Фото: на прем’єра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху видали міжнародний ордер на арешт (Getty Images) Автор: Данило Крамаренко
Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху та колишнього міністра оборони Йоава Галанта. Їх звинуватили у нібито скоєних злочинах під час війни у Секторі Газа.
Докладніше про це, що означає ордер на арешт Нетаньяху та які можуть бути наслідки, — у матеріалі РБК-Україна.
Зміст
-
Ордер на арешт Нетаньяху: що вирішив МКС
-
Хто і як реагує на ордер для Нетаньяху
-
Що означає ордер МКС і чи заарештують Нетаньяху
Ордер на арешт Нетаньяху: що вирішив МКС
Сьогодні колегія з трьох суддів Палати попереднього провадження I Міжнародного кримінального суду одноголосно схвалила видачу ордерів на арешт Нетаньяху та колишнього міністра оборони Йоава Галанта.
Це пов’язано зі звинуваченнями у нібито скоєних злочинах проти людяності та воєнних злочинах. Які, за твердженням головного прокурора МКС Каріма Хана, сталися під час війни проти терористів ХАМАС у Секторі Газа з 2023 року.
Цікаво, що саме це рішення стало першим випадком, коли міжнародний суд видав ордер на арешт лідера демократичної країни.
«Палата вважає, що є розумні підстави вважати, що обидва навмисно і свідомо позбавили цивільне населення Гази предметів, необхідних для виживання, включаючи їжу, воду, ліки та медичне приладдя, а також паливо та електроенергію», — йдеться у рішенні.
Фото: ордер на арешт видано також на колишнього міністра оборони Йоава Галанта (Getty Images)
У вересні ізраїльське МЗС намагалося оскаржити юрисдикцію МКС і заявляло, що суд не надав можливості самостійно розслідувати обвинувачення, перш ніж вимагати ордери. Ізраїльська сторона вважає, що жодна інша демократія зазнавала настільки упередженого ставлення.
Крім того, МКС видав ордери на арешти трьох ватажків ХАМАС — Ях’ї Сінвара, Мухаммада Дейфа та Ісмаїла Ханії. Їх звинуватили у злочинах, пов’язаних з атаками 7 жовтня 2023 року, коли терористи на півдні Ізраїлю вбили близько 1200 осіб та викрали ще 250. Усіх трьох звинувачують у вбивствах, захопленні заручників, зґвалтуванні та тортурах.
Що стосується ватажків, то Ханія загинув внаслідок ймовірного ізраїльського удару по Ірану, його наступник Сінвар — у випадковому бою з патрулем ЦАХАЛу в Секторі Газа. Ізраїль також каже про ліквідацію Дейфа, проте ХАМАС досі не підтвердив його смерті.
Ізраїль рішуче відкидає звинувачення у воєнних злочинах. Він посилається на те, що ХАМАС прикривається цивільними палестинцями в будинках, лікарнях, школах і мечетях. Підконтрольне терористам МОЗ Гази говорить про понад 42 тисячі загиблих (без поділу на цивільних та бойовиків), але цю кількість неможливо перевірити. Ізраїльська сторона називає цифру: близько 18 тисяч ліквідованих бойовиків у секторі та ще 1000 на своїй території. І, за її заявами, армія прагне звести до мінімуму кількість мирних жертв.
Хто і як реагує на ордер для Нетаньяху
Біньямін Нетаньяху засудив ордер і заявив, що Ізраїль «з огидою відкидає абсурдні та неправдиві акції».
«Немає нічого справедливішого, ніж війна, яку Ізраїль веде в Газі… Прем’єр Нетаньяху не піддасться тиску. Він не відступить, поки всі поставлені цілі війни не будуть досягнуті», — йдеться у заяві його офісу.
Президент Ізраїлю Іцхак Герцог наголошує, що систему правосуддя перетворили на живий щит для злочинів ХАМАС. За його словами, цим рішенням МКС «став на бік терору та зла замість демократії та свободи». А міністр національної безпеки Ітамар Бен-Гвір (праворадикал, прихильник жорсткої лінії) заявив, що у відповідь на рішення суду треба анексувати окупований Західний берег.
Багато хто в Ізраїлі, як і раніше, вважають війну в Газі справедливою. Навіть противники Нетаньяху здебільшого дорікають його уряду за нездатність швидко повернути заручників. Щодо методів ведення війни, критики набагато менше.
Лідери опозиції також засудили дії МКС. Бені Ганц, відставний генерал і політичний суперник Нетаньяху, заявив, що рішення демонструє «моральну сліпоту» і є «історичною ганьбою, яку ніколи не буде забуто». Інший опозиційний лідер Яїр Лапід назвав це «премією за ганьбу».
Ще у травні президент США Джо Байден критикував прокурора МКС за запит на ордер про арешт Нетаньяху та підтримав Ізраїль у його праві на захист від терористів. Цього тижня майбутній лідер більшості в Сенаті республіканець Джон Тьюн пригрозив запровадити санкції проти суду, якщо той видасть ордери.
Фото: адміністрація Джо Байдена заявила, що принципово відкидає рішення МКС (Getty Images)
Сьогодні сенатор від Республіканської партії Ліндсі Грем, близький союзник обраного президента Дональда Трампа, назвав рішення «небезпечною штукою». «Настав час Сенату США вжити заходів та накласти санкції на цей безвідповідальний орган», — додав він.
