених Україною фотографіях, що вони, ймовірно, були п’яні, коли українці вторглися та здалися без бою», – написала вона.
