Спробувала розібратись у рішенні Верховного суду щодо реєстрації Клюєва. Посилання на рішення в першому коментарі.
Хронологія подій коротко (людською мовою):
1. ЦВК відмовила Клюєву у реєстрації.
2. Ліберальна партія, яка висувала Клюєва у кандидати, оскаржила це рішення до суду першої інстанції.
3. Суд першої інстанції скасував рішення ЦВК і зобов’язав ЦВК зареєструвати Клюєва.
4. ЦВК оскаржує це рішення до Верховного суду.
5. Верховний суд частково задовільнив вимоги ЦВК, а саме – скасував обов’язок ЦВК зареєструвати Клюєва. Але зобов`язав ЦВК повторно розглянути подані Ліберальною партією документи на реєстрацію Клюєва.
Тобто рішення ВСУ зобов’язує ЦВК ще раз розглянути документи, але не зобов’язує приймати те чи інше рішення. Ви відчуваєте різницю між першим і другим судовим рішенням? У першому – зобов’язали зареєструвати, у другому – зобов’язали ще раз переглянути документи. Таким чином, у ЦВК є місце для маневру, тобто для відмови.
Але якщо почитати Постанову Верховного суду дуже уважно, там відкривається багато цікавого.
Скажімо, ВСУ вважає, що ЦВК просто погано по працювала, коли відмовляла у реєстрації Клюєву.
Бо “при прийнятті спірної постанови було взято до уваги лише відомості, викладені в наданому Генеральною прокуратурою України листі”. Натомість немає в постанові ЦВК про відмову у реєстрації Клюєва посилань на дані – Прикордонної служби, СБУ, МВС.
Тобто, для Верховного суду постанова ЦВК про відмову в реєстрації вбачається недостатньо обгрунтованою – не попрацювали вони з доказами відсутності Клюєва в Україні. Саме тому суд зобов’язує переглянути подані на реєстрацію документи. Якщо я правильно розумію, то в ЦВК тепер є нагода обгрунтувати відмову Клюєву більшою кількістю доказів.
(Еще нет голосов, оставьте первым)