А речник Ради нацбезпеки Білого дому Джон Кірбі у заяві для преси зазначив, що США принципово відкидають рішення МКС. Повідомляється, що Вашингтон стурбований поспіхом прокурора в отриманні ордера на Нетаньяху та процесуальними помилками. І «ясно дає зрозуміти», що суд не має юрисдикції у цьому питанні.
Глава європейської дипломатії Жозеп Боррель не вважає ордери МКС політичними. «Рішення суду має поважатися і виконуватися. Воно є обов’язковим для всіх країн-учасниць суду, у тому числі всіх членів ЄС», — наголосив він.
Міністр закордонних справ Нідерландів Каспар Велдкамп запевнив, що його країна готова діяти на підставі ордерів, якщо це потрібно. Представник французького МЗС Крістоф Лемуан зазначив, що реакція Франції на ордери відповідатиме статуту МКС. Але відмовився уточнити, чи заарештують Нетаньяху, якщо він приїде до країни. «Це складне з юридичной точки зору питання», — сказав він.
У заяві уряду Великобританії йдеться, що Лондон поважає незалежність Міжнародного кримінального суду. На питання про те, чи буде заарештований Нетаньяху у разі приїзду, представник прем’єра Кіра Стармера відповів, що «не збирається вдаватися до гіпотетичних здогадів».
Що означає ордер МКС і чи заарештують Нетаньяху
Історія з ордерами триває понад рік і вердикт не став несподіванкою. Спочатку здавалося, що інституції намагалися підійти збалансовано, але те, що по суті в одному списку опинилися Нетаньяху та ватажки ХАМАС — тобто легітимний керівник демократичної держави та командири терористичних угруповань — свідчить про настрої на організовану делегітимацію Ізраїлю, вважає, політолг, професор Університету Бар-Ілан Зєєв Ханін.
На його думку, для таких дій юридичних підстав немає. І жоден серйозний юрист з міжнародного права не готовий був підписатися під подібними заявами.
«Усі ці структури, у тому числі ООН, які були створені, щоб запобігати злочинам проти людства… На практиці там задають тон диктаторські режими. Це політичний демарш, щоб підтримати терористів та послабити статус держави Ізраїль. Ввести санкції проти політичного та військового керівництва, конкретно проти прем’єра та звільненого Галанта», — заявив він у коментарі РБК-Україна.
МКС — це суд останньої інстанції, який розглядає справи лише у випадках, коли внутрішні правоохоронні органи не можуть або не хочуть вести розслідування. Незважаючи на ордери, жоден із підозрюваних навряд чи найближчим часом постане в Гаазі. Сам суд не має поліції для виконання ордерів. Натомість він покладається на 124 держави-члени, включаючи більшість європейських країн, та їхнє правозастосування.
Фото: Біньямину Нетаньяху навряд чи загрожує затримання за ордером МКС (Getty Images)
Ізраїль та Сполучені Штати не приймають юрисдикцію МКС. Але загроза арешту теоретично може ускладнити Нетаньяху пересування світом. Оскільки країни-члени МКС за наявності ордера мають затримати підозрюваного, якщо він ступив на їхню територію. Хоча нещодавній випадок із воєнним злочинцем Володимиром Путіним, який безперешкодно відвідав Монголію (визнає юрисдикцію МКС), підірвав принцип «обов’язкового арешту».
Зеєв Ханін не бачить загроз для міжнародної ізоляції Нетаньяху. За його словами, навіть незважаючи на заяву Жозепа Борреля, Ізраїль давно спілкується не з «брюссельською бюрократією», а з конкретними європейськими партнерами, такими як Великобританія, Німеччина тощо.
«На сьогодні немає жодних причин вважати, що ці серйозні суб’єкти, які задають тон у міжнародному порядку денному, дотримуватимуться такого абсурдного рішення», — зазначив він.
З іншого боку, ордер може вплинути на рішення окремих країн, які можуть інтерпретувати рішення МКС ширше та заборонити в’їзд ізраїльським громадянам, що потенційно ставить у вразливу позицію резервістів ЦАХАЛу і не тільки. А загроза санкцій може мати негативні наслідки для бізнесу, інвестицій та загалом. для економіки.
Проте Ханін скептично оцінює загрозу міжнародних санкцій.
«Ті країни, які підтримують Ізраїль, будуть далі підтримувати. А спроби ввести санкції провалюються щоразу. Взагалі міжнародна система санкцій неефективна. Навіть щодо Росії та Ірану, як ми бачимо, а тим більше щодо Ізраїлю… Тут неможливо порівнювати. Інша річ, що це створює неприємний прецедент», — пояснює політолог.
Від цієї ситуації можуть постраждати не так Нетаньяху і Галант, як, наприклад, бійці Армії оборони Ізраїлю. Як відомо, після атаки 7 жовтня 2023 року багато хто повернувся з інших країн і мобілізувався, тому є невелика ймовірність, що їм можуть заборонити в’їзд.
«Оце може бути неприємний момент. Ну а далі нам доведеться розбиратися. Я розумію, що в уряду руки особливо не доходили (до розгляду в МКС, — ред.). Але й вони мають зрозуміти, що інформаційна війна не менш актуальна, ніж на полі бою. А зараз, що сказати, втратили контроль над процесом», — підсумував співрозмовник.
При підготовці тексту використовувалися: рішення Міжнародного кримінального суду, публікації The Times of Israel, Haaretz, The New York Times, AP, коментар політолога, професора Університету Бар-Ілан (Ізраїль) Зєєва Ханіна.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
