USD28.2033

За чотири роки Україна зробила дуже добру роботу, але її недостатньо – нардепка

За чотири роки Україна зробила дуже добру роботу, але її недостатньо – нардепка

Насамперед варто говорити про те, чи виправдала Україна свої власні очікування, пише у своєму блозі на “Новому часі” нардепка Світлана Заліщук. Бо якщо очікування Заходу ми поставимо вище за власні – це означатиме, що в нас є певний суб’єкт, який визначає наш розвиток і дає нам оцінку. Від цього відштовхуватися не можна, бо це демотивує українців у визначенні своїх цілей і контролю власних політиків. І якщо говорити класичним приказками, то – Захід нам не указ, Захід нам не допоможе.

Україна зробила дуже хорошу роботу за останні чотири роки. Але цієї хорошої роботи все одно недостатньо щодо того, що ми могли, хотіли й обіцяли зробити. Не треба навіть заглиблюватися в аналітику – варто просто взяти коаліційну угоду й подивитися за ключовими законами, які ми, як депутати, і президент разом з нами, підписували. Досі під цим документом стоїть 300 підписів – ми зобов’язувалися це зробити. Тобто я веду мову і про виборче законодавство – його досі нема, а воно мало б бути одним з найперших. Посилення НАБУ, закон про референдум. Передовсім, звичайно, можна згадати електронні декларації для громадських активістів. За антикорупційний суд насправді тільки на п’ятому році президенства проголосували, але його ще так і не створили. І є ще дуже багато прикладів.

Зараз знімають санкції стосовно дуже багатьох представників колишнього уряду. Проблематика також є і в оборонній сфері – ми говоримо про НАТО, змінюємо Конституцію, але найкращий запобіжник – не згортання або затвердження курсу, а ухвалення конкретних законів. Наприклад, про парламентський нагляд за СБУ, про державну таємницю, який перетворить загальний бюджет із семи рядків, де є лише загальні положення, на 137 сторінок – можливість красти просто щезне. Це дуже важливі речі, про які варто говорити, і які ми не доробили, але які мають бути реалізовані.

Читайте также:

Очередной хитрый план Кремля потерпел фиаско

І, як на мене, головне: інституції в країні не стали незалежними. Незалежно від імен президента, прем’єра, лідерів політичних сил нинішніх і майбутніх – про які ми ще говоритимемо, – інституції мають працювати як належно.  Постмайданна влада мала створити ЦВК, яке працюватиме не в інтересах конкретного президента, а для країни. У Генеральній прокуратурі очільником мав би бути не лідер якоїсь фракції, чийсь друг, – а людина, яка судитиме всіх, незалежно від політичних переконань.

Конституційний суд має ухвалювати рішення не тому, що там залишилося декілька людей на гачку,  відповідно, ними можна маніпулювати, – а, наприклад, приймати рішення щодо того, чи можна, згідно із Конституцією, перенести президентські вибори з березня на червень. Ми маємо бути впевненими, що Конституційний суд ухвалюватиме рішення винятково базуючись на Конституції.

Читайте также:

Карасев: Силовикам поставлена задача искать компромат на строптивых мэров и использовать его в предвыборной борьбе

Парламент не став майданчиком ухвалення рішень: рішення приймають в вузькому колі. Через це процес ухвалення рішень недостатньо легітимний і прозорий – через це Раду практично не сприймають політичні еліти і, як наслідок, суспільство. Тому такі інституції стають вразливими.

Чому так трапилось? Як на мене, є декілька важливих причин. Дуже багато представників нинішньої влади – продукт старої системи: вони вже були вмонтовані в неї зв’язками – корупційними, бізнесовими, послугами, дітьми, друзями й іншими – які не дозволяють розірвати кругову поруку.

Друге – питання культури: є сприйняття, що їм легше домовитися з різними олігархами, ніж представити їм усім рівні правила й умови. Варто би було говорити про таке – у нас правила для віх одні. Віднині живемо отак, а ми, як політики, обіцяємо реалізовувати ці правила в життя. Завдяки цьому жодна політична сила не матиме привілеїв, як-от у випадку з тим самим Ахметовим та Роттердамом+, гроші від якого підуть на політичні та медійні кампанії, політичні сили тощо.

Й остання велика проблема – на сьогодні все одно недостатньо впливовими є нові, постмайданні політичні сили, які би стали реальними гравцями й акторами. Я вважаю, що однією з таких партій була “Самопоміч”. На жаль, сьогодні в них дуже низька підтримка в суспільстві. Я щиро шкодую про це. Те саме стосується партії Гриценка, “ДемАльянсу”, “Сили людей”: нові паростки демократичних і політичних сил є. Та їх інституційної спроможності поки недостатньо, щоб мати суспільну підтримку й, відповідно, впливати на прядок денний і представляти інтереси суспільства в політиці.

Варто розуміти, що все це має бути на порядку денному і все одно вирішене в майбутньому.

 

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (1)

  • — 20.10.2018 08:07
    flag

    Сделали”доброе дело”, ограбили населения. Но этого не достаточно. Надо до давить. Ведь это приказ их хозяев из США и ЕС.

    0
Чтобы оставить комментарий необходимо

"Лучший аргумент против демократии — это пятиминутная беседа со средним избирателем."

© Уинстон Черчилль

Водієві, який в Немирові на пішохідному переході збив маму з дитиною, повідомили про підозру (відео)

У Вінниці суд визнав винним у корупції директора міського департаменту туризму

Міністерство юстиції розпочинає великий розпродаж в’язниць

Борислав Береза: Татаров очень исполнительный и будет выполнять все команды Ермака

Слуга народа продолжает терять избирателей – опрос Рейтинга

Большая распродажа: Малюська убежден, что тюрьмы интересны многим инвесторам

От 10 до 30 миллиардов: Microsoft ведет переговоры о покупке TikTok – СМИ

“Лікарі, виявляється, теж хворіють”. Донька лікаря-анестезіолога розповіла про батька, який захворів на COVID-19

Кравчука и Фокина привлекли к переговорам в качестве дымовой завесы, под прикрытием которой будут пробовать продвигать кремлевский сценарий

С главой штаба соперницы Лукашенко власти провели “разъяснительную беседу”

“Спроби влади ігнорувати Конституцію і мовний закон продовжуються” – Тарас Марусик

Украинские вузы получат более €9 миллионов в пределах 10 проектов Erasmus+

Возле черных дыр могут рождаться сверхкрупные планеты

Экс-милиционер Владимир Ткаченко теперь будет “крышевать” схемы в ГФС , – СМИ

Чим доїхати з Києва до аеропорту Бориспіль літом 2020: таксі, потяги, маршрутка 317

Маркетинг тюремних грат. Чому VIP-камери Малюськи оголюють глухий кут пенітенціарної системи

Дети из инклюзивной киношколы создадут документальный альманах

На Донбассе сократилось число обстрелов

В Британии представили спорткар с двигателем в 654 «лошадей»

У Мадриді з’явилася площа Лесі Українки