Добра справа – Трускавецький інтенсив для вибраної парламентської більшості. Точно визначений стрижень навчання – моделювання вмінь парламентарія навколо того, як перетворити загальну політичну стратегію (політику), яку депутат уособлює, в дієву політику (policy), тобто в конкретний зміст якісного законопроекту.
Чудово, що організацію такого навчання взяла на себе незалежна вища Київська школа економіки. Зазвичай, економіка є основою суспільного життя. І саме в сфері економіки ваш успіх залежить від вміння перевести ідею через виробництво та торгівлю в затребуваний товар для життя, споживання.
Сучасна школа економіки надає тренінг для вміння перетворювати політику через практичне планування (policy) – в життєву потребу. Вміння перетворювати загальне політичне бачення щодо різних сфер – від економіки і освіти до оборони і міжнародних стосунків – у конкретні норми законів, особливі політики, що регулюють наші стосунки і дії в них.
Залишилось зовсім нічого: сформувати загальну, спільну, стратегію життєвих потреб суспільства. Сформувати вміння переходити від виробництва товарних благ до творення цінностей життя. Від вміння планувати та виробляти закони до розуміння, для чого, навколо яких цінностей, їх планувати.
Мовою політики це означає зрозуміти, куди нам, Україні, спрямовувати себе в цілому сучасному світі. Що означає зрозуміти, хто ми, звідки ми і куди йдемо. Якщо коротко, то цей порядок денний охоплюється одним словом — культура.
Отже, по великому рахунку для народних обранців залишився ще один інтенсив – з культурної політики. Політики культури, політики і культури.
Це не стільки і не лише навчання виробленню законопроектів в гуманітарній сфері та, особливо, щодо інститутів і закладів культури. Цьому, думаю, у тому числі тренують в Трускавці.
Політика культури – це формування культурного образу України серед інших культурних світів. Здатності і вміння розуміти і зрозуміти власну ідентичність. Своє унікальне місце серед інших. Себе. Без такого розуміння культури народовладдя перетворюється в політику натовпу.
Був би добрий інтенсив. Хоча б на два-три дні. Не для всіх. Для культурного народовладдя. Здається, Європейська Солідарність вже має політику культури, а Голос приніс її з духу музики нашого життя. Інші – за бажанням.
Запросити кілька з письменників, з гуманітаріїв, з філософів. Українських. І українського дисидента. Два-три дні. Не тренінг, а розмови. Комунікація. Інтенсив.
Щоб пом’якшити опозиційну боротьбу в новому парламенті, лінія якою буде позначена питанням: до якої культури належимо ми.
Щоб вибрані нами ставали обраними.
Народовладдя, так культурнавчання.
(Еще нет голосов, оставьте первым